Справа № 2-а-759/11 року
04 листопада 2011 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого Соловйов В.В.
при секретарі Погорілій О.С.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Тринчук Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великолепетиської районної державної адміністрації Херсонської області про виділити земельної частки (паю) із земель резервного фонду
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про виділення земельної частки (паю) із земель резервного фонду, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з 20 червня 1984 року по 26 лютого 1997 року вона працювала та була членом колгоспу «Заповіт Ілліча»та КСП «Заповіт Ілліча», яке було створене на базі колгоспу згідно розпорядження Представника Президента України в районі від 22.02.1994 року № 22. Факт роботи та членства в колгоспі та КСП підтверджується копіями довідок про заробітну плату, виданими КСП «Заповіт Ілліча», архівними довідками Великолепетиської селищної ради від 25.02.2011 року № 61-с та № 62. Трудову книжку нею було втрачено. 05 січня 1995 року КСП «Заповіт Ілліча» було видано державний акт на право колективної власності на землю, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 23. Але в списки громадян-членів КСП її включено не було без поважних причин. В результаті цього вона не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Одразу після видачі КСП «Заповіт Ілліча»державного акту вона не знала про порушення її прав. Декілька років підряд вона вважала, що її сертифікат знаходиться в КСП і її часткою (паєм) воно користується. Після реорганізації КСП «Заповіт Ілліча»в СТОВ «Іллічівське»у 2000 році на її думку сертифікат було передано до правонаступника, а вже після його ліквідації у 2002 році вона почала розшукувати свої документи по різним установам району. І тільки 30.09.2011 року листом № 1-35/2017-10 відповідач повідомив їй, що її прізвища серед громадян - членів КСП немає, а видати сертифікат на право на земельну частку (пай) на сьогоднішній день без рішення суду неможливо. За час розшуку свого сертифікату вона пропустила строки позовної давності, визначені законом для захисту порушеного права. Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Отже, на час паювання, 05 січня 1995 року, вона була членом КСП «Заповіт Ілліча», а тому мала право на земельну частку (пай) відповідно до вимог вище зазначеного Указу. Тому не включення її до списку громадян - членів КСП, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю, є безпідставним. Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»не внесення особи до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Згідно довідки Відділу Держкомзему у Великолепетиському районі від 11.10.2011 року № 628 середній розмір земельної частки (паю) по колишньому КСП «Заповіт Ілліча»складає 5,96 умовних кадастрових гектари. Відповідно до п. 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організація»видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. Позивач просить суд зобов'язати Великолепетиську районну державну адміністрацію виділити їй з резервного фонду земельну частку (пай) у розмірі 5,96 умовних кадастрових гектарів та видати сертифікат на право на земельну частку (пай).
У судовому засіданні позивач позов підтримала та просить суд його задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача Тринчук Т.М. позов визнала, не заперечує проти його задоволення.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»№720/95 від 08.08.1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.06.1984 року по 26.02.1997 року була членом «Заповіт Ілліча»Великолепетиського району Херсонської області, що підтверджується як довідками виданими ОСОБА_1 колгоспом «Заповіт Ілліча»та і архівними довідками виданими відомчим трудовим архівом Великолепетиської селищної ради.
Державним актом на право колективної власності на землю серії ХС -ІІІ підтверджується, що він виданий колективному сільськогосподарському підприємству «Заповіт Ілліча» 05.01.1995 року.
Отже, на час розпаювання, яке відбулося 05 січня 1995 року, ОСОБА_1 являвся членом КСП «Заповіт Ілліча», а тому відповідно до п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»мала право на земельну частку (пай), але не була внесена до списку, який додається до державного акту на право колективної власності на землю.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»не внесення особи до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку, а тому позовні вимоги позивача в частині виділення їй земельної ділянки підлягають задоволенню.
Згідно довідки відділу Держкомзему у Великолепетиському районі від 11.10.2011 року за № 628, середній розмір земельної частки (паю) на території колишнього КСП «Заповіт Ілліча»складає 5,96 в умовних кадастрових гектарах, отже позивач має право на виділення їй земельної частки (паю) площею 5,96 умовних кадастрових гектарів.
Враховуючи вищевикладене, на підставі п.2 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 року, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року, а також враховуючи, що представник відповідача позов визнає та не заперечує проти його задоволення, суд вважає можливим зобов'язати Великолепетиську районну державну адміністрацію виділити ОСОБА_1 з резервного фонду земельну частку (пай) у розмірі 5,96 умовних кадастрових гектарів та видати сертифікат на право на земельну частку (пай), а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»№720/95 від 08.08.1995 року, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст.ст. 8, 9, 10, 11, 161-163 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Великолепетиську районну державну адміністрацію Херсонської області виділити ОСОБА_1 з резервного фонду земельну частку (пай) у розмірі 5,96 умовних кадастрових гектарів та видати документ на право власності на земельну ділянку.
Постанова суду може бути оскаржена через Великолепетиський районний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після її проголошення.
Головуючий підпис