18.10.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ________________________________________________________________________________
м. Херсон вул. 295 Стрілецької дивізії,1а
Справа №22ц-3545/2011 Головуючий в І інстанції
Категорія 23 Строілов С.О.
Доповідач: Кутурланова О.В.
18 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Майданіка В.В.
Кутурланової О.В.
При секретарі Шаповаловій К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, діючого за довіреністю в інтересах ОСОБА_4 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 05 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості з орендної плати, стягнення збитків, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У листопаді 2010 року ОСОБА_3, діючий за довіреністю в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості з орендної плати, стягнення збитків, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 01.12.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір оренди належного позивачеві магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 строком до 01.04.2010 року. Відповідно до укладеного договору, ОСОБА_5 зобов»язався щомісячно сплачувати орендну плату, розмір якої визначений у додатку № 1 до договору поруки від 11.06.2008 року, однак у порушення взятих на себе зобов»язань відповідач орендні платежі сплачував не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі еквівалентній 8818,28 доларів США, що складає 69884,87 грн.
Оскільки після закінчення строку оренди ОСОБА_5 не звільнив магазин, позивач вважає, що він має сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати відповідно до вимог ст. 785 ЦК України, яка складає 70743,94 грн. та відшкодувати йому упущену вигоду.
Під час користування магазином ОСОБА_5 допустив порушення Правил користування електричною енергією у виді самовільного без облікового приєднання струймоприймачів, внаслідок чого представниками енергопостачальника складено акт № 128289 та нараховані завдані збитки у сумі 3632,63 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.
Крім того зазначив, що порушення зобов»язань за договором оренди завдало ОСОБА_4 моральної шкоди, у відшкодування якої просив стягнути з відповідача 30000 грн.
В ході розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача на її користь 164410,99 грн., що складається з заборгованості по орендним платежам в сумі 69 884,87 грн. та неустойки в сумі 94 526,12 грн., а також стягнути у відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.
Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 05 липня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, діючий за довіреністю в інтересах ОСОБА_4 просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду справи, які з»явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фактично між сторонами склалися правовідносини з купівлі-продажу нерухомого майна, належного на праві власності позивачці з розстроченням платежів, а укладений сторонами договір оренди був удаваною угодою, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Зважаючи на те, що позовні вимоги про стягнення неустойки, упущеної вигоди, відшкодування матеріальної та моральної шкоди обґрунтовуються порушенням відповідачем договору оренди нерухомого майна та мають похідний характер, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи та надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч.1 ст.793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
Згідно ч.1 ст.795 ЦК України передача наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору і саме з цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником магазину, загальною площею 154 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
27.02.2006 року між позивачем ОСОБА_4 та ТОВ КБ "Західінкомбанк" укладено кредитний договір №2702-Д-06, відповідно до якого позивачці надано кредит у сумі 35000 доларів США на умовах строковості, платності та повернення у повному обсязі отриманих коштів (а.с.19).
З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2008 року ОСОБА_4 для відчуження магазину отримала витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.10).
11.06.2008 року між ОСОБА_5 та ТОВ КБ "Західінкомбанк" укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_5 виступив поручителем ОСОБА_4 за зобов»язаннями, що виникають з умов кредитного договору №2702-Д-06 від 27.02.2006 року у повному обсязі цих зобов»язань (а.с.18,19).
З наданого суду договору оренду датованого 01.12.2008 року вбачається, що сторони у письмовій формі уклали договір оренди магазину за адресою: АДРЕСА_1 за умови оплати відповідачем орендних платежів у розмірі згідно додатку до договору поруки від 11.06.2008 року, тобто фактично у розмірі платежів позивачки по кредитному договору №2702-Д-06 від 27.02.2006 року (а.с.11).
Враховуючи, що у договорі оренди існують суперечності щодо дати його складення : 2009 рік чи 01.12.2008 року (на звороті договору) і в порушення припису ч.1 ст.795 ЦК України акт прийому-передачі об»єкту нерухомості сторонами не укладався та не підписувався, слід дійти висновку, що сторонами не визначався момент обчислення строку договору оренди.
Зважаючи на наведене та з огляду на наявні у матеріалах справи докази того, що фактично між сторонами склалися правовідносини з купівлі-продажу належного на праві власності позивачці нерухомого майна з розстроченням платежів, у зв»язку із чим відповідач сплатив позивачці 12934 доларів США та погашав її заборгованість по кредитному договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підписаний сторонами договір оренди не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а отже відсутні передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог.
Оскільки акт № 128289 про порушення Правил користування електричною енергією у виді самовільного без облікового приєднання струймоприймачів представниками енергопостачальника складено на споживача -ПП ОСОБА_6 (а.с.23), а не на відповідача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахованих за актом збитків.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог про стягнення неустойки, упущеної вигоди, відшкодування моральної шкоди, оскільки у визначених сторонами правовідносинах не передбачалося право на їх стягнення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з"ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав правильну оцінку, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги, як не обґрунтовані законом, доказами та такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню, оскільки обставини справи судом з"ясовані повно і правильно, а висновки суду підтверджуються дослідженими судом доказами.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, діючого за довіреністю в інтересах ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 05 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді