20 червня 2006 року м. Київ
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Пшонки М.П.,
суддів:
Панталієнка П.В., Прокопчука Ю.В., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до релігійної громади Свято-Успенської парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату у Печерському районі м. Києва про стягнення розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час його затримки, моральної шкоди, внесення відповідного запису в трудову книжку; за зустрічним позовом про стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою представника релігійної громади Сябро О.М. на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 5 травня 2004 року,
У червні 2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом, у якому просила стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за липень-грудень 2001 року в розмірі 1610 грн., середню заробітну плату за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 2910 грн., компенсації за втрату частини доходу - 1978 грн. 76 коп., моральну шкоду - 2910 грн. та зобов'язати відповідача внести запис про звільнення в трудову книжку.
Відповідач звернувся за зустрічним позовом про стягнення з позивачки 550 грн., що є надміру виплаченою заробітною платою.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2003 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 1718 грн. Відповідачі зобов'язані внести до трудової книжки записи про звільнення. В іншій частині позову ОСОБА_1 та в зустрічному позові - відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 5 травня 2004 року рішення районного суду змінено. Суми, що підлягали стягненню на користь позивачки, зменшено з 1718 грн. до 1450 грн. 96 коп. В іншій частині рішення суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі представник відповідача Сябро О.М. ставить питання про скасування рішень районного та ухвали апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Підстави для скасування ухвали апеляційного суду м. Києва від 5 травня 2004 року відсутні.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.П. Пшонка
П.В. Панталієнко
Ю.В. Прокопчук