"01" грудня 2011 р. Справа № 5/29/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддівУдовиченка О.С.,
Міщенка П.К.,
Поліщука В.Ю.
розглянувши
касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року
у справі
господарського суду
за заявою№ 5/29/10
Миколаївської області
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
про визнання банкрутом
В судовому засіданні взяли участь представники:
ПАТ "Укрсиббанк" - Лупеко О.М.
ФОП ОСОБА_5 - не з'явився;
Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.04.2010р. (суддя Міщенко В.І.) визнано боржника Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_5- арбітражного керуючого Попова А.Д.; зобов'язано призначеного ліквідатора надіслати копію постанови про визнання боржника банкрутом всім відомим кредиторам банкрута із зазначенням строку пред'явлення до суду кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати два місяця з дня прийняття постанови суду про визнання боржника банкрутом.
Не погодившись з винесеною постановою суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 13.04.2010р. у справі № 5/29/10, справу направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року (колегія суддів у складі: головуючого Картере В.І., суддів Жекова В.І., Пироговского В.Т.) ухвалу господарського суду Миколаївської від 13.04.2010 року скасовано, провадження у справі № 5/29/10 припинено.
Не погоджуючись з прийнятими судовим актом, боржник звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року, а постанову господарського суду Миколаївської області від 13.04.2011 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 6, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також норм процесуального права.
Оскаржувана постанова апеляційної інстанції, якою скасовано постанову господарського суду Миколаївської області від 13.04.2011 р. та припинено провадження по справі, мотивована тим, що господарський суд Миколаївської області, в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не дослідив наявність всіх ознак неплатоспроможності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на час порушення провадження по справі про банкрутство та належним чином не перевірив чи були виконані фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 всі вимоги закону, які передбачені ГК України, ЦК України та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", що є передумовою порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи -підприємця.
Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що від моменту порушення даної справи вся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість здійснення провадження по справі про банкрутство стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 згідно ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, а отже, оскаржувана постанова господарського суду Миколаївської області від 10.08.2011р. підлягає скасуванню, а провадження по справі -припиненню.
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина -підприємця подається на загальних підставах, встановлених ст.ст. 6, 7 Закону, тобто, безспірність грошових вимог, несплата протягом трьох місяців, сума вимог - не менш ніж 300 мін. розмірів заробітної плати, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 Закону.
Вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.
Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник не повинен доводити свою неплатоспроможність лише в єдиному випадку -при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 51 Закону, оскільки в такому випадку має місце неоплатність, яку встановлює сам боржник в процесі ліквідації.
Місцевим господарським судом встановлено, що боржник ФОП ОСОБА_5 неплатоспроможний, його заборгованість перед кредитором фізичною особою ОСОБА_8 на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.01.2010р. по справі № 2-555/2010р. складає 8 441 871, 67 грн., у тому числі: 5 500 000, 00 грн. основного боргу, 45 205, 00 грн. 3% річних, 146 666, 67 грн. втрат від інфляції та 2 750 000, 00 грн. штрафу.
Проте, в порушення вимог ст.ст.1, 6, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", боржником - ОСОБА_5 не надано доказів того, що його заборгованість перед фізичною особою ОСОБА_9 в сумі 8 441 871, 67 грн., яка стала підставою для звернення з заявою до суду, є безспірною.
Оскільки виконавчого листа на виконання вищезазначеного судового рішення видано не було, а кредитор фізична особа ОСОБА_9 до відділу державної виконавчої служби щодо виконання зазначеного рішення суду не звертався, у зв'язку з чим не вбачається, чи було вказане рішення виконано добровільно, чи залишилося невиконаним, у зв'язку з чим факт незадоволення цих вимог більше ніж протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку на підставі виконавчого документу судом першої інстанції встановлено не було.
Згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця за його заявою нерозривно пов'язано з доказуванням таким підприємцем обставин неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані ним вимоги кредиторів, що має наслідком визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внаслідок чого підприємницька діяльність такого боржника припиняється.
Зазначені вимоги Закону боржником -ФОП ОСОБА_5 дотримані не були.
До того ж, відповідно до ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Так, однією з передумов порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є здійснення громадянином-підприємцем попередньої публікації оголошення в засобах масової інформації в порядку, визначеному статтями 22, 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", встановлення за наслідком такого оголошення грошових вимог кредиторів, проведення інвентаризації майна та його оцінки, складення проміжного ліквідаційного балансу боржника, який би підтверджував висновки про неплатоспроможність підприємця-фізичної особи, затвердження такого ліквідаційного балансу підприємцем, або створеною ним ліквідаційною комісією .
Порушення справи про банкрутство, в порядку ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без дотримання зазначеної процедури свідчить про безпідставне порушення справи про банкрутство самого себе за заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.
Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що господарський суд Миколаївської області, без належного дослідження всіх обставин справи, повної та всебічної перевірки зібраних по справі доказів, на підставі ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", безпідставно порушив провадження по справі та відкрив ліквідаційну процедуру, а тому провадження по справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 підлягає припиненню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 р. у справі № 5/29/10 відповідає вимогам закону та підстав для її скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній апеляційній постанові.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 -11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року у справі № 5/29/10 залишити без змін.
Головуючий Удовиченко О.С.
С у д д я Міщенко П.К.
С у д д я Поліщук В.Ю.