Категорія №8.1.5
Іменем України
22 грудня 2011 року Справа № 2а-11325/11/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Лагутін А.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганськ до приватного підприємства «Домострой-3000» про стягнення заборгованості,-
05 грудня 2011 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганськ (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до приватного підприємства «Домострой-3000» (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 5320,67 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу. Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки добровільно відповідач не сплатив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу в судовому порядку.
Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні, але поштові відправлення були повернуті на адресу Луганського окружного адміністративного суду з позначкою «за зазначеною адресою не значиться», що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (аркуш справи 62).
Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду, У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що приватне підприємство «Домострой-3000» (ідентифікаційний код 33619695) є юридичною особою, зареєстроване 19.05.2005 року виконавчим комітетом Луганської міської ради за № 13821020000005001 (аркуш справи 13).
Відповідач перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганськ з 04.08.2005 року за № 1132 (зворотній бік аркуша справи 13).
Станом на листопад 2011 року відповідач має податкову заборгованість по наступних зобов'язаннях:
з податку на додану вартість в загальному розмірі 4645,94 грн., яка утворилась внаслідок несплати самостійно нарахованого податкового зобов'язання, виявленого на підставі документальної невиїзної перевірки своєчасності повернення свідоцтва платника податків:
- акт № 749/16 від 07.09.2009 року, яким встановлено несвоєчасну сплату узгоджено податкового зобов'язання. На підставі вказаного акту податковим органом було винесене податкове повідомлення-рішення № 0008381600/0 від 04.11.2009 року (аркуші справи 22, 23);
- акт № 591/16/33619695 від 20.04.2011 року. На підставі вказаного акту податковим органом було винесене податкове повідомлення-рішення № 0003091600 від 04.05.2009 року (аркуш справи 27);
з податку на прибуток в загальному розмірі 674,73 грн., яка утворилась внаслідок:
- несплати самостійного нарахування в декларації № 66267 від 27.03.2009 року податкового зобов'язання,яке підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 400,00 грн. (аркуш справи 21);
- внаслідок донарахування податкового зобов'язання по акту невиїзної документальної перевірки своєчасності подання декларації з податку на прибуток від 27.03.2009 року № 587/15-1 та винесення на підставі нього податкового повідомлення-рішення від 07.04.2009 р. № 0007751510/0 на суму 510,00 грн. (аркуші справи 33, 34);
- внаслідок донарахування податкового зобов'язання по акту невиїзної документальної перевірки своєчасності подання декларації з податку на прибуток від 06.04.2010 року № 818/15-1 та винесення на підставі нього податкового повідомлення-рішення від 27.05.2010 року № 0008121510/0 на суму 170,00 грн. (аркуші справи 29,31);
Податкова заборгованість відповідача в загальній сумі 5320,67 грн. також підтверджується висновком податкового органу, розрахунком податкового боргу станом на 15.11.2011 року, зворотнім боком облікової картки платника податку станом з 16.01.2009 року по 15.11.2011 року (аркуші справи 15, 16, 35-60).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків - відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу, який виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати норми раніше діючого законодавства.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР визначено порядок сплати податку на прибуток підприємств, зокрема, відповідно до ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено Законом України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) від 03.04.1997 року №168/97-ВР. Згідно зі ст. 7 цього Закону, суб'єкти господарювання зобов'язані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.
Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181) (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 передбачає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги відповідачем не оскаржені та вважаються узгодженими.
Відповідно до вимог пункту 4.6 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 04.11.2009 року № 0008381600/0 на суму 170,00 грн. направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але повернуті поштовою службою без вручення адресату з поміткою «за адресою не проживає» (аркуш справи 26).
Пунктом 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про Застосування штрафних (фінансових) санкцій, утвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), регламентовано, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт , долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень.
На виконання зазначених норм законодавства позивачем було складено акт про неможливість вручення № 39 /16 від 19.11.2009 року, акт № 11 від 10.05.2011 року, акт № 1463/15-1 від 27.05.2010 року, акт № 1616/15-1 від 18.06.2010 року (аркуші справи 24,28, 30,32).
Крім того, позивачем з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені п.6.2 ст.6 Закону № 2181, а саме: на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу № 1/2242 39687/24-504 від 06.08.2009 року та друга податкова вимога №2/699 11164/24-504 від 13.03.2010 року, але вимоги повернуті на адресу відправника з позначкою «за зазначеною адресою не проживає» (аркуші справи 17,18).
Податковим органом 03.05.2010 року винесено рішення № 38/9 про стягнення коштів та продаж активів платника податків відповідача в рахунок погашення його податкового боргу (аркуш справи 20).
Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу судом не встановлено.
Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Оскільки відповідачем було самостійно визначено суму податкового боргу, вимоги, податкові повідомлення-рішення про сплату податкового боргу не було оскаржено, та суму заборгованості у добровільному порядку сплачено не було, суд вважає за необхідне задовльнити позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганськ та стягнути з приватного підприємства «Домострой-3000» податковий борг в загальній сумі 5320,67 грн. (4645,94 грн. - заборгованість з податку на додану вартість, 674,73 грн. - заборгованість з податку на прибуток).
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганськ до приватного підприємства «Домострой-3000» про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства «Домострой-3000» (91047, Луганська область, м. Луганськ, вул. Оборонна, 112а, кімн.506, іден. код. 33619695) на користь Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганськ (91033, Луганська область, м. Луганськ, кв. Шевченко, 38а, іден. код 21796839) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 4645,94 грн.(чотири тисячі шістсот сорок п'ять гривень дев'яносто чотири копійки), податковий борг з податку на прибуток в сумі 674,73 грн.(шістсот сімдесят чотири гривні сімдесят три копійки), а всього - 5320,67 грн.(п'ять тисяч триста двадцять гривень шістдесят сім копійок) з рахунків у банках обслуговуючих приватне підприємство «Домострой-3000».
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяА.А. Лагутін