Справа № 2-а-9/11
18.01.2011 року м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Дзюба М.В.,
при секретарі Петрухіной Т.Л.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати винесену відносно нього постанову ВЕ №309407 від 19.11.2010 року про притягнення його до відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування посилався на те, що інспектор ДПС не назвався, не пред'явив схему дислокації та постову відомість, не пред'явив службове посвідчення, знаходився на власному транспортному засобі без спеціального пофарбування, вимірювання швидкості велось не в автоматичному режимі та прилад знаходився в руках інспектора. До того ж, інспектор не надав для ознайомлення йому сертифікат та свідоцтво про повірку приладу вимірювання швидкості.
В суді позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, нгадавши письмові заперечення проти позову, в яких просив у задоволенні позову відмовити у зв2язку із безпідставністю.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги необґрунтованими та у задоволенні позову відмовляє з наступних підстав.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 № 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення ", згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постановою ВЕ №309407 від 19.11.2010 року на ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Тою ж постановою його визнано винним в тому, що він 19.11.2010 року, на 119 км автошляху Одеса-Новоазовськ, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався в населеному пункті зі швидкістю 104 кмгодину, чим порушив вимоги п.12.4 ПДД.
Підставою для винесення постанови став протокол про адміністративне правопорушення ВЕ1 №192352 від 19.11.2010, який складений з урахуванням вимог чинного законодавства та порушень при його складанні судом не встановлено.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення швидкість вимірювалась приладом «Іскра-1»№18799, що передбачається наказом МВС України №33 від 01.03.2010 року, згідно якого радіолокаційний вимірювач швидкості «Іскра-1»є технічним засобом визначення швидкості руху, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. До того ж відповідачем надана копія свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №933 від 30.12.2009 року, згідно якого термін повірки -до 30.12.2010 року.
Таким чином суд вважає, що факт правопорушення мав місце, вина позивача у його скоєнні доведена складеним уповноваженою особою відповідно до вимог чинного законодавства протоколом про адміністративне правопорушення, діям дана правильна кваліфікація та стягнення на нього накладене в межах санкції ч.1 ст.122 КУпАП. Щодо наведених позивачем підстав для скасування постанови, то суд їх до уваги не може прийняти, оскільки такі є безпідставними, не ґрунтуються на законі, нічим об'єктивно не підтверджені та не надано належних та допустимих доказів, які би ставили під сумнів об'єктивність та справжність викладених у протоколі та постанові відомостей.
У зв'язку з викладеним, підстав для задоволення адміністративного позову у суду не має та у його задоволенні суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10, 11, 61-163 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ №309407 від 19.11.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст..122 ч.1 КУпАП - відмовити.
Постанова є остаточною, набуває чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Дзюба М. В.