21.12.2011
Справа №22ц-4752/2011 р. Головуючий в І інстанції
Категорія: 27 Рябова О.Д.
Доповідач: Капітан І.А.
2011 року грудня місяця 21 дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючої: Капітан І.А.
Суддів: Вейтас І.В.
Колісниченка А.Г.
при секретарі: Дремлюзі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, та ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 01 листопада 2011 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, звернення стягнення на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про розірвання кредитних договорів,
В травні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»(далі -Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно.
В обґрунтування заявлених вимог Банк посилався на те, що відповідно до умов кредитного договору №010/04-02/1620 від 26 липня 2007 року із додатковими угодами до нього ОСОБА_6 було надано кредит у розмірі 500 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення до 25 липня 2017 року із сплатою 12,5% річних за користування кредитними коштами на розвиток бізнесу.
Відповідно до умов кредитного договору №010/04-02/2157 від 11 квітня 2008 року із додатковими угодами до нього ОСОБА_6 було надано кредит у розмірі 130 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення до 10 квітня 2018 року із сплатою 14,5% річних за користування кредитними коштами для розвитку бізнесу.
З метою належного виконання своїх зобов'язань за вищезазначеними кредитними договорами між Банком та ОСОБА_6 були укладені наступні договори:
- договір іпотеки №2569 від 26 липня 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_6 передав в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме магазин промислових товарів загальною площею 991,0кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- договір іпотеки №2425 від 11 квітня 2008 року із додатковими угодами до нього, відповідно до якого ОСОБА_6 передав в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме магазин промислових товарів загальною площею 991,0кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- договір застави товарів в обігу від 07 квітня 2009 року із додатковими угодами до нього, відповідно до якого ОСОБА_6 передав в заставу Банку товари в обороті;
- договір застави транспортного засобу №12/04-02/24 від 31 серпня 2009 року із додатковими угодами на нього №12/04-02/24/1 від 23 жовтня 2009 року та №12/04-02/24/2 від 21 грудня 2009 року, відповідно до якого ОСОБА_6 передав в заставу Банку автомобіль марки NISSAN ARMADA, типу універсал легковий, 2008 року випуску, шасі (кузов,рама) №НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований МРЕВ ДАІ м. Херсона, який належить йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 15 квітня 2008 року МРЕВ ДАІ м. Херсона, заставною вартістю 194 600,00грн.
Позивач, посилаючись на те, що навіть після відкриття виконавчого провадження за рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитними договорами боржник, станом на 20 квітня 2011 року, свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконав, а заставне майно, автомобіль марки NISSAN ARMADA, ОСОБА_6 без їхньої згоди продав громадянину ОСОБА_4, просив суд:
- стягнути з ОСОБА_6 на його користь загальну суму заборгованості по кредитному договору №010/04-02/1620 від 26 липня 2007 року в сумі 79 930,04 доларів США, що еквівалентно 636 674,73 грн., враховуючи заборгованість по відсотках, пеню за порушення строків повернення кредиту та пеню за порушення строків сплати відсотків;
- стягнути з ОСОБА_6 на його користь загальну суму заборгованості по кредитному договору №010/04-02/2157 від 11 квітня 2008 року в сумі 328 824,58 грн., враховуючи заборгованість по відсотках, пеню за порушення строків повернення кредиту, пеню за порушення строків сплати відсотків та пеню по відсотках;
- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/04-02/2157 від 11 квітня 2008 року в сумі 328 824,58 грн. звернути стягнення на заставне майно згідно договору застави транспортного засобу №12/04-02/24 від 31 серпня 2009 року із додатковими угодами на нього №12/04-02/24/1 від 23 жовтня 2009 року та №12/04-02/24/2 від 21 грудня 2009 року, а саме: автомобіль марки NISSAN ARMADA, типу універсал легковий, 2008 року випуску, шасі (кузов,рама) №НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_4
В червні 2011 року ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7, звернулася до суду із зустрічною позовною заявою. Посилаючись на те, що між Банком і ОСОБА_6 були укладені кредитні договори №010/04-02/1620 від 26 липня 2007 року, №010/04-02/2157 від 11 квітня 2008 року та №010/04-02/2297 від 11 липня 2008 року, в забезпечення виконання яких укладено договір застави товарів в обігу від 07 квітня 2009 року та договір застави №12/04-02/24 транспортного засобу автомобіля марки NISSAN ARMADA, 2008 року випуску, і рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 липня 2010 року з відповідачів солідарно стягнуто заборгованість за зазначеними кредитними договорами в сумі 6 299 506,28 грн., Банк не може повторно звертатися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами №010/04-02/1620 від 26 липня 2007 року та №010/04-02/2157 від 11 квітня 2008 року, яка виникла станом на 20 квітня 2011 року, а також в Банку відсутні підстави для звернення стягнення на заставне майно - автомобіль марки NISSAN ARMADA в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/04-02/2157 від 11 квітня 2008 року, ОСОБА_5 просила суд: розірвати кредитний договір №010/04-02/1620 від 26 липня 2007 року із додатковими угодами до нього в сумі 500 000,00 доларів США; розірвати кредитний договір №010/04-02/2157 від 11 квітня 2008 року із додатковими угодами до нього в сумі 130 000,00 доларів США; розірвати кредитний договір №010/04-02/2297 від 11 липня 2008 року із додатковими угодами до нього в сумі 120 000,00 доларів США.
Під час розгляду справи ОСОБА_5 уточнила свої позовні вимоги і остаточно просила: розірвати кредитний договір №010/04-02/1620 від 26 липня 2007 року із додатковими угодами до нього в сумі 500 000,00 доларів США -достроково, з моменту постановлення рішення, а саме 06 липня 2010 року; розірвати кредитний договір №010/04-02/2157 від 11 квітня 2008 року із додатковими угодами до нього в сумі 130 000,00 доларів США -достроково, з моменту постановлення рішення, а саме 06 липня 2010 року; розірвати кредитний договір №010/04-02/2297 від 11 липня 2008 року із додатковими угодами до нього в сумі 120 000,00 доларів США.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 01 листопада 2011 року позов Банку задоволено. Постановлено:
- стягнути з ОСОБА_6 на користь Банку заборгованість по кредитному договору №010/04-02/1620 від 26 липня 2007 року в сумі 79 930,04 доларів США, що еквівалентно 636 674,73 грн.;
- стягнути з ОСОБА_6 на користь Банку заборгованість по кредитному договору №010/04-02/2157 від 11 квітня 2008 року в сумі 328 824,58 грн.;
- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/04-02/2157 від 11 квітня 2008 року в сумі 328 824,58 грн. звернути стягнення на заставлене майно згідно договору застави транспортного засобу №12/04-02/24 від 31 серпня 2009 року із додатковими угодами на нього №12/04-02/24/1 від 23 жовтня 2009 року та №12/04-02/24/2 від 21 грудня 2009 року, а саме: автомобіль марки NISSAN ARMADA, типу універсал легковий, 2008 року випуску, шасі (кузов,рама) №НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом реалізації предмета застави з публічних торгів за початковою ціною, визначеною експертом на час проведення публічних торгів;
- стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь Банку судовий збір в розмірі по 850,00 грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі по 60,00 грн. з кожного.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7, до Банку про розірвання кредитних договорів відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині звернення стягнення на заставне майно, а саме легковий автомобіль марки NISSAN модель ARMADA, 2008 року випуску, бежевого кольору, шасі (кузов,рама) №НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4, шляхом реалізації предмета застави з публічних торгів, скасувати і ухвалити в цій частині нове, яким відмовити ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в позові в частині звернення стягнення на зазначене заставне майно.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині задоволення Банку та відмови у задоволенні її зустрічного позову скасувати і ухвалити нове рішення, яким Банку у задоволенні позову відмовити, а її зустрічний позов задовольнити.
В письмових запереченнях Банк, посилаючись на безпідставність доводів апеляційних скарг та законність рішення, просить скарги відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7, задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги первісного позову в частині звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 порушили вимоги чинного законодавства щодо відчуження заставленого автомобіля NISSAN ARMADA і Банк має всі підстави для звернення стягнення на зазначений транспортний засіб.
Проте колегія суддів вважає, що такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до положень ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням в цій частині нового рішення.
Судом встановлено, що з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитними договорами між Банком та ОСОБА_6 було укладено договір застави транспортного засобу №12/04-02/24 від 31 серпня 2009 року із додатковими угодами на нього №12/04-02/24/1 від 23 жовтня 2009 року та №12/04-02/24/2 від 21 грудня 2009 року, відповідно до якого ОСОБА_6 передав в заставу Банку автомобіль марки NISSAN ARMADA, типу універсал легковий, 2008 року випуску, шасі (кузов,рама) №НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований МРЕВ ДАІ м. Херсона, який належить йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 15 квітня 2008 року МРЕВ ДАІ м. Херсона, заставною вартістю 194 600,00грн. (далі -автомобіль) (а.с.101-104,105,106). Заставлене майно зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з 31 серпня 2009 року(а.с.121-124).
Відповідно інформаційній довідці УДАІ УМВС України в Херсонській області 24 червня 2010 року заставлений автомобіль знято з реєстраційного обліку (а.с. 218).
28 серпня 2010 року відповідно довідки-рахунку №119604 автомобіль марки NISSAN ARMADA продано ОСОБА_4 і зареєстровано на ім'я останнього з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 (а.с.136,208-209,210).
Згоди Банку на відчуження заставленого автомобіля іншій особі ОСОБА_6 не отримував (а.с.132).
При вирішенні спору за позовними вимогами Банку про звернення стягнення на заставне майно суд першої інстанції послався на ст.ст. 1,13,17,18,20 Закону України «Про заставу», відповідно до положень яких заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Проте суд не врахував, що автомобіль, який є предметом застави за договором №12/04-02/24 від 31 серпня 2009 року із додатковими угодами до нього, є рухомим майном, і відповідно до ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на таке майно здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.
Відповідно до ст.11 зазначеного вище Закону обтяження рухомого майна реєструється в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження (ч.3 ст.24). Позивач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (ст.35).
Зміни у відомостях про зареєстроване обтяження підлягають реєстрації у встановленому цим Законом порядку, якщо вони стосуються: заміни предмета обтяження або будь-яких змін у складі предмета обтяження; заміни боржника внаслідок передачі предмета обтяження новому власнику в порядку, встановленому статтею 9 цього Закону, або з інших підстав (п.п.1,3 ч.1 ст.13).
Як свідчать матеріали справи, предметом договору застави, а також об'єктом обтяження є автомобіль легковий марки NISSAN ARMADA, шасі (кузов,рама) №НОМЕР_3, номер державної реєстрації ВТ 0858 АК (а.с.101-104,121-124).
Оскільки Банком не дотримано передбачених Законом процедури та порядку звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а суд першої інстанції звернув стягнення на автомобіль марки NISSAN ARMADA, типу універсал легковий, 2008 року випуску, шасі (кузов,рама) №НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_4 і має державний реєстраційний номер НОМЕР_2, тобто на об'єкт, який за своїми ознаками є відмінним від об'єкту, зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна як предмета застави в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором, колегія суддів вважає, що у задоволенні позовної вимоги Банку про звернення стягнення на автомобіль слід відмовити.
Крім того, при наявності рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 липня 2010 року, яке набрало чинності і яким задоволено вимоги Банку про дострокове солідарне стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості за кредитними договорами (а.с.130-131,190-191) вимоги Банку про звернення стягнення на предмет застави є безпідставними.
За таких обставин рішення суду в частині звернення стягнення на предмет застави підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог Банку слід відмовити.
При перевірці законності та обґрунтованості рішення суду в частині, що оскаржується ОСОБА_5, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно і всебічно досліджені обставини по справі, порушень норм матеріального і процесуального права судом не допущено, а тому підстави для скасування рішення в цій частині відсутні.
Керуючись ст.ст. 11,13,24,25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 01 листопада 2011 року в частині звернення стягнення на заставлене майно згідно договору застави транспортного засобу №12/04-02/24 від 31 серпня 2009 року із додатковими угодами до нього №12/04-02/24/1 від 23 жовтня 2009 року та №12/04-02/24/2 від 21 грудня 2009 року, а саме: автомобіль марки NISSAN ARMADA, типу універсал легковий, 2008 року випуску, шасі (кузов,рама) №НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом реалізації предмета застави з публічних торгів за початковою ціною, визначеною експертом на час проведення публічних торгів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/04-02/2157 від 11 квітня 2008 року в сумі 328 824,58 грн., а також -в частині стягнення із ОСОБА_4 судових витрат, скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»відмовити.
В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 01 листопада 2011 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: