29.11.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ _____________________________________________________________________________
м. Херсон вул. 295 Стрілецької дивізії,1а
Справа № 22-3479/2011 Головуючий в 1 інстанції Скорик С.А.
Категорія 46 Доповідач Кутурланова О.В.
29 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Кутурланової О.В.
Майданіка В.В.
При секретарі Гонтар П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільно набутого майна подружжя та визнання права власності на частку майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за частку у майні подружжя,
У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 15.08.1980 року по 10.09.2009 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, за час якого ними збудовано та здано в експлуатацію житловий будинок АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці площею 534 кв.м. Оскільки право власності на спірний будинок зареєстровано за відповідачкою, позивач просив визнати за ним право власності на Ѕ частину зазначеного житлового будинку, як належну йому частку у майні подружжя.
В листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за частку у майні подружжя, посилаючись на те, що за час шлюбу з ОСОБА_2 вони придбали автомобіль ВАЗ-2102, державний номер НОМЕР_1. Оскільки транспортний засіб зареєстровано на відповідача, просила суд стягнути з нього на її користь компенсацію вартості Ѕ частки автомобіля у розмірі 3282,50 грн.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 січня 2011 року у задоволені первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільно набутого майна подружжя та визнання права власності відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 вартість Ѕ частини автомобіля ВАЗ-2102, державний номер НОМЕР_1 в розмірі 3 282,50 грн., а також судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволені заявлених ним позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність у цій частині висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірний будинок збудовано ОСОБА_4 до укладення шлюбу з ОСОБА_2, а роботи проведені у період шлюбу є незначними та не дають підстав для визнання за позивачем права власності на частку у спірному майні.
Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов до них з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не ґрунтуються на досліджених судом доказах та фактичних обставинах справи.
Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 15.08.1980 року по 10.09.2009 року (а.с.12,13).
20.01.1982 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.20).
В ході розгляду справи свідок ОСОБА_5 пояснив, що у період зареєстрованого шлюбу сторін проведено водопостачання будинку, облаштування каналізації, опалення та газифікація будинку.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що йому відомо про те, що у період зареєстрованого шлюбу сторін зроблені внутрішні перегородки та фронтони.
ОСОБА_7, будучи допитаною у якості свідка пояснила, що роботи по газифікації будинку проведені сторонами у період зареєстрованого шлюбу.
Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що позивачем проводилися роботи по облаштуванню горища та стелі, облаштуванню подвір»я.
Отже, з аналізу пояснень сторін та показів свідків, колегія суддів приходить до висновку, що в період зареєстрованого шлюбу сторін ними за спільні кошти та спільною працею проведені роботи по облаштуванню внутрішніх перегородок, перекриття між дахом та будинком, будівництво даху, закладення фронтонів, залиття підлоги, облаштування у будинку вікон, дверей, мереж водопостачання, газового опалення, будівництва огорожі, облаштування подвір'я.
З висновку проведеної у справі судової будівельно-технічної експерти № 156 від 04.11.2011 року вбачається, що роботи по облаштуванню внутрішніх перегородок, перекриття між дахом та будинком, будівництво даху, закладення фронтонів, залиття підлоги, облаштування у будинку вікон, дверей, мереж водопостачання, газового опалення, будівництва огорожі, облаштування подвір'я є виконанням конструктивів житлового будинку, значно збільшує вартість домоволодіння та складає 60/100 від вартості житлового будинку «А»з прибудовою літ. «А»по АДРЕСА_1.
Враховуючи, що досліджені судом докази дають підстави для висновку, що спірний будинок добудовувався сторонами у період зареєстрованого шлюбу за спільні кошти та спільною працею, частка цих робіт складає 60/100 частин будинку, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухваленого у справі рішення в оскаржуваній частині, оскільки висновки суду не ґрунтуються на досліджених ним доказах та нормах матеріального права.
За наведених обставин ухвалене у справі рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог відповідно до ст.60-62,69,70 СК України та визнання за позивачем права власності на 30/100 частин будинку та відповідну частку господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1.
В іншій частині законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не перевірялась відповідно до положень ст.303 ЦПК України, оскільки сторонами не оскаржувалася.
Керуючись ст.ст.303,307,309,314 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 січня 2011 року скасувати в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про поділ майна та визнання права власності та ухвалити у цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 30/100 частин будинку та відповідну частку господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді