Справа № 2-а-558/11
17.02.2011 року м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Дзюба М.В.,
при секретарі Петрухіной Т.Л.
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати винесену відносно нього постанову АР1 №095885 від 02.02.2011 року про притягнення до відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. В обгрунтування посилався на те, що правопорушення він не скоював та не міг рухатись зі швидкістю 124 кмгод через незадовільне дорожнє покриття на тій ділянці дороги, про що зазначав інспектору. Він рухався по правій смузі, а по лівій його обігнав автомобіль «Порш Кайен», якому і може належати така швидкість.
Позивач в суд не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, в судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову та доказів в обґрунтування правомірності дій суб'єкта оскарження та витребуваних судом документів не надав. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє позов з наступних підстав.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постановою АР1 №095885 від 02.02.2011 року на ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Тою ж постановою його визнано винним в тому, що він 02.02.2011 року, о 13 годині 05 хвилин, на 450 км автошляху Київ-Симферополь-Алушта, керуючи автомобілем «Тойота»держномер АН 5225 НЕ перевищив швидкість руху на 34 км та рухався зі швидкістю 124 кмгодину, чим порушив п.12.6 в ПДР України.
Відповідно до ч.1,2,4 ст.71 КАС України кожна сторона має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, окрім випадків, встановлених ст..72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок по доведенню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний надати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази по справі.
На підставі ст..138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення проти них, або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при винесенні судового рішення по справі. Для встановлення цих обставин в судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які приймають участь у справі, пояснення свідків, досліджуються письмові та речові докази, в тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.
Як встановлено судом, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення інспектору ДПС було відомо про невизнання позивачем факту скоєння ним правопорушення, про що він власноруч зазначав в протоколі, однак посадовою особою не було вжито заходів щодо збору доказів на підтвердження наявності вини в діях позивача. Не надано і на вимогу суду відповідачем відповідних документів на підтвердження правомірності використання відповідного приладу вимірювання швидкості та його сертифікації та державної повірки.
Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача, однак відповідач не довів перед судом правомірності своїх дій та взагалі на письмову вимогу суду не надав матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
За таких умов суд приходить до висновку про те, що в діях позивача не має складу правопорушення, у якому визнано винним зазначеною постановою, у зв'язку з чим постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП підлягає скасуванню із подальшим закриттям провадження по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10, 11, 70, 71, 161-163, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову АР1 №095885 від 02.02.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та провадження по справі закрити.
Постанова є остаточною, набуває чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: Дзюба М. В.