Справа № 2/1519/7535/11
01 грудня 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі
головуючого - судді Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання Солтис О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_3 про визнання права власності та вилучення з під арешту, -
ОСОБА_4 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, за участю третіх осіб -Другого Київського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції та ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль Benz»Е 320, держномер ВН 3474 АМ та вилучення його з-під арешту. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що 10 грудня 2010 року державним виконавцем Другого Київського ВДВС Одеського МУЮ було здійснено арешт та оголошено заборону на відчуження майна, що належить ОСОБА_2, зокрема, і на Mercedes benz, держномер ВН 3474 АМ. Проте, ще до накладення арешту 18 травня 2007 р. позивачці було видано довіреність на право розпоряджатися та керувати вказаним транспортним засобом від імені ОСОБА_5, що діяв від імені відповідача -ОСОБА_2 Дана довіреність посвідчена приватним нотаріусом. Відповідач отримав грошові кошти за автомобіль в повному обсязі 15 лютого 2009р. Тобто, фактично, між сторонами відбувся договір купівлі-продажу, хоча нотаріально оформлений не був. Враховуючи вищевикладене позивачка просить суд виключити належне їй майно у вигляді автомобіля з-під арешту та визнати за нею право власності.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2011 р. (головуючий -суддя Сватененко В.І.) справа була передана для розгляду по підсудності до Малиновського районного суду м. Одеси.
В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач надав заяву про визнання позову та можливості його задоволення в повному обсязі (а.с.10), яку підтримав в судовому засіданні.
Третя особа -представник Другого Київського ВДВС Одеського МУЮ залишив вирішення спору на розсуд суду. Від третьої особи ОСОБА_3, стягувача-кредитора відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову в повному обсязі та можливості розглядати справу у його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивачки, відповідача, третьої особи -другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні 10 грудня 2010р. Другим Київським ВДВС Одеського МУЮ була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Зокрема, був накладений арешт на автомобіль Mercedes Benz, держномер ВН 3474 АМ, який належить ОСОБА_2.
Арешт та опис було здійснено на виконання рішення Київського районного суду м.Одеси від 29 липня 2010 року по цивільній справі №2-536/10 та рішення апеляційного суду Одеської області від 4 листопада 2010р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 1 214 210 грн.
29 листопада 2010 р. Другий Київський ВДВС Одеського МУЮ відкрив виконавче провадження та наклав арешт на майно ОСОБА_2, в тому числі і на спірний автомобіль, який на той момент був зареєстрований на нього.
Як вбачається з матеріалів справи 18 травня 2007 р. було оформлено довіреність від імені ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_2, на ім'я ОСОБА_4 (а.с.6). Відповідно до даної довіреності цією довіреністю ОСОБА_4 уповноважено розпоряджатися, знімати з обліку, продати, проходити техогляд, страхувати, керувати з правом тимчасового виїзду за кордон, при необхідності оформлення такого права належним ОСОБА_2 автомобілем марки Mercedes Benz Е 320, 2004р.в., держномер ВН 3474 АМ, шасі (кузов, рама, коляска) WDB2110821Х164367. Згідно копії розписки від 15 лютого 2009р. (а.с.4) ОСОБА_2 отримав за даний автомобіль від ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі, еквівалентному 45 000 доларів США. Отже, фактично відбувся договір купівлі-продажу, оскільки ОСОБА_2 передав ключі та автомобіль ОСОБА_4, а вона, в свою чергу, передала йому гроші. Дані обставини визнані сторонами в судовому засіданні, а тому, відповідно ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не заперечував проти визнання права власності на автомобіль за позивачкою та звільнення його з-під арешту; крім того, третя особа - ОСОБА_3, на підставі рішення, постановленого на його користь про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів було відкрито виконавче провадження і накладений арешт на майно відповідача, в тому числі і на спірний автомобіль, також не заперечував проти вилучення його з-під арешту та визнання права власності за позивачкою.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Задовольняючи вимоги позивача щодо виключення з акту опису майна боржника, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ст. 41 Конституції України, ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 1,2 ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. За відсутності обґрунтованих заперечень учасників провадження, та визнання позову відповідачем з врахуванням встановлених обставин справи позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 167, 217, 328, 334, 392, 626, 631, 640, 655 ЦК України, ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження”, ст.ст. 10, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_3 про визнання права власності та вилучення з під арешту - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб «Mercedes -Benz»Е 320, 2004 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) WDB2110821Х164367, державний номер НОМЕР_1.
Вилучити автомобіль «Mercedes -Benz»Е 320, 2004 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) WDB2110821Х164367, державний номер НОМЕР_1 з під арешту.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.І. ДРІШЛЮК