04.10.2011
Апеляційний суд Херсонської області
Справа №22-4110/2011р. Головуючий в І інстанції Клімченко М.І.
Категорія: 45 Доповідач: Кутурланова О.В.
04 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Майданіка В.В.
Кутурланової О.В.
При секретарі Шевардіній К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 15 серпня 2011 року та додаткове рішення цього ж суду від 22 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Скадовська міська рада Херсонської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення межі,
В квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Скадовська міська рада Херсонської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення межі.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_2, розташованого на земельній ділянці площею 670 кв.м. Суміжний землекористувач ОСОБА_2, яка є власником житлового будинку АДРЕСА_1 порушила встановлені між їх земельними ділянками межі, змістивши встановлений на спільній межі паркан у глиб її земельної ділянки, внаслідок чого площа земельної ділянки, що перебуває у її користуванні зменшилася на 10 кв.м.
Позивачка просила суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов»язавши відповідачку встановити паркан на попереднє місце розташування, відновити межі між земельними ділянками № 51 та АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорта від 26.06.2008 року на житловий будинок АДРЕСА_2.
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 15 серпня 2011 року позов ОСОБА_3В задоволено частково та ухвалено усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 перенести огорожу між земельними ділянками 51 та АДРЕСА_1 у бік земельної ділянки ОСОБА_2 з лівого боку на 0,3 м., а з правого боку на 0,7 м.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Додатковим рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 22 серпня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти по оплаті судової будівельно-технічної експертизи № 282/10 від 01.09.2010 року в розмірі 5000,00 грн.
В апеляційних скаргах на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 15 серпня 2011 року та додаткове рішення цього ж суду від 22 серпня 2011 року ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені судом рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.
В письмових запереченнях ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги не визнала, посилаючись на їх безпідставність, просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що площа земельної ділянки, що перебувала у користуванні позивачки зменшилась з 670 кв.м. до 660 кв.м. за рахунок порушення відповідачкою спірної межі.
Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд дійшов до нього з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини, які суд вважав встановленими не доведені, а висновки суду не ґрунтуються на досліджених судом доказах.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Судом встановлено, що сторони у справі є суміжними землекористувачами, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом є власником житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с.7,8), а ОСОБА_2 є власником 72/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.129).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення виконкому Скадовської районної ради депутатів трудящих від 13.07.1953 року під індивідуальне будівництво по АДРЕСА_2 відведена земельна ділянка площею 600 кв.м. (а.с.14).
Згідно акта відводу земельної ділянки в натурі від 14.07.1953 року земельна ділянка зазначеної площі виділена в натурі землекористувачу по вул.Куйбишева,22-а (а.с.15).
У технічному паспорті на житловий будинок позивачки від 26.06.2008 року зазначено, що згідно документів у користування позивачці виділена земельна ділянка 600 кв.м., а у фактичному користуванні перебуває земельна ділянка 670 кв.м. (а.с.10-11).
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції не дав оцінки зазначеним доказам, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а керувався відомостями щодо площі земельної ділянки позивачки -670 кв.м., зазначеним у рішенні виконкому Скадовської міської ради від 06.04.1994 року № 76.
При цьому поза увагою суду залишились відомості, надані виконкомом Скадовської міської ради у листі від 20.10.2010 року № 2-25-1716 про те, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 не приватизована, а рішення виконкому Скадовської міської ради від 06.04.1994 року № 76 про передачу безоплатно у приватну власність зазначеної земельної ділянки прийнято відповідно до Декрету КМУ від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок»і є лише підставою для виготовлення технічної документації із землеустрою в проектній землевпорядній організації. При цьому площа земельної ділянки вказана на підставі даних БТІ про площу фактично використовуваної земельної ділянки (а.с.104).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно рішення виконкому Скадовської ради від 12.12.1957 року № 18 під індивідуальне будівництво по АДРЕСА_1 відведена земельна ділянка площею 700 кв.м. (а.с.72-73).
Відповідно до ухвали Скадовського районного суду Херсонської області від 26.02.2008 року про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 03.09.2008 року, ОСОБА_2 є власником 72/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та землекористувачем земельної ділянки 456 кв.м. (а.с.39,40,42,47).
У висновках судової будівельно-технічної експертизи від 01.09.2010 року №282/10 зазначено, що площа всієї земельної ділянки по вул. АДРЕСА_1 (співвласники ОСОБА_2, ОСОБА_5.) складає 640 кв.м., що менше ніж виділено рішенням виконкому Скадовської ради від 12.12.1957 року № 18 на 76 кв.м., однак на 16 кв.м. більше ніж визначено в ухвалі Скадовського районного суду Херсонської області від 26.02.2008 року.
При цьому визначити, чи збільшилась земельна ділянка по АДРЕСА_1 за рахунок зменшення площі земельної ділянки по вул.Куйбишева,51 не можливо.
Крім того, експертом зазначено, що при проведенні дослідження в натурі сумісної межі не можливо визначити ознаки її переміщення.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачка надала технічну документацію із землеустрою від 07.12.2010 року, і відповідно до кадастрового плану земельна ділянка, що перебуває у користуванні ОСОБА_2 складає 0,0455 кв.м., що на 1 кв.м. менше ніж визначено ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 26.02.2008 року (а.с.123-136).
Отже, зважаючи на те, що наявні у матеріалах справи докази свідчать лише про право позивачки на користування земельною ділянкою площею 600 кв.м., яка виділена відповідно до рішення виконкому Скадовської районної ради депутатів трудящих від 13.07.1953 року і доказів про те, що у передбаченому законом порядку ОСОБА_3 або попередньому землекористувачу зазначеної земельної ділянки додатково виділялась земельна ділянка площею 70 кв.м. і у позивачки виникло право користування земельною ділянкою загальною площею 670 кв.м. суду не надано, а також з огляду на наявні у матеріалах справи докази того, що земельна ділянка відповідачки не збільшилась у порівнянні з наданою їй у користування згідно ухвали Скадовського районного суду Херсонської області від 26.02.2008 року, враховуючи, що в ході проведення судової будівельно-технічної експертизи не встановлено ознак переміщення суміжної межі, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки належними та достовірними доказами позивачка не довела порушення свого права як землекористувача земельної ділянки та наявність підстав для їх захисту визначених ч. 2 ст. 152 ЗК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення у справі суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права, дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, а обставини, які суд вважав встановленими не доведені, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В іншій частині законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не перевірялась відповідно до положень ст.303 ЦПК України, оскільки сторонами не оскаржувалася.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 15 серпня 2011 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та додаткове рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 22 серпня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді