20.12.2011
Справа № 22ц-4794/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія 27 Ковальчук О.В.
Доповідач: Фурман Т.Г.
Ухвала
іменем України
2011 року грудня місяця 20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Пузанової Л.В.
суддів: Стародубця М.П., Фурман Т.Г.
при секретарі: Гусєвій К.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 01 листопада 2011 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У вересні 2010 року Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль ” ( далі ПАТ „Райффайзен Банк Аваль ”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, зазначаючи, що 27 серпня 2007 року банк уклав із ОСОБА_2 договір кредиту, за умовами якого надав останній кредит в сумі 39208 доларів США зі строком повернення кредитних коштів до 15 березня 2016 року та зі сплатою 13,5 відсотків річних за користування грошовими коштами.
В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором банк 27 серпня 2007 року уклав з ОСОБА_4 договір поруки, яким передбачена солідарна відповідальність поручителя із боржником у разі порушення ним своїх зобов'язань перед банком.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 порушує умови договору щодо щомісячного погашення кредиту та сплати відсотків за користування грошовими коштами, позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 43098,02 доларів США, що еквівалентно 339 901,13 грн., із яких: 38 286,14 доларів США, що еквівалентно 301 951,3 грн. -сума заборгованості за простроченим кредитом; 2720,58 доларів США, що еквівалентно 21456,4 грн. -заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами; 2091,3 доларів США, що еквівалентно 16 493,43 грн. -пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків та судові витрати.
Рішенням суду від 01 листопада 2011 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, і ухвалити нове рішення, яким змінити в частині солідарного стягнення суми боргу, зазначаючи, що при вирішенні даної справи суд допустив порушення норм матеріального і процесуального законодавства.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” доводи апелянта не визнав, а рішення суду просив залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 27 серпня 2008 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого є ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/15/1805, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 39208 доларів США на строк до 15 березня 2016 року, зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитними коштами.
Виконання обов'язків боржника за кредитним договором забезпечено договором поруки від 27 серпня 2007 року, в якому поручителем виступив ОСОБА_4.
Згідно з наданим розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором становить 339901,13 грн., з яких: заборгованість по кредиту -38286,14 доларів США, що еквівалентно 301951,30 грн., заборгованість по відсоткам -2720,58 доларів США, що еквівалентно 21456,40 грн. та пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів -2091,30 доларів США, що еквівалентно 16493,43 грн.
Нарахування вказаних сум відповідає умовам кредитного договору.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем у встановленому законом порядку не спростований.
Наявність у позивача банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями підтверджена наданими суду і дослідженими ним доказами, які відповідачами не спростовані.
За умовами кредитного договору та відповідно до ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
При вказаних обставинах суд, на думку колегії суддів, прийшов до правильного висновку про те, що позивач, як кредитодавець, відповідно до ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України має право вимагати від ОСОБА_2, як позичальника, що прострочила повернення чергової частини позики, дострокового повернення частини кредиту, що залишилася та сплати належних йому процентів і обґрунтовано стягнув з відповідачів, як солідарних боржників з підстав, передбачених умовами укладених сторонами договорів кредиту і поруки та відповідно до вимог ст.ст. 553,554 ЦК України, належні позивачеві грошові кошти, в тому числі пеню за прострочення виплат.
Крім того, статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 самостійно обрала валюту кредитування - долари США, а підписанням договору засвідчила про те, що всі умови кредитного договору їй зрозумілі і вона вважає їх справедливими по відношенню до себе та підтверджувала свою здатність виконувати умови договору.
Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального і процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 01 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: