01.11.2011
Апеляційний суд Херсонської області
Справа №22ц-4052/2011р. Головуючий в І інстанції Циганій С.І.
Доповідач: Кутурланова О.В.
01 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Кутурланової О.В.
Майданіка В.В.
При секретарі Гонтар П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого за довіреністю в інтересах ОСОБА_3 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,
02 серпня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 27.10.1990 року по 29.04.2010 року він перебув у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. За час шлюбу ними було придбано спільне майно, яке розділити порівну добровільно відповідачка не бажає.
Позивач просив суд поділити майно подружжя, виділивши кожному у приватну власність по Ѕ частині житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 з прибудинковими спорудами та частиною земельної ділянки необхідною для його обслуговування, залишити у власності відповідачки та стягнути на його користь компенсацію вартості Ѕ частини майна, а саме: автомобіля «Шевроле-Лачетті»- 35000 грн., телевізора «Самсунг»- 500 грн., телевізора «Самсунг»- 250 грн., холодильника «Арістон»- 1000 грн., меблевого гарнітуру «Стінка»- 500 грн., кухонного гарнітуру -1000 грн., відеомагнітофону «Самсунг»- 100 грн., металевого бутику на Голопристанському ринку -8000 грн., усього -46350 грн.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 серпня 2011 року позов ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя задоволено частково.
Виділено в особисту приватну власність ОСОБА_3 50/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 загальною вартістю 134785 грн., виділено ОСОБА_3 у користування дві земельні ділянки загальною площею 282 кв. м.; виділено у власність два телевізори «Самсунг», холодильник «Арістон», меблевий гарнітур, кухонний гарнітур, відеомагнітофон «Самсунг».
Виділено в особисту приватну власність ОСОБА_4 50/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 загальною вартістю 133775 грн., виділено у користування дві земельні ділянки загальною площею 282 кв. м., у власності ОСОБА_4 залишено автомобіль «Шевроле-Лачетті», р.н. НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючи в інтересах і за дорученням ОСОБА_3, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині залишення у приватній власності відповідачки транспортного засобу без сплати йому грошової компенсації у розмірі Ѕ частини автомобіля та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідачки вартість Ѕ частини автомобіля, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.10.1990 року по 29.04.2010 року.
З пояснень ОСОБА_4 та наданих суду доказів вбачається, що фактично шлюбні відносини сторін припинилися з кінця серпня 2005 року, сторони почали проживати окремо, ОСОБА_4 разом з донькою виїхали з належного сторонам на праві власності житлового будинку АДРЕСА_2 та почали проживати в орендованій однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, де відповідачка проживає до теперішнього часу (а.с.151-153).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є приватним підприємцем і 24.10.2006 року на доходи від підприємницької діяльності та за кошти, надані Приватбанком на підставі укладеного з відповідачкою кредитного договору придбала автомобіль «Шевроле- Лачетті», р.№ НОМЕР_1 (а.с.50,93,103-104).
За рахунок доходів від підприємницькою діяльності ОСОБА_4 достроково виконала зобов»язання за кредитним договором, сплативши передбачені договором кошти до 29.12.2009 року, у той час як кінцевий строк повернення коштів у кредитному договорі визначено до 25.10.2013 року (а.с.103-104,106-112).
Отже, зважаючи на те, що наявні у справі докази свідчать про те, що спірний транспортний засіб придбано відповідачкою у період окремого проживання подружжя у зв»язку із фактичним припиненням шлюбних відносин за доходи отримані від підприємницької діяльності, саме відповідачка несла тягар утримання зазначеного майна та використовувала його для здійснення підприємницької діяльності, яка була єдиним засобом існування їх з донькою, суд обґрунтовано визнав спірний транспортний засіб особистою приватною власністю ОСОБА_4 і такий висновок суду узгоджується з положеннями ч.6 ст.57 СК України, відповідно до якої суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка, майно, набуте за час їхнього окремого проживання, у зв»язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з"ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав правильну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги, як не обґрунтовані законом, доказами та такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.
В іншій частині законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не перевірялась відповідно до положень ст.303 ЦПК України, оскільки сторонами не оскаржувалася.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого за довіреністю в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді