"20" грудня 2011 р. Справа № 5015/750/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Панової І.Ю.,
суддів:Білошкап О.В.,
Хандуріна М.І. (доповідач),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.10.2011
на ухвалуГосподарського суду Львівської області
від 08.09.2011
у справі
господарського суду№ 5015/750/11
Львівської області
за заявоюДержавної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Омега-авто-захід"
пробанкрутство,
ліквідаторарбітражний керуючий Зубачик В.Р.,
за участю представників сторін: не з'явились;
встановив:
Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.02.2011 за заявою Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-авто-захід" з урахуванням особливостей, визначений ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Львівської області від 10.03.2011 визнано вимоги кредитора -ДПІ у Залізничному районі м. Львова до боржника -ТОВ "Омега-авто-захід" у розмірі 297778,05 грн. ТОВ "Омега-авто-захід" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; скасовано всі арешти, накладені на майно боржника; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Зубачика В.Р., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру та подати звіт про виконану роботу і документально підтверджений баланс у строк, встановлений ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом", скласти і подати на розгляд суду реєстр вимог кредиторів; зобов'язано ДПІ у Залізничному районі м. Львова подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання ТОВ "Омега-авто-захід" банкрутом.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.09.2011 (суддя Цікало А.І.) звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута -ТОВ "Омега-авто-захід" затверджено; вимоги ПАТ "УкрСиббанк" на суму 478527,76 грн., ДПІ у Залізничному районі м. Львова на суму 300824,93 грн., ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові на суму 95,21 грн., УПФУ в Залізничному районі м. Львова на суму 5164,57 грн. , Львівського міського центру зайнятості на суму 244,80 грн. вважаються погашеними; ТОВ "Омега-авто-захід" ліквідовано. Провадження у справі припинено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 (колегія суддів у складі: Мирутенко О.Л. -головуючий, Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) ухвалу господарського суду Львівської області від 08.09.2011 залишено без змін.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "УкрСиббанк" просить ухвалу господарського суду Львівської області від 08.09.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 скасувати, справу скерувати до господарського суду Львівської області для продовження провадження у справі на стадії ліквідаційної процедури. В обґрунтування посилається на порушення та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 3-1, 16, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 572, 586 ЦК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.
Згідно з ч. 6 ст. 31 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Згідно зі ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
За приписами частин 1, 2, 6 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.
Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів згідно з частиною 5 статті 52 подати свої грошові вимоги. Наслідком належного виконання ліквідатором зазначених обов'язків буде встановлення заставних, конкурсних кредиторів боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Львівської області від 10.03.2011 ТОВ "Омега-авто-захід" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; скасовано всі арешти, накладені на майно боржника; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Зубачика В.Р., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру та подати звіт про виконану роботу і документально підтверджений баланс у строк, встановлений ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом", скласти і подати на розгляд суду реєстр вимог кредиторів.
Матеріалами справи підтверджується подання ліквідатором 11.05.2011 звіту та ліквідаційного балансу банкрута. Ухвалою суду від 08.09.2011 звіт та ліквідаційний баланс боржника затверджено.
Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс суд не дав оцінки тому, що ліквідатором не було зроблено запитів до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) рухомого та нерухомого майна, внаслідок чого не було виявлено заставних кредиторів боржника та можливих активів боржника, які перебувають в податковій заставі, не було витребувано інформації з органів державної виконавчої служби про наявність виконавчих проваджень по стягненнях з боржника.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що боржник є заставним кредитором ПАТ "УкрСиббанк" за договору застави товарів в обороті від 22.12.2006, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_8 за реєстр. № 7434, згідно якого в заставу передано товари в обороті згідно довідки № 81 від 20.12.2006 та акту перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу від 22.12.2006.
За таких обставин колегія суддів вважає, судом першої інстанції було передчасно затверджено звіт ліквідатора.
Апеляційний господарський суд вищевказаних недоліків суду першої інстанції не виправив, зазначивши про здійснення заходів щодо виявлення ліквідаційної маси банкрута, а саме направлення передбачених Законом запитів про наявність у боржника майна, на які отримані відповіді про відсутність у боржника жодного майна. Щодо заставного майна, то судами зазначено про неможливість встановлення його місцезнаходження.
Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Тобто, відсутність у заставодержателя предмету застави не позбавляє ліквідатора обов'язку щодо пошуку майна банкрута.
Твердження ліквідатора про те, що ПАТ "УкрСиббанк", не зважаючи на направлення на його адресу листів про передачу по акту прийому-передачі майна, що вказане у кредитному договору, майно передано не було, колегією суддів вважаються такими, що суперечать матеріалам справи. Так, п. 1.1.5 договору застави товарів в обороті від 22.12.2006 передбачено, що заставне майно, яке є предметом застави за цим договором, залишається у володінні та користуванні заставодавця (за даним договором -ТОВ "Омега-авто-захід" (банкрута).
Крім того, судами не досліджено, чи було здійснено перевірку звернення ПАТ "УкрСиббанк" від 20.05.2008 № 230/8-22-011/587 до начальника ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області стосовно знаходження автомобілів, що є предметом застави.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ліквідатором не в повній мірі виконано обов'язки по виявленню майна боржника в ході провадження за статтею 52 Закону.
Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14).
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає прийняту у справі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 та ухвалу господарського суду Львівської області від 08.09.2011 такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню, справу слід направити на розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 та ухвалу господарського суду Львівської області від 08.09.2011 у справі № 5015/750/11 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Головуючий Панова І.Ю.
Судді Білошкап О.В.
Хандурін М.І.