01.11.2011
Апеляційний суд Херсонської області
Справа №22ц-4230/2011р. Головуючий в І інстанції Войцеховська Я.В.
Доповідач: Кутурланова О.В.
01 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Орловської Н.В.
Суддів: Кутурланової О.В.
Майданіка В.В.
при секретарі: Шаповаловій К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи орган опіки та піклування виконкому Дніпровської районної у м. Херсоні ради, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів іпотеки,
В березні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «ОТП Факторинг Україна»про визнання недійсними договорів іпотеки.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 09.07.1994 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_6 Від цього шлюбу мають сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Їх сім'я мешкала в квартирі АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5
08.09.2005 року та 23.08.2007 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «ОТП Банк»було укладено кредитні договори, в забезпечення виконання зобов'язань за якими між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_5 було укладено договори іпотеки квартири № 90 за адресою: АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що договори іпотеки укладені без погодження з органом опіки та піклування та порушують права її неповнолітніх дітей, позивачка просила суд визнати їх недійсними.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсним іпотечний договір від 09.09.2005 року № PCL-400/1039/2005КН, укладений між ОСОБА_5 та ЗАТ «АКБ «Райффайзенбанк Україна»(правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк») та іпотечний договір від 23.08.2007 року №PCL-0AD352/2007 укладений між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк»про передачу в іпотеку квартири № 90 розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як правонаступник ЗАТ «ОТП Банк»просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні договори іпотеки укладені без дозволу органу опіки та піклування з порушенням прав неповнолітніх дітей.
Однак до таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального права, без врахування обставин, що мають суттєве значення для справи, що відповідно до вимог ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
08.09.2005 року та 23.08.2007 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Факторинг Україна», укладено кредитні договори, в забезпечення виконання зобов'язань за якими 09.09.2005 року та 23.08.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_5 укладено договори іпотеки належної ОСОБА_5 квартири № 90 за адресою: АДРЕСА_1. При цьому іпотекодавцем і власником квартири ОСОБА_5 надано нотаріально посвідчені заяви про те, що неповнолітні та малолітні діти не мають прав на зазначене помешкання (.с.79).
Для укладення договорів іпотеки позивачка разом з малолітніми дітьми виписалася з квартири № 90 за адресою: АДРЕСА_1 і обслуговуючою організацією, на балансі якої перебуває будинок по вул. Шовкуненко, 86, надана довідка від 10.08.2005 року та 21.08.2007 року про те, що у АДРЕСА_1 зареєстрований один ОСОБА_6, відомості щодо реєстрації дітей на час укладення договору відсутні (а.с.75,76).
З матеріалів справи також вбачається, що позивачка була обізнана з приводу укладених її чоловіком кредитних договорів і надала свою письмову згоду на їх укладення (а.с.82).
Крім того, за змістом ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», ч.3 ст.17 ЗУ «Про охорону дитинства»саме на батьків покладено обов»язок укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та відмовлятися від належних дитині майнових прав лише з дозволу органів опіки та піклування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що власником спірного помешкання є ОСОБА_5, яка є бабою неповнолітніх і єдиним власником квартири, майнові ж права дітей на спірну квартиру відсутні.
Крім того, визнаючи недійсним іпотечний договір від 09.09.2005 року, суд не звернув уваги на те, що норми ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей»набули чинності з 01.01.2006 року і на час його укладення не діяли.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з позовом, який безпідставно, за відсутності доказів, які б свідчили про поважність причин його пропуску, поновлено судом.
З огляду на наведене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції як незаконне і необґрунтоване підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у зв»язку із чим з позивачки на користь апелянта підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, які складають 972,16 грн. (а.с.136,137,138,168).
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, на підставі ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», ч.3 ст.17 ЗУ «Про охорону дитинства»колегія суддів, -
Апеляційну скаргу «ОТП Факторинг Україна»задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 липня 2011 року скасувати та ухвалити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи орган опіки та піклування виконкому Дніпровської районної у м. Херсоні ради, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів іпотеки -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»судові витрати в загальній сумі 972,16 грн.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді