18.10.2011
Апеляційний суд Херсонської області
Справа №22ц-3846/2011р. Головуючий в І інстанції Іванцова Н.К.
Доповідач: Кутурланова О.В.
18 жовтеня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Кутурланової О.В.
Майданіка В.В.
При секретарі Шаповаловій К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2, діючого за довіреностями в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
10.01.2011 року ОСОБА_2, діючий за довіреностями в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.09.2010 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 вчинено виконавчий напис за реєстровим № 649, яким запропоновано звернути стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, належну на праві власності ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та передану в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 6907С50 від 26.10.2007 року, укладеним між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_5 За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»у розмірі заборгованості за кредитним договором, яка станом на 15.12.2009 року складає 201491,31 грн.
Посилаючись на те, що відповідач вже скористався своїм правом на стягнення заборгованості за кредитним договором, звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_6 і рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 01.09.2010 року з ОСОБА_6, як поручителя за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_5, стягнуто на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»202246,60 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором, яка виникла станом на 09.03.2010 року, тому вчинення виконавчого напису нотаріусом порушує права позивачів та є фактично подвійним стягненням, просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 липня 2011 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено, визнано виконавчий напис від 03.09.2010 року за реєстровим № 649, вчинений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за вимогою ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»у розмірі суми заборгованості по кредитному договору № 6907С50, укладеному 26.10.2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_5 таким, що не підлягає виконанню.
В апеляційній скарзі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 липня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не переконався у безспірності заборгованості та вважав, що про спірний характер правовідносин сторін з приводу виконання кредитних зобов»язань свідчить рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 01.09.2010 року, у якому розмір та період заборгованості за кредитним договором відрізняються від зазначених у виконавчому написі.
Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що суд дійшов до них з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з»ясування суттєвих для справи обставин, а обставини, які суд вважав встановленими не доведені.
Відповідно до ст.87 ЗУ «Про нотаріат», п.282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.
Згідно ст.88 ЗУ «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року.
Судом встановлено, що 26.10.2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 6907С50, відповідно до якого ОСОБА_5 надано кредитні кошти у сумі 29500 доларів США, за умови сплати передбачених договором платежів відповідно до графіку погашення, з кінцевим строком повернення коштів до 15.10.2014 року (а.с.112-115).
26.10.2007 року в забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_5 за кредитним договором № 6907С50 від 26.10.2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_6 укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_6 виступив поручителем ОСОБА_5 за зобов»язаннями, що виникають з умов кредитного договору у повному обсязі цих зобов»язань (а.с.8-10).
26.10.2007 року в забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_5 за кредитним договором № 6907С50 від 26.10.2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого ними передано в іпотеку належну на праві власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.119-122).
Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 01.09.2010 року з ОСОБА_6, як поручителя за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_5, стягнуто на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»202246,60 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором, яка виникла станом на 09.03.2010 року (а.с.8-10).
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2010 року у зв»язку з невиконанням позичальником умов договору, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», керуючись п.4.2. кредитного договору та ст.ст.33,35 ЗУ «Про іпотеку»звернувся до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (надалі за тестом - нотаріуса) за вчиненням виконавчого напису на іпотечному договорі № 6907С50 від 26.10.2007 року на предмет іпотеки, надавши докази заборгованості позичальника та безспірності вимог за укладеним правочином (а.с.109-148).
04.03.2010 року нотаріус у передбаченому законом порядку повідомив боржника та іпотекодавців про надходження заяви про вчинення виконавчого напису та роз»яснив наслідки несплати заборгованості по кредиту у виді вчинення виконавчого напису про стягнення боргу за рахунок примусового продажу заставленого майна (а.с.146-157).
07.04.2010 року до нотаріуса звернулася ОСОБА_5 з заявою про відкладення вчинення виконавчого напису, повідомивши про існуючий спір про право за її позовом до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»про визнання кредитного договору недійсним та надавши ухвалу суду про відкриття провадження у справі (а.с.158-159).
15.04.2010 року нотаріус відповідно до вимог ст.ст. 42 ЗУ «Про нотаріат», а.4 п.12 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України повідомив ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про зупинення вчинення виконавчого напису до вирішення судом справи № 22-2276/2010 за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»про визнання кредитного договору недійсним (а.с.167).
31.08.2010 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»звернувся до нотаріуса з заявою, у якій повідомив, що позов ОСОБА_5 до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»про визнання кредитного договору недійсним залишено без розгляду, надавши копію ухвали суду, та просив вчинити виконавчий напис на підставі раніше наданих документів (а.с.168,169
03.09.2010 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 вчинено виконавчий напис за реєстровим № 649, яким запропоновано звернути стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, належну на праві власності ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та передану в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 6907С50 від 26.10.2007 року, укладеним між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_5 За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»у розмірі заборгованості за кредитним договором, яка станом на 15.12.2009 року складає 201491,31 грн. (а.с.123).
Вирішуючи спір, суд не з»ясував наведених обставин справи, що мають суттеве значення для правильного вирішення спрору, не перевірив документів на підставі який нотаріусом вчинено виконавчий напис та помилково вважав, що висновки нотаріуса про безпірність вимог за укладеним правочином є невірними, виконавчий напис вчинено всупереч вимог ст.88 ЗУ «Про нотаріат», п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п.б ч.2 п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.
При цьому суд помилково виходив з того, що про спірний характер правовідносин з приводу виконання кредитних зобов»язань свідчить те, що розмір та період заборгованості за рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 01.09.2010 року, відповідно до якого заборгованість за кредитним договором станом на 09.03.2010 року існувала у розмірі 202246,60 грн. різниться із заборгованістю, зазначеною у виконавчому написі нотаріуса: станом на 15.12.2009 року заборгованість у розмірі 201491,31 грн., оскільки незначна різниця у наведених сумах не свідчить про спір щодо розміру заборгованості, а зазначена ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»виходячи із курсу іноземної валюти -долара США до гривні на відповідний день складення довідки про існуючий розмір заборгованості.
Отже, з урахуванням того, що наявні у матеріалах справи докази свідчать, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус діяв у відповідності до чинного законодавства, і, вчиняючи виконавчий напис за укладеним іпотечним договором, перевірив як наявність правочину, так і наявність документів, що підтверджують безспірність вимог за укладеним правочином, наданих ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність визначених ст.309 ЦПК України підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»задовольнити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 липня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, діючого за довіреностями в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді