25.10.2011
Апеляційний суд Херсонської області
Справа №22ц-4263/2011р. Головуючий в І інстанції Заболотний В.М.
Доповідач: Кутурланова О.В.
25 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Кутурланової О.В.
Майданіка В.В.
При секретарі Шевардіній К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 25 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», треті особи орган опіки та піклування виконкому Дніпровської районної у м. Херсоні ради, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права користування житловим приміщенням, визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, зобов»язання до вчинення дій,
В червні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Ерсте Банк», треті особи орган опіки та піклування виконкому Дніпровської районної у м. Херсоні ради, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 10.11.2006 року між нею та АКБ «Престиж», правонаступником якого є ПАТ «Ерсте Банк», укладено кредитний договір № 014-71/553, відповідно до якого їй надано кредит на придбання домоволодіння у сумі 250 000 доларів США за умови сплати процентів за користування грошовими коштами у розмірі 12,5% річних, щомісячного погашення кредиту відповідно до встановленого графіку, кінцевим строком погашення до 09.11.2026 року.
10.11.2006 року в забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між нею та відповідачем укладено іпотечний договір, згідно якого нею передано в іпотеку житловий будинок № 29 по пров.Уманському у м.Херсоні.
Посилаючись на те, що при укладенні кредитного договору сторони не дійшли згоди щодо усіх суттєвих умов договору, його умови не справедливі, оскільки є дисбаланс у сторону погіршення положення позивача, як споживача банківських послуг, на підставі ст.ст.203,215 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів»просила визнати недійсним кредитний договір.
В ході розгляду справи позивачка, діючи в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 доповнила позов вимогами про визнання права користування малолітніми житловим приміщенням, визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, зобов»язання до вчинення дій.
Як на підставу визнання кредитного договору недійсним позивачка також посилалася на те, що при укладенні кредитного договору № 014-71/553 від 10.11.2006 року в порушення вимог ст.65 СК України не було отримано згоди її чоловіка на його укладення.
Крім того, посилаючись на те, що договір іпотеки укладений без згоди органу опіки та піклування та порушує права її малолітніх дітей, які фактично проживали у будинку, однак були зареєстровані у приміщенні, яке відповідно до рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 25.10.2006 року визнано нежитловим офісним приміщенням, позивачка просила суд визнати за малолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право користування спірним житловим будинком, визнати недійсним іпотечний договір та зобов»язати приватного нотаріуса зняти заборону зі спірного нерухомого майна.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 серпня 2011 року позов ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ «Ерсте Банк»про визнання права користування житловим приміщенням, визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки задоволено частково.
За ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано право користування житловим приміщенням у житловому будинку АДРЕСА_1.
Визнано недійсним договір іпотеки від 10.11.2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «АКБ «Престиж», посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за р.№6906.
Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 зобов»язано зняти заборону з житлового будинку та земельної діляноки, розташованих за адресою : АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_2, накладену згідно договору іпотеки від 10.11.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за р.№6906.
В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ПАТ «Ерсте Банк просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у їх задоволенні, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.
В письмових запереченнях ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги не визнала, посилаючись на їх безпідставність, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення договору іпотеки малолітні діти позивачки проживали у будинку по пров.Уманському, 29 у м.Херсоні та мали право користування ним. Оскільки договір іпотеки в порушення ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»укладено без згоди органу опіки та піклування, є передбачені ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України для визнання такого правочину недійсним.
Однак до таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не ґрунтуються на досліджених доказах, а обставини, які суд вважав встановленими є недоведеними.
Судом встановлено, що 10.11.2006 року між ОСОБА_2 та АКБ «Престиж», правонаступником якого є ПАТ «Ерсте Банк», укладено кредитний договір № 014-71/553, відповідно до якого позивачці надано кредит на придбання домоволодіння у сумі 250 000 доларів США за умови сплати процентів за користування грошовими коштами у розмірі 12,5% річних, щомісячного погашення кредиту відповідно до встановленого графіку, кінцевим строком погашення до 09.11.2026 року (а.с.43-44).
10.11.2006 року в забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та АКБ «Престиж», правонаступником якого є ПАТ «Ерсте Банк», укладено іпотечний договір, згідно якого позивачка передала в іпотеку :
- нежиле офісне приміщення, загальною площею 93,8 кв.м., розташоване по АДРЕСА_2, належне їй на підставі рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 25.10.2006 року;
- земельну ділянку площею 0,0559 га по пров.Уманському у м.Херсоні, належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.09.2006 року;
- житловий будинок, житловою площею 82,1 кв.м. та загальною площею 281 кв.м., розташований за адресою : АДРЕСА_1, належний ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 10.11.2006 року № 6902.
Дійшовши висновку про те, що малолітні діти позивачки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 мають право користування житловим будинком АДРЕСА_1, суд виходив з того, що на момент укладення договору іпотеки малолітні діти там фактично проживали.
Однак при цьому суд не звернув уваги на те, що право на будинок № 29 по пров.Уманському у м.Херсоні, а відтак і право користування ним разом з дітьми, відповідно до ч.4 ст.334, ст.383 ЦК України виникло у позивачки з моменту реєстрації права власності 13.11.2006 року (а.с.115), а до того часу власником зазначеного будинку та особою, яка мала право користування ним була ОСОБА_7
Посилання ОСОБА_2 на те, що право користування житловим приміщенням у малолітніх дітей виникло з 11.04.2006 року - часу придбання нею незакінченого будівництвом будинку, у якій вона вселилася разом з родиною та почала постійно проживати, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки належних та достовірних доказів укладення договору купівлі-продажу об»єкту незавершеного будівництва з дотриманням положень п.2 ч.3 ст.331 ЦК України суду не надано.
Крім того, посилання позивачки на право користування дітьми незакінченим будівництвом будинком як житловим приміщенням не можуть бути прийняті судом до уваги, так як не узгоджуються з положеннями чинного законодавства, зокрема з ч.1 ст.50 ЖК України, ст.379 ЦК України оскільки право користування приміщенням як житловим виникає лише після закінчення будівництва та здачі його у передбаченому законом порядку в експлуатацію.
З матеріалів справи вбачається, що спірний будинок прийнято в експлуатацію 08.09.2006 року на ім»я попередньої власниці ОСОБА_7 (а.с.133), яка 10.11.2006 року за нотаріально посвідченою угодою купівлі-продажу продала його позивачці (а.с.115).
Зважаючи на наведене та враховуючи, що кошти за кредитним договором отримано позивачкою саме на придбання зазначеного будинку і одночасно з укладенням договору купівлі-продажу будинку укладено і договір іпотеки в забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором відповідно до ст.5 ЗУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», висновок суду щодо порушення прав малолітніх дітей на користування спірним житловим приміщенням та наявність у зв»язку із цим підстав для визнання договору іпотеки недійсним є помилковим.
З огляду на наведене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції як незаконне і необґрунтоване підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не перевірялась відповідно до положень ст.303 ЦПК України, оскільки сторонами не оскаржувалася.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 25 серпня 2011 року в частині задоволення позовних вимог про визнання права користування житловим приміщенням, визнання недійсним договору іпотеки, зобов»язання до вчинення дій скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», треті особи орган опіки та піклування виконкому Дніпровської районної у м. Херсоні ради, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права користування житловим приміщенням, визнання недійсним договору іпотеки, зобов»язання до вчинення дій -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді