"20" грудня 2011 р. Справа № 25/491-18/179
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіМалетича М.М.,
суддів:Круглікової К.С.,
Мамонтової О.М.
розглянувши касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.09.2011 року
у справіГосподарського суду міста Києва №25/491-18/179
за позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії"
доПриватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
простягнення коштів
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2007 року у справі №25/491 за позовом ЗАТ “Банк “НРБ” до ЗАТ “Європейський страховий альянс” про зобов'язання виплатити страхове відшкодування у розмірі 3 500 000 грн. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2008 року рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2007 року залишено без змін, а апеляційна скарга ЗАТ “Банк “НРБ” - без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2008 року касаційну скаргу ЗАТ “Банк “НРБ” задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2008 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2008 року позов задоволено повністю: стягнуто на користь позивача 3 500 000 грн. страхового відшкодування, 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2008 року рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2008 року у даній справі скасовано; прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ЗАТ “Банк “НРБ” відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2009 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2008 року у справі скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2008 року залишено в силі.
Закрите акціонерне товариство “Європейський страховий альянс” звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2008 року за нововиявленими обставинами та поворот виконання рішення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2011 року заяву закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2008 року у справі № 25/491-18/179 за нововиявленими обставинами задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2008 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права, порушення процесуальних норм та безпідставність задоволення заяви, просить рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2011 року скасувати; відмовити у задоволенні заяви ЗАТ "Європейський страховий альянс" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами; рішення господарського суду м. Києва від 05.06.2008 року залишити без змін.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого та апеляційного господарських судів -скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.
Задовольняючи заяву про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2008 року за нововиявленими обставинами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог повністю, господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що факт визнання недійсним п. 4 додатку №1 до договору страхування кредитного ризику банку № 101-0649-064 від 14.06.2004 року є нововиявленою обставиною в розумінні ст.112 ГПК України, а, отже, і підставою для відмови у задоволенні позову.
Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом міста Києва встановлено, що в основу судового рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2008 року у справі №25/491-18/179 покладено умови договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604, що був укладений між позивачем та відповідачем 14.06.2004 pоку, а саме п. 4 додатку №1 до договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 від 14.06.2004 року.
Відповідно до п. 4 додатку №1 до договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 від 14.06.04 року “Кредитний портфель ЗАТ “Комерційний банк НРБ-Україна” станом на 08.06.2004 pоку, що підлягає страхуванню” (ТОВ “КримАгроТрест”) страхова сума за об'єктом страхування становить 3 500 000 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2010 року у справі №38/82 за позовом ЗАТ “Європейський страховий альянс” до ПАТ "Дочірній Банк Сбербанк Росії” про визнання недійсним п. 4 додатку № 1 до договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 від 14.06.04 р. позов задоволено повністю, визнано недійсним п. 4 додатку №1 до договору страхування кредитного ризику банку № 101-0649-0604 від 14.06.04р., укладеного між ЗАТ “Європейський страховий альянс” та ЗАТ “Комерційний банк НРБ - Україна”.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2010 року рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2010 року у справі №38/82 скасовано і справу направлено на новий розгляд.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2010 року у справі №38/82-45/208 за позовом ЗАТ “Європейський страховий альянс” до ПАТ “Дочірній Банк Сбербанк Росії” про визнання недійсним п. 4 додатку № 1 до договору страхування кредитного ризику банку № 101-0649-0604 від 14.06.04 р. позов задоволено повністю, визнано недійсним п. 4 додатку № 1 до договору страхування кредитного ризику банку № 101-0649-0604 від 14.06.04 р., укладеного між ЗАТ “Європейський страховий альянс” та ЗАТ “Комерційний банк НРБ - Україна”.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2010 року у справі №38/82-45/208 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року залишено без змін.
На підставі вищевикладеного, враховуючи положення ст.ст.32, 112-114 ГПК України та роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/563 від 21.05.2002 року “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що факт визнання недійсним п. 4 додатку № 1 до договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 від 14.06.2004 року є нововиявленою обставиною, достатньою для відмови у позові.
Відповідно до ч.1 ст. 11110 підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд порушив норми господарського процесуального закону при розгляді даної справи, а апеляційний господарський суд не прийняв заходи щодо усунення цих порушень.
Відповідно до ст. 114 ГПК України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.
Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.
Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.
Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.
За результатами перегляду судового рішення приймаються:
1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;
2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;
3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.
Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилаються сторонам, прокурору у п'ятиденний строк з дня їх прийняття.
Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.
У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
В порушення ч. 8 названого закону господарський суд першої інстанції не дотримав правила розгляду справи, оскільки взагалі не встановлював ніяких фактів по суті спору.
Відповідно до ст.84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому:
1) у вступній частині вказуються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвище судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення;
2) описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження);
3) у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення;
4) резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються:
найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення;
розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу);
найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна);
найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списанню.
У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
В резолютивній частині рішення вказується про визнання договору недійсним у випадках, передбачених у пункті 1 статті 83 цього Кодексу.
При задоволенні заяви про визнання акта недійсним в резолютивній частині вказуються найменування акта і органу, що його видав, номер акта, дата його видання, чи визнається акт недійсним повністю або частково (в якій саме частині).
В резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.
Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
При розгляді первісного і зустрічного позовів у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів.
В порушення зазначених приписів закону господарський суд встановив лише факт існування нововиявленої обставини, а позовні вимоги не розглянув, не зазначив норми матеріального права, якими керувався, відмовляючи у задоволенні позову, у рішенні відсутнє викладення вимог позивача, не вказані обставини, які повинні бути встановлені судом по суті позовних вимог тощо.
Апеляційний господарський суд, в порушення норм статті 101 ГПК України, встановивши помилки, допущені судом першої інстанції, не розглянув справу повторно.
Згідно з ч.1 статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин,які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п.3 ч.1 ст. 1119 ГПК України), оскільки відповідно до ч.2 ст.1117 касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів по даній справі скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи суду слід врахувати зазначене, вжити заходи для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, встановити фактичні обставини, що мають значення для розгляду справи, дати належну оцінку доказам та вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" частково задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2011 року по справі № 25/491-18/179 скасувати. Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Головуючий М. Малетич
Судді:К. Круглікова
О. Мамонтова