Справа № 2-а-351/11
07.02.2011року м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Дзюба М.В.,
при секретарі Петрухіной Т.Л.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати винесену відносно нього постанову АЕ1 №130297 від 19.01.2011 року про притягнення його до відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень. В обґрунтування посилався на те, що він 19.01.2011 року рухався автошляхом Солене-Миколаївка-Дніпродзержинськ та був зупинений інспектором після скоєння обгону через 30 метрів після закінчення дії знаку 3.25, відображеної як дорожнім знаком, так і дорожньою розміткою. Вважав, що він діяв відповідно до правил дорожнього руху, правопорушення не скоював та доказів на підтвердження його вини не має.
В суді позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій адміністративний позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, в судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову та доказів в обґрунтування правомірності дій суб'єкта оскарження суду не надав. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє позов з наступних підстав.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постановою АЕ1 №130297 від 19.01.2011 року на ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень. Тою ж постановою його визнано винним в тому, що він 19.01.2011 року, о 14 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «Опель» держномер АН 5100 ЕМ, не виконав вимог знаку та скоїв обгін в зоні дії знаку. При цьому посилання на пінт ПДР, який він порушив, відсутнє.
Відповідно до ч.1,2,4 ст.71 КАС України кожна сторона має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, окрім випадків, встановлених ст..72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок по доведенню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний надати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази по справі.
За ст..138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення проти них, або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при винесенні судового рішення по справі.
Як встановлено судом, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення інспектору ДПС було відомо про невизнання позивачем факту скоєння ним правопорушення, однак він не вжив жодних заходів щодо збору доказів на підтвердження наявності вини в діях позивача, не залучив та не опитав свідків тощо.
Не надав відповідач і на вимогу суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення та доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки за ст. 71 ч. 2 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача, суд вважає, що відповідач не довів перед судом правомірності своїх дій та наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого сь.122 ч.1 КУпАП.
За таких умов у діях позивача не має складу правопорушення, у якому визнано винним зазначеною постановою, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню із подальшим закриттям провадження по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10, 11, 70, 71, 161-163, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову АЕ1 №130297 від 19.01.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та провадження по справі закрити.
Постанова є остаточною, набуває чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: Дзюба М. В.