Категорія №8
Іменем України
16 грудня 2011 року Справа № 2а-11022/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Ірметової О.В.
при секретарі: Іванович К. В.,
за участю:
прокурора: Трофіменко П.В.
представника позивача: Савкіна О.С.
представників відповідача: Бухонкін І.В., Рухадзе І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» про надання дозволу для погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-
24 листопада 2011 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» в розмірі 920537,87 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДП «Луганськвугілля» є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Луганську Луганської області як платник податків. Відповідач узгодив податкові зобов'язання зі збору за спец водокористування, по давши до податкового органу податкові розрахунки зі збору за спец водокористування на суму 870446,84 грн. Також за підприємством обліковується податковий борг, у тому числі зі збору за спец водокористування, який було реструктуризовано відповідно до договору від 31.05.2006 №19/24-014, але відповідачем було допущено порушення умов зазначеного договору та не сплачено податковий борг у сумі 14726,43 грн. Наявність зазначеної суми податкового боргу підтверджено актом звірки. Посилаючись на п.п.20.1.28 п.20.1 ст. 20, п.87.2 ст.87, п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України просив суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна що перебуває у податковій заставі.
Прокурора та представник позивача у судовому засіданні зазначив, що у підприємства відсутні на рахунках у банках грошові кошти, які можуть бути стягнути відповідно до п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечень на позов не надали, підтвердили наявну суму податкового боргу.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, представників відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області 09 квітня 2003 року, про що зроблено запис №25370169Ю0043256 (а.с.9).
Згідно довідки про взяття на облік платника податків ДП «Луганськвугілля» знаходиться на податковому обліку СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 06.06.2003 (а.с.11).
Відповідачем ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахтоуправління «Луганське» подавалися до податкового органу розрахунки збору за спецводокористування, якими платник податків самостійно визначив суму збору:
- від 19.08.2010 №4012 у сумі 129283,67 грн.,
- від 19.08.2010 №4013 у сумі 19884,41 грн.,
- від 19.11.2010 №5514 у сумі 371016,67 грн.,
- від 02.02.2011 №9006670747 у сумі 89067,00 грн.,
- від 20.05.2011 №9002575058 у сумі 98194,93 грн.,
- від 22.05.2011 №2382 у сумі 69636,61 грн.,
- від 19.08.2011 №580 у сумі 93363,55 грн.
31.05.2006 між СПД по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та ДП «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» було укладено договір №19/24-014 про реструктуризацію податкового боргу. Відповідно до умов договору боржник повинно сплачувати протягом 240 місяців з відстрочкою погашення на перші два роки погашати борг протягом наступних років щомісячно рівними частинами. Сума не сплаченого податкового боргу за даним договором складає 14726,43 грн., про розмір якої не заперечував відповідача.
Окрім того відповідачем у встановлений законодавством строк не була сплачена сума нарахованих штрафних санкцій, визначена у податкових повідомленнях-рішеннях:
- від 30.03.2010 №0001228012 у сумі 13360,73 грн.,
- від 30.04.2010 №0001378012 у сумі 6568,74 грн.,
- від 13.12.2010 №0001808012 у сумі 12363,63 грн.,
- від 31.03.2011 №0001958012 у сумі 3071,50 грн.,
які не були оскаржені відповідачем.
30 липня 2003 року податковим органом було винесено першу податкову вимогу №1/17.
16 вересня 2003 року податковим органом було винесено другу податкову вимогу №2/21.
Предметом позову є надання судом дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 920537,87 грн. за рахунок майна ДП «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське», що перебуває у податковій заставі.
Податковим органом 04.04.2011 було описано майно ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахтоуправління «Луганське» на суму 115005819,00 грн., про що складено акт опису №13/24-036.
На підтвердження відсутності коштів на рахунках банку, який обслуговує платника, надано платіжні вимоги №146 від 28 листопада 2011 року на суму 920537,87 грн. та №147 від 28 листопада 2011 року на суму 920537,87 грн., які надсилалися на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а-6236/11/1270 від 17 серпня 2011 року, які надсилалися на рахунки банку, які обслуговують платника.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509 -ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.
Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 20 Податкового кодексу України встановлені права податкового органу, зокрема п. 20.1.18 кодексу встановлено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Також п.п.20.1.28 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом
Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
З аналізу норм ст.95 Подактового кодексу України вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є недостатність коштів платника податку, які перебувають у його власності.
З систематичного аналізу зазначених норм вбачається, що дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається судом у разі дотримання наступних умов: наявність податкового боргу, направлення податкової вимоги, сплив 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги; недостатність коштів платника податку, які перебувають у його власності.
Оскільки матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу у сумі 920537,87 грн., податковим органом було дотримання винесення податкових вимог та їх надіслання на адресу боржника, відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржено податкові вимоги та на день звернення до суду не сплатило податковий борг, та у відповідача відсутні кошти на рахунку банку, який обслуговує платника, суд дійшов до висновку, що є усі законні підстави для стягнення податкового боргу за рахунок майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» про надання дозволу для погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі задовольнити у повному обсязі.
Надати дозвіл Спеціалізованій державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську Луганській області на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства «Лугнаськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» в розмірі 920537,87 грн. (дев'ятсот двадцять тисяч п'ятсот тридцять сім грн. 87 коп.) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, та зазначено в акті опису майна №13/24-036 від 04.04.2011, а саме за рахунок пристрою лісопильного №46024 на суму 12401,00 грн., секції крепі КД-80 №42163 на суму 276595,00 грн., секції крепі КД-80 №41964 на суму162780,00 грн., секції крепі КД-80 №403254 на суму173788,00 грн., секції крепі КД-80 №43259 на суму 107023,00 грн., секції крепі КД-80 №43262 на суму 107023,00 грн., секції крепі КД-80 №43338 на суму 76842,00 грн., двигуна електричного 2ВР-280/110 №20800 на суму 4085,87 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову в повному обсязі буде складено та підписано 21 грудня 2011 року.
< Текст >
СуддяО.В. Ірметова