"21" грудня 2011 р. Справа № 9-33/76-10-2263
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Палій В.М.,
судді Васищака І.М.,
судді Цвігун В.Л.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства
"Піреус Банк МКБ"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р.
у справі господарського суду Одеської області № 9-33/76-10-2263
за позовом Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес ЛТД"
про стягнення 3 390 365,61 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -довіреність у справі,
від відповідача: не з'явився,
Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес ЛТД" і просило суд стягнути з останнього, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, 3 390 365,61 грн., з яких: 931,68 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за договором овердрафту, 735 000,0 грн. штрафу за кожен випадок невиконання умов договору овердрафту, 55 306,67 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором, 8 076,53 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредитним договором, 65 000,0 грн. штрафу за кожен випадок невиконання умов за кредитним договором, 209 082,69 грн. штрафу за невиконання чи неналежне виконання умов договору іпотеки, 1 933 919,0 грн. штрафу за прострочення заборгованості по кредиту більше ніж 60 діб.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором від 27.11.2007р. та договором овердрафту від 28.12.2007р. щодо своєчасного повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, своєчасного повернення овердрафту та сплати відсотків за користування ним.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач стверджує про відсутність основної суми боргу за вказаними договорами та посилається на порушення позивачем вимог ч.6 ст.232 ГК України щодо порядку нарахування штрафних санкцій та вимог ст.258 ЦК України щодо позовної давності.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2010р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2010р., у задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності позивачем порушень відповідачем договірних зобов'язань.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2011р. ухвалені у справі рішення та постанова скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з мотивів не з'ясування судами всіх фактичних обставин, які входять до предмету доказування у даній справі.
За результатом нового розгляду справи господарським судом Одеської області ухвалено рішення від 10.06.2011р. (суддя Меденцев П.А.) про задоволення позову частково: присуджено до стягнення з відповідача 73 076,53 грн. заборгованості за кредитним договором, 735 931,68 грн. заборгованості за договором овердрафту. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. (головуючий, суддя Л.І.Бойко, судді Т.А.Величко, С.В.Таран) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Так, погодившись з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем позовних вимог в частині стягнення з відповідача 438 355,0 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 209 082,69 грн. штрафу за невиконання зобов'язань за договором іпотеки, 1 933 919,60 грн. штрафу за прострочену заборгованість за кредитом понад 60 діб, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що задоволенні судом першої інстанції вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 8076,53 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за кредитним договором, 931,68 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за договором овердрафту, 65 000,0 грн. штрафу за невиконання умов (13 разів) кредитного договору та 735 000,0 грн. штрафу за невиконання (147 разів) умов договору овердрафту не підлягають задоволенню через пропуск строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що між ВАТ "Міжнародний комерційний банк", правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено кредитний договір №ОК/07-39 від 27.11.2007р. на виконання умов якого, з урахуванням додаткових угод №1 від 28.03.2008р. та №2 від 27.11.2008р., позивачем надано відповідачу кредит у сумі 610 000,0 грн. доларів США зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами, зі строком повернення кредитних коштів до 29.05.2009р.
Розділом 3 цього договору передбачено, що відсотки за кредит нараховуються в останній день місяця, які позичальник зобов'язується сплачувати у день їх нарахування.
Сторонами кредитного договору погоджено здійснення відповідачем встановлених тарифним комітетом банку обов'язкових платежів, у тому числі за кожен випадок невиконання зобов'язань за кредитним договором -у розмірі 5000,0 грн. штрафу та 40% пені у випадку простроченої заборгованості за кредитом понад 60 днів.
Відповідно до розділу 5 кредитного договору, відповідач зобов'язаний, зокрема, забезпечити повернення суми кредиту, забезпечити своєчасну оплату відсотків за користування кредитом, за порушення строків повернення кредиту і сплати відсотків за кредит сплачувати пеню у відповідності до п.6.2. договору.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково), а також за будь-яке порушення будь-якою стороною своїх зобов'язань за цим договором, винна сторона сплачує пеню за кожний день затримки перерахування коштів, виходячи з подвійної ставки НБУ, яка діє на день виникнення заборгованості.
Також встановлено, що між ВАТ "Міжнародний комерційний банк", правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено договір овердрафту №ОК/07-47 від 28.12.2007р., додаткові угоди до нього від 08.12.2008р. та від 27.12.2008р., на виконання умов яких позивачем надано відповідачу відкличний овердрафт його поточного рахунку у розмірі 2 100 000,0 грн. та у розмірі 1 765 300,0 грн. із сплатою 20% річних.
Додатковою угодою №5 від 27.12.2008р. до договору овердрафту визначено, що позивач надає відповідачу відкличний овердрафт поточного рахунку останнього на період з 27.12.2008р. по 29.05.2009р.
Пунктами 3.1., 3.2 договору овердрафту передбачено, що відсотки за користування овердрафтом нараховуються позивачем щоденно, виходячи з відсоткової ставки 20% річних та методом Факт/Факт; відповідач зобов'язується сплачувати нараховані банком прості відсотки за користування овердрафтом щоденно на рахунок позивача.
Пунктом 6.2. договору овердрафту передбачено, що за несвоєчасне погашення відповідачем заборгованості позивачу згідно п.1.1. та п.3.2 договору, відповідач сплачує позивачу пеню за кожний день затримки перерахування коштів, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день нарахування пені.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 ГК України).
В силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача передбаченої договорами кредиту та овердрафту неустойки за порушення строків повернення у повному обсязі суми кредиту, овердрафту та відсотків за їх користування.
Судами встановлено та доведено матеріалами справи факт допущеного відповідачем прострочення виконання свого зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати відсотків за їх користування, сплати відсотків за користування овердрафтом, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 8076,53 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за кредитним договором, 931,68 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за договором овердрафту, 65 000,0 грн. штрафу за невиконання умов (13 разів) кредитного договору та 735 000,0 грн. штрафу за невиконання (147 разів) умов договору овердрафту, які є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами у справі.
При цьому колегія суддів не погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про неможливість нарахування штрафних санкцій більш ніж за півроку.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інший строк не передбачений законом або договором.
Тобто положення названої статті щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин, якщо інше не встановлено законом або договором.
Оскільки умовами укладених сторонами договорів кредиту та овердрафту встановлено можливість стягнення пені за кожний день затримки перерахування коштів (пункти 6.2. договорів), то висновок суду апеляційної інстанції про зменшення строку нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання до шести місяців є безпідставним.
Статтею 223 ГК України встановлено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
В силу ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
Твердження скаржника про ненадання відповідачем до суду першої інстанції заяви про застосування позовної давності спростовується змістом відзиву відповідача на позовну заяву, поданого до суду першої інстанції ще під час першого розгляду справи, в якому відповідач посилається на сплив позовної давності (а.с.61-62 т.1).
Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 5 ст.261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Пунктом 2.2. кредитного договору встановлено, що датою повернення кредиту є день виконання відповідачем всіх своїх зобов'язань згідно цього договору та надходження грошових коштів у повному обсязі заборгованості по кредиту на рахунок позивача, включаючи повну сплату відсотків, пені та штрафів (якщо такі будуть).
Додатковою угодою №2 від 27.11.2008р. до кредитного договору сторони встановили, що відповідач зобов'язується повернути кредит не пізніше 29.05.2009р. (включно).
Пунктом 2.2. договору овердрафту встановлено, що датою повернення овердрафту є день виконання відповідачем всіх своїх зобов'язань згідно цього договору та надходження грошових коштів у повному обсязі заборгованості на рахунок позивача, включаючи повну сплату відсотків, пені та штрафів (якщо такі будуть).
Додатковою угодою №5 від 27.12.2008р. до договору овердрафту сторони визначили, що відповідач зобов'язується повернути кошти, надані йому в якості овердрафту в термін до 29.05.2009р.
Отже, враховуючи положення ч.2 ст. 258, ч.5 ст.261 ЦК України, перебіг строку позовної давності для заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача передбачених договорами пені та штрафу почався з 30.05.2009р. і закінчився 30.05.2010р.
Позов у даній справі подано позивачем 18.05.2010р., тобто до спливу позовної давності, що спростовує висновок суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги заявлені з пропуском строку позовної давності.
За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" задовольнити.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. у справі №9-33/76-10-2263 скасувати.
3. Рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2011р. залишити в силі.
Головуючий, суддя Палій В.М.
Суддя Васищак І.М.
Суддя Цвігун В.Л.