Справа 2-1011/11
12.12.2011 Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Дядіченко С.В.
при секретарі Кирилової Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договорами позики,
ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договорами позики, мотивуючи свої вимоги тим, що він 17.08.2009 року за розпискою позичав відповідачці гроші у розмірі 75760 доларів США, з відсотками за 12 місяців у розмірі 63600 доларів США, всього сума боргу складала суму 139360 доларів США, що еквівалентно 1081851,68 гривнам на строк до 20.08.2010 року. До теперішнього часу відповідачка суму боргу позивачеві не повернула, тому позивач наполягає на стягнення суми в розмірі 1081851,68 гривень, 3% річних за прострочення виконання договору у розмірі 39056 гривень та суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 111627 гривень. Також просить стягнути судові витрати та витрати, які пов'язані з правовою допомогою у розмірі 1500 гривень.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав вищевикладені пояснення.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, надіслала письмові заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнала та зазначила, що договір позики вона не підписувала, розписка, яка є у матеріалах справи не замінює договір позики, це не тотожні поняття, тому відповідачка вважає, що розписка є нікчемним правочином. У позивача долари США вона не позичала. Позивач необґрунтовано просить стягнути відсотки, також у порушенні річного строку позовної давності позивач просить стягнути з неї пеню. Між сторонами дійсно існують фінансові зобов'язання, однак долари США від позивача вона не отримувала. У зв'язку з чим відповідачка просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд на підставі ст.169 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачки, оскільки вона належним чином сповіщалася про розгляд справи.
Заслухавши представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягаю частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивач 17.08.2009 року за розпискою у строк до 20.08.2010 року позичав відповідачці гроші у розмірі 75760 доларів США, з відсотками за 12 місяців у розмірі 63600 доларів США, всього сума боргу складала суму 139360 доларів США, що підтверджується оригіналом розписки.
Згідно до ст.1049 ЦК України - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобовязання добровільно не виконав, тому сума боргу з нього підлагає відшкодуванню в судовому порядку.
Всього за розпискою позивач передав 139360 доларів США, що еквівалентно 1081851,68 гривнам, у зв'язку з чим саме зазначена сума підлягає стягненню з відповідачки.
Що стосується вимог у частині стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 111627,36 гривень та 3% річних у розмірі 39056,76 гривень, то суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що у розписці не оговорювалася можливість стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, сторонами зазначалася тільки сума, яка пов'язана з відсотками за 12 місяців у розмірі 63600 доларів США, тому в цей частині позов не підлягає задоволенню.
Доводи відповідачки у той частині, що вона ніяких грошів від позивача не отримувала, суд вважає неспроможними, оскільки представник позивача надав оригінал розписки, який відповідачкою не спростований. Відповідачка не заперечує проти того, що між сторонами існують фінансові зобов'язання. У зв'язку з чим суд не може погодитися з доводами відповідачки про нікчемність правочину.
Крім того, у відповідності зі ст.79 ЦПК України, відповідач зобов'язаний сплатити судові витрати, які документально підтверджені. Доводи представника позивача про стягнення 1500 гривень на правову допомогу документально не підтверджені, тому не підлягають задоволенню.
У зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись 525-526,1046-1050 ЦК України, ст.ст.10,60,79,169,209,212,214,215 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, яка мешкає за адресою у с. Оленівка Чорноморського району, АР Крим, по вул. Комсомольська,29 на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою у с. Медведеве Чорноморського району, АР Крим, по вул. Нова,30 суму боргу за договором позики з урахуванням відсотків в розмірі 1081851 (один мільйон вісімдесят одну тисячу вісімсот п'ятдесят одну) гривню 68 копійок, судовий збір у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати по ІТЗ у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду АРК через Чорноморський районний суд АРК шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст.ст.294-296 ЦПК України .
Суддя Дядіченко С.В.