Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України в складі:
Головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Пекного С.Д., Вус С.М.
з участю прокурора
Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві “ 20 “ червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Краснолуцького міського суду Луганської області від 28 січня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянин України, не працюючий,
судимий 1 листопада 2002 року за ст.185 ч.2 КК України (1960р.)
на 3 роки позбавлення волі, звільнений 5 травня 2004 року
умовно-достроково на 9 місяців 15 днів, -
засуджений за ст.ст.15-185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднано частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком у вигляді 3 місяців позбавлення волі і остаточно ОСОБА_1 визначено 3 роки 3 місяці позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в доход держави витрати на проведення експертиз у розмірі 553 грн. 12 коп..
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 25 березня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він вчинив замах на крадіжку чужого майна з проникненням у сховище, повторно 17 листопада 2004 року близько 17 год. у м.Красний Луч, проникнувши в салон автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_2» та намагаючись викрасти з нього автомагнітолу “Aiwa» вартістю 379 грн. 20 коп., що належала ОСОБА_2, який і застав засудженого на місці злочину.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить виключити з обвинувачення кваліфікуючу ознаку проникнення у сховище, пом'якшити йому покарання з урахування пом'якшуючих обставин та стану здоров'я, а також виключити вказівку про стягнення витрат на проведення товарознавчої експертизи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка вважала за необхідне виключити кваліфікуючу ознаку проникнення у сховище, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.3 на ч.2 ст.15-185 КК України та залишити незмінним покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Таємне викрадення чужого майна визнається вчиненим із проникненням у сховище тоді, коли винна особа проникла в будь-яке місце, призначене для постійного чи тимчасового зберігання майна і має засоби охорони від доступу сторонніх осіб, наприклад контейнер, товарний вагон, охоронюваний загін. Автомобіль не може бути визнаний “іншим сховищем» при кваліфікації дій особи за ст.185 КК України, так як не відповідає зазначеним вище вимогам - не має призначення постійного чи тимчасового зберігання майна. Тому кваліфікуюча ознака “проникнення в інше сховище» підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_1, а дії засудженого - перекваліфікації на ст.ст.15-185 ч.2 КК України як замах на крадіжку майна повторно.
У порушення вимог ч.1 ст.365 КПК України, апеляційний суд, залишаючи апеляцію ОСОБА_1 без зміни, жодним чином не обґрунтував відхилення доводів засудженого про необхідність виключення кваліфікуючої ознаки “проникнення в інше сховище».
Згідно з ч.3 ст.67 КК України, при призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в ч.1 ст.67 КК України. Всупереч вимогам зазначеного закону, при призначенні Мураховцю покарання суд урахував у якості обтяжуючої ту обставину, що засуджений вчинив злочин у період умовно-дострокового звільнення. У зв'язку з цим, дана обставина підлягає виключенню з вироку Краснолуцького міського суду Луганської області від 28 січня 2005 року.
У зв'язку з перекваліфікацією дій ОСОБА_1 за більш м'яким законом та у зв'язку з виключенням із вироку обтяжуючої його покарання обставини колегія суддів вважає за необхідне пом'якшити засудженому покарання за ст.ст.15-185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 в частині питання про виключення з вироку вказівки про стягнення з нього витрат на проведення товарознавчої експертизи задоволенню не підлягає, оскільки згідно зі ст.93 КПК України, судові витрати покладаються на засудженого і при визнанні підсудного винним суд постановляє судові витрати стягти з нього.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, -
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Краснолуцького міського суду Луганської області від 28 січня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 25 березня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ст.ст.15-185 ч.2 КК України, призначити йому за цим законом покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 1 листопада 2002 року у вигляді 3 місяців позбавлення волі і остаточно ОСОБА_1 визначити 2 роки 3 місяці позбавлення волі.
Виключити з вироку та ухвали обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
В решті судові рішення залишити без зміни.
судді:
Синявський О.Г. Пекний С.Д. Вус С.М.