Справа № 1-88/11
28.09.2011 року
Нововоронцовський районний суд Херсонської області
В складі : головуючого судді Синьогуб М.С.
При секретарі Білоїд Т.В.
З участю прокурора Геращенко С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нововоронцовка
Справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого з 2009 року в селі Дудчани Нововоронцовського району Херсонської області , вулиця Перемоги,32, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, співмешкає, має на утриманні двох неповнолітніх дітей співмешканки, раніше судимого 15.01.2002 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. З ст. 189 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців,звільнений 17.04.2007 року по відбуттю строку покарання, у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України,
ОСОБА_1, звільнившись з місць відбування покарань 17.04.2007 року по відбуттю строку покарання, судимість у встановленому законом порядку не знято і не погашено, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин:
Так, він у один із днів початку серпня 2010 року, повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території домоволодіння по вулиці Гагаріна, 10 в селі Дудчани Нововоронцовського району Херсонської області шляхом зловживанням довірою ОСОБА_2, під приводом необхідності зателефонувати, попросив потерпілого передати йому у тимчасове користування мобільний телефон "NОКІА- 7270", вартістю 560 грн. споряджений сім-картою оператора стільникового зв'язку "Київстар", вартістю 25 грн., на рахунку якого були передплачені послуги стільникового зв'язку на суму 30 грн., що належав ОСОБА_2, заздалегідь не збираючись повертати даний мобільний телефон законному володільцю, внаслідок чого ОСОБА_2 передав йому мобільний телефон "NОКІА- 7270", а останній продовжуючи реалізацію свого умислу, звернув переданий йому мобільний телефон на свою користь і розпорядився ним на свій розсуд, продавши сторонній особі, чим заподіяв потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 615.00 грн..
ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, підтвердив вищевказані обставини вчинення злочину, щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.
Вислухавши пояснення підсудного,потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність підсудного , крім його пояснень , підтверджується сукупністю таких доказів.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що взимку 2010 року познайомився із ОСОБА_1 і з того часу підтримує із ним товариські стосунки. У один із днів початку серпня 2010 року, у після обідній час до нього додому, в гості, прийшов ОСОБА_1, в ході розмови домовилися взяти пляшку горілки та випити її у нього дома. Взявши пляшку горілки, він та ОСОБА_1 розмістилися у дворі його домоволодіння під горіхом та розпивали горілку. Випивши одну пляшку, вони взяли ще одну пляшку горілки, яку також розпивали в дворі. На той момент при ньому був його розкладний мобільний телефон «НОКІА - 7270» чорного кольору, який він придбав новим у 2005 році за 1800 грн. Цей телефон був оснащений сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якої, на момент розпиття горілки із ОСОБА_1, було 30 грн. В ході роз пиття горілки ОСОБА_1 побачив у нього вказаний мобільний телефон і попросив дати йому цей телефон, щоб комусь зателефонувати. Він дав ОСОБА_1 свій телефон і він комусь зателефонував. По закінченню розмови ОСОБА_1 повісив його телефон на одягнені на ньому шорти і він зрозумів, що він хоче ще комусь зателефонувати. Домовленості між ним та ОСОБА_1 про те, що він дає йому свій телефон на декілька годин чи на декілька днів не було. Він взяв у нього телефон, щоб зателефонувати на місці. Випивши другу пляшку горілки, він дав ОСОБА_1 грошей, щоб він купив у магазині ще одну пляшку горілки. ОСОБА_1 пішов в магазин, а він зайшов у свій будинок де ліг на ліжко і заснув. Його мобільний телефон, на той момент був у ОСОБА_1 і він думав, що він повернеться з магазину і віддасть йому телефон. Чи повертався ОСОБА_1 із магазину до нього додому, він не знає, так як спав. Того ж дня, близько 20 години до нього додому прийшла співмешканка ОСОБА_1 ОСОБА_3, яка розбудила його і запитала де ОСОБА_1. Він розповів їй, що з ОСОБА_1 пили горілку в нього дома, а потім ОСОБА_1 кудись пішов, і де він знаходиться на цей час не знає. ОСОБА_3 попросила його, щоб він зателефонував із свого мобільного на її мобільний, пояснивши, що у ОСОБА_1 знаходиться її мобільний телефон. Він почав шукати свій мобільний, але не знайшов його і згадав, що його телефон знаходиться у ОСОБА_1. Того ж вечора він пішов шукати ОСОБА_1, щоб забрати свій мобільний і біля траси, неподалік від кафе «Стояни», зустрів місцевого жителя ОСОБА_4 у якого запитав чи не бачив він ОСОБА_1П, пояснивши, що у останнього знаходиться його мобільний телефон. ОСОБА_4 сказав йому, що бачив ОСОБА_1 при якому був розкладний мобільний телефон «НОКІА» чорного кольору, і що той продав вказаний телефон. ОСОБА_4 сказав йому, що він не хоче проблем і не назвав чоловіка, якому ОСОБА_1 продав його телефон. Через декілька днів він зустрів ОСОБА_1 і запитав, де його мобільний телефон, а той сказав, що загубив його, і що нібито місцева жителька ОСОБА_5, знайшла його телефон. Він пішов до ОСОБА_5, але та сказала, що ніякого телефону не знаходила. Приблизно через півтора місяці він зустрів місцеву жительку ОСОБА_6, яка запитала в нього чи забрав він свій мобільний телефон. Він сказав, що телефону свого не знайшов, так як не знає у кого він, а ОСОБА_6, сказала, що його телефон знаходиться у ОСОБА_7, яка працює продавцем у магазині продажу автозапчастин, що розташований поруч із кафе «Стояни» в с. Дудчани. Він пішов у вказаний магазин, де дійсно, у ОСОБА_7 побачив свій мобільний телефон, але у останньої за телефон нічого не запитував, а пішов до її чоловіка ОСОБА_8 і запитав чи не продавав йому ОСОБА_1 розкладний мобільний телефон «НОКІА» чорного кольору. ОСОБА_8 сказав що він дійсно у один із днів початку серпня 2010 року купив вказаний мобільний телефон у ОСОБА_1. Через тиждень він зустрів ОСОБА_1 і сказав навіщо той бреше, адже його телефон знаходиться у ОСОБА_7. ОСОБА_1 признався, що він дійсно продав його телефон ОСОБА_8, який є чоловіком ОСОБА_7. При цьому ОСОБА_1 сказав, що він поверне йому гроші за телефон, але тривалий час ні мобільного телефону ні грошей за телефон, він йому не повернув і він звернувся із заявою до міліції. В лютому 2011 року від працівників міліції отримав телефон, претензій до ОСОБА_1 не має, просить суворо не карати.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що у один із днів серпня 2010 року знаходився біля кафе «Стояни», що розташоване в селі Дудчани і до нього підійшов ОСОБА_2, мешканець села Дудчани, який в ході розмови сказав, що у нього зник мобільний телефон «НОКІА - 7270» чорного кольору. Він йому сказав, що точно такий телефон, який він йому описав, він бачив у ОСОБА_8, і від самого ОСОБА_8 він дізнався, що той купив телефон у ОСОБА_1.
Із оголошених та досліджених в судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_6, вбачається, що в серпні 2010 року в обідній час до її домоволодіння прийшов ОСОБА_2 в гості, і в ході розмови розповів їй, що його знайомий ОСОБА_1, близько тижня тому взяв його мобільний телефон «НОКІА» 7270 чорного кольору, і не хоче повертати , повідомив йому, що загубив його. Через декілька днів після розмови із ОСОБА_2, вона зайшла у магазин продажу автозапчастин, що розташований поруч із кафе «Стояни» в селі Дудчани. Знаходячись у магазині і розмовляючи із ОСОБА_7, яка стояла за прилавком, вона побачила на прилавку розкладний мобільний телефон «НОКІА» чорного кольору. Побачивши телефон, вона згадала, що такий самий телефон був у її знайомого ОСОБА_2 Вона у ОСОБА_7 не запитувала звідки у неї цей телефон і після розмови пішла додому. Приблизно через півтора місяця, вона зустріла ОСОБА_2 і сказала, що вона бачила у ОСОБА_7 мобільний телефон «НОКІА», який схожий на його телефон. ОСОБА_2 сказав, що піде до ОСОБА_7 та перевірить чи не його телефон знаходиться у її користуванні.(а.с.29).
Із оголошених та досліджених в судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_7 є його дружиною . У один із днів початку серпня 2010 року, близько 14 години він знаходився у кафе «Стояни» в селі Дудчани і до нього підійшов п'яний ОСОБА_1, який тримав у руках три мобільних телефони. Він запитав у ОСОБА_1 чи не продає він телефони, а той сказав, що продає, і запропонував йому вибрати із трьох телефонів один. Він оглянув телефони і взяв розкладний мобільний телефон «НОКІА» 7270 чорного кольору, запитавши, що він за нього хоче, а ОСОБА_1 сказав, що хоче 200 грн. Він сказав, що у нього є тільки 150 грн. і ОСОБА_1 погодився. Він пішов до магазину автозапчастини, де працює його дружина ОСОБА_7, і сказав їй, що ОСОБА_1, продає мобільний телефон за 150 грн. і попросив у неї вказану суму, але дружина сказала, що при ній такої суми немає. Він пішов до кафе «Стояни», позичив у ОСОБА_9 150 грн. і дав їх ОСОБА_1, а він дав йому розкладний мобільний телефон чорного кольору «НОКІА», витягнувши з нього сім-карту, яку поклав у кишеню свого одягу. Вказаний телефон у ОСОБА_1 він купив. Він запитував у ОСОБА_1 чи не крадений телефон, на що той сказав, що продав йому свій мобільний телефон. Після цього, він зайшов у магазин до своєї дружини і подарував їй придбаний у ОСОБА_1 мобільний телефон. Через декілька днів до нього прийшов ОСОБА_2, і запитав чи купував він у ОСОБА_1 мобільний телефон. Він сказав, що дійсно купив у ОСОБА_1 розкладний мобільний телефон «НОКІА - 7270» чорного кольору, але телефон він йому не показував. ОСОБА_2 сказав, що ОСОБА_1 продав йому його мобільний телефон, а він в свою чергу сказав, що коли йому повернуть 150 грн. за телефон, тоді він віддасть телефон. 24.01.2011 року до нього додому приїхали працівники міліції, які і вилучили у нього мобільний телефон, який він купив у ОСОБА_1, пояснивши, що цей телефон був викрадений у ОСОБА_2 (а.с.30).
Із оголошених та досліджених в судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_7 вбачається, що вона підтвердила пояснення свого чоловіка ОСОБА_8. (а.с.31)
Винність підсудного підтверджується також:
Протоколом огляду місця події від 24.01.2011 року, із якого вбачається, що оглянуто домоволодіння по вул. Гагаріна, 10 в с. Дудчани та зафіксовано обстановку на місці події. (а.с.8-9)
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 24.02.2011 року із якого вбачається, що ОСОБА_1 розповів та показав на місці про обставини вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_2, які повністю узгоджуються з матеріалами справи ( а.с.41)
Речовим доказом - мобільним телефоном «НОКІА - 7270», який був вилучений 24.01.11 року під час огляду місця події (а.с.23);
Із протоколу огляду від 12.02.2011 року вбачається , що оглянуто мобільний телефон «НОКІА - 7270», процент зносу мобільного телефону становить 20 %. (а.с.18);
Згідно довідки - розрахунку від 12.02.11 року вартість мобільного телефону «НОКІА - 7270» складає 560,00 грн. (а.с.19)
Всі ці докази суд визнає достовірними і кладе в основу вироку.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд , керуючись статтями 65,66, 67 КК України враховує як пом'якшуючі вину обставини те, що він щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину,позитивно характеризується за місцем проживання, визнання вини, утримує та виховує двох неповнолітніх дітей співмешканки, повернення потерпілому мобільного телефону, тяжких наслідків від злочину не настало. Обтяжує покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
За наявності наведених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності скоєного злочину , особи винного, виходячи з принципу, що покарання має бути призначене необхідне і достатнє для виправлення підсудного, суд дійшов до висновку, що він як особа не є суспільно - небезпечною і його виправлення можливе без відбування покарання. На підставі ст. 75 КК України можливе звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Питання речового доказу, суд вирішує відповідно до ст.81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням та іспитовим строком два роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п.2-3 ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи , або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речовий доказ - вилучений мобільний телефон «НОКІА - 7270», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2, вважати переданим власнику.
Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Херсонської області через Нововоронцовський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Синьогуб М. С.