Постанова від 20.12.2011 по справі 5010/972/2011-К-23/38

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р. Справа № 5010/972/2011-К-23/38

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоСаранюка В.І. -доповідача у справі

суддівКочерової Н.О.

Самусенко С.С.

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"

на рішення

від

та на постанову

відгосподарського суду Івано-Франківської області

16.08.2011 р.

Львівського апеляційного господарського суду

28.09.2011 р.

у справі

господарського суду№ 5010/972/2011-К-23/38

Івано-Франківської області

за позовомОСОБА_4

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача:1. ОСОБА_5

2. Державний реєстратор Долинської районної державної адміністрації

3. ОСОБА_6

4. ОСОБА_7

провизнання недійсним рішення зборів учасників

від 11.12.2003 р.

за участю представників

від позивача -ОСОБА_8

від відповідача -не з'явився

від третьої особи 1 - не з'явився

від третьої особи 2 - не з'явився

від третьої особи 3 - не з'явився

від третьої особи 4 - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 р. ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5, державний реєстратор Долинської райдержадміністрації про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства від 11.12.2003 р.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2011 р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні ТОВ "Прогрес" залучено ОСОБА_9 та ОСОБА_7

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2011 р. (суддя Рочняк О.В.) позов задоволено. Визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ "Прогрес" від 11.12.2003 р. в редакції протоколу № 5 від 11.12.2003 р. про призначення директором ТОВ "Прогрес" ОСОБА_5 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючого -Кордюк Г.Т., суддів Давид Л.Л., Мурської Х.В.), за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2011 р. у даній справі залишено без змін.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати прийняті у даній справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши юридичну оцінку встановлених у справі обставин та перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи ТОВ "Прогрес" зареєстроване Долинською районною державною адміністрацією 17.03.2000 р. Відповідно до статуту товариства та установчого договору про створення ТОВ "Прогрес" його засновниками є: ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_11

Згідно з п. 5.2. установчого договору ТОВ "Прогрес", частка кожного засновника товариства становить 1 875, 00 грн., що становить 25 % статутного фонду товариства.

З витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців слідує, що станом на 10.02.2011 р. засновниками ТОВ "Прогрес" є: ОСОБА_7 -розмір внеску до статутного фонду 1 875, 00 грн., ОСОБА_10 - розмір внеску до статутного фонду 1 875, 00 грн., ОСОБА_5 - розмір внеску до статутного фонду 1 875, 00 грн. та ОСОБА_11 - розмір внеску до статутного фонду 1 875, 00 грн.

11.12.2003 р. були проведені збори засновників ТОВ "Прогрес", на яких прийнято рішення про обрання директором товариства ОСОБА_5 (протокол № 5).

27.01.2009 р. на підставі вищезазначеного протоколу державним реєстратором Долинської райдержадміністрації було внесено зміни до державного реєстру стосовно керівника ТОВ "Прогрес".

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_11 посилалась на порушення її корпоративних прав, яке у тому, що її не було повідомлено про скликання таких зборів, час і місце їх проведення та порядок денний. При цьому позивачка зазначила, що про існування оспорюваного рішення вона дізналася в лютому 2011 р. при розгляді господарським судом Івано-Франківської області справи № 5010/212/2011-К-13/3, а копію протоколу № 5 від 11.12.2003 р. вона отримала від державного реєстратора лише 27.04.2011 р.

Рішення місцевого господарського суду про задоволення позову мотивоване обґрунтованістю позовних вимог. При цьому суд встановив, що позивач не була повідомлена про скликання та проведення загальних зборів ТОВ "Прогрес" від 11.12.2003 р., що призвело до порушення її прав та законних інтересів як учасника товариства. З приводу позовної давності суд зазначив, що оскільки позивач дізналася про існування оспорюваного рішення в лютому 2011 р. при розгляді господарським судом Івано-Франківської області справи № 5010/212/2011-К-13/3, строк позовної давності нею не пропущено.

Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності матеріально-правових підстав для визнання оспорюваного рішення загальних зборів недійсним, однак, разом з тим, у своїй постанові вказав на неправильне застосування місцевим господарським судом положень закону щодо позовної давності. Так, суд апеляційної інстанції з посиланням на ст. 100, ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що позовна давність не поширюється на корпоративні правовідносини, які виникають між учасником товариства та товариством. На цій підставі доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності визнані судом необґрунтованими.

Втім, колегія суддів не може погодитись з вищенаведеними висновками з огляду на наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 269 Цивільного кодексу України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження; особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту; особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою; фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав; особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Частиною 1 ст. 100 Цивільного кодексу України встановлено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Разом з тим, передбачене вищезазначеною правовою нормою право участі у товаристві, яке є немайновим, не є тотожним поняттю права на участь в управлінні товариством (ст. 167 Господарського кодексу України), яке має для учасника економічний зміст.

Таким чином, корпоративне право, про захист якого позивачем пред'явлено позовну вимогу, не є немайновим в розумінні ст. 269 Цивільного кодексу України та ст. 167 Господарського кодексу України.

Відтак, висновок апеляційного господарського суду про те, що на пред'явлену позивачем вимогу не поширюється позовна давність, не ґрунтується на нормах закону.

Внаслідок неправильного застосування вищезазначених норм матеріального права апеляційним господарським судом не дано оцінку по суті доводам відповідача стосовно пропуску позивачем строку позовної давності за пред'явленою вимогою та наданим в обгрунтування таких доводів доказам.

Так, в матеріалах справи наявні копії накладних про отримання ОСОБА_4 товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Прогрес", копія довідки на її ім'я за підписом директора ОСОБА_5 тощо, які судами не досліджувались та, відповідно, не оцінювались. Втім, на ці документи відповідач посилається на підтвердження своїх доводів про обізнаність позивача зі змінами, які сталися у керівництві товариства в 2003 р.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що в порушення ст. ст. 43, 65, 84 і 105 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції у даній справі прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2011 р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 р. у даній справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2011р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2011 р. у справі № 5010/972/2011-К-23/38 скасувати та справу направити на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий - суддя В.І. Саранюк

Судді Н.О. Кочерова

С.С. Самусенко

Попередній документ
20005949
Наступний документ
20005951
Інформація про рішення:
№ рішення: 20005950
№ справи: 5010/972/2011-К-23/38
Дата рішення: 20.12.2011
Дата публікації: 23.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: