"02" вересня 2008 р.
Справа № 9/325/08
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - Величко Т.А., суддів: Бойко Л.І., Жукової А.М.
при секретарі судового засідання Арбієві А.А.
за участю представників сторін: від позивача - не з'явився; від відповідача - Тарасенко Є.В.; від прокуратури -Безкровний А.І.,
розглянувши апеляційне подання військового прокурора Миколаївського гарнізону
на рішення господарського суду Миколаївської області від 10.06.2008р.
по справі № 9/325/08
за позовом ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Оптіма» до Миколаївської міської ради
про визнання права користування земельною ділянкою для забудови та зобов'язання укласти договір
встановив:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.06.2008р. задоволено позовні вимоги ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Оптіма» до Миколаївської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою, визнано укладеним між ТОВ “І-БК “Оптіма» та Миколаївською міською радою договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (договір суперфіцію) площею 24 058,92кв.м, розташованою в м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінгруду, 34 згідно каталогу координат кутів зовнішніх меж землекористування, розробленого Миколаївським комунальним підприємством "Проектно-вишукальне бюро" для забудови (договір суперфіцію) в наступній редакції: "Зобов'язати Миколаївську міську раду в особі міського голови підписати з ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Оптіма» (м. Миколаїв, пров. Парусний, 7, кв. 162) договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (договір суперфіцію) площею 24 058,92кв.м., розташованою в м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінгруду, 34 згідно каталогу координат кутів зовнішніх меж землекористування, розробленого Миколаївським комунальним підприємством".
Судове рішення мотивоване таким:
- ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Оптіма» є власником будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінгруду, 34 відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.07.07р. (за реєстром № 1720), які розташовані на земельній ділянці площею 24 058,92 кв.м;
- 21.02.08р. за вих. № 1 позивач звернувся до Миколаївської міської ради з пропозицією укласти договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (договору суперфіцію) в запропонованій ним редакції;
- Миколаївська міська рада листом від 26.02.08р. за вих. №2222/05-03-18 визнала неможливим укладення договору суперфіцію з посиланням на ст. 124 ЗК України, оскільки мова йде про зміну цільового призначення земельної ділянки;
- "Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб", затв. Постановою КМУ від 11.04.02 № 502, визначає механізм зміни призначення лише тих земельних ділянок, що перебувають у власності громадян або юридичної особи і не поширюється на випадки зміни цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності за ініціативою самого власника, в зв'язку з чим розробка проекта відведення не здійснюється.
Військовий прокурор Миколаївського гарнізону звернувся з апеляційним поданням на рішення господарського суду, посилаючись на те, що воно винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, всупереч ст. 43 ГПК України без повного і всебічного з'ясування всіх обставин справи.
Також військовим прокурором заявлено клопотання про відновлення строку для внесення апеляційного подання, пропущеного з поважних причин, оскільки про вказане рішення стало відомо лише 16.07.08р.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що пропущений з поважних причин строк на внесення апеляційного подання підлягає відновленню, а оскаржуване рішення - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 18.07.07, укладеного між ТОВ "Мегабудмашінвест" та ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Оптіма», останнє стало власником нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінгруду, 34, які складаються із: складу за літ. "Р" загальною площею 715,4кв.м., складу за літ. "С" загальною площею 459,4кв.м., сховища за літ. "Т" загальною площею 162,2кв.м.
Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 18.07.07р. за № 1720, а 19.07.07р. Миколаївським міським бюро технічної інвентаризації зареєстровано за ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Оптіма» право власності на нежитлові будівлі за договором купівлі-продажу № 1720 від 18.07.07р.
26.02.08р. за вих. № 2222/05-03-18 Миколаївський міський голова на клопотання ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Оптіма» № 01 від 21.02.08р. про укладення договору на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) площею 24 059 кв.м. по пр. Героїв Сталінгруду, 34 повідомив про неможливість укладення такого договору, оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 124 ЗК України в разі передачі земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст. 118, 123 ЗК України, а такий проект відведення товариством не розроблено і не узгоджено.
Відмова в укладенні договору стала підставою для ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Оптіма» звернутися до господарського суду із вимогою зобов'язати Миколаївську міську раду в 10-денний термін з дня набрання законної сили рішення суду підписати договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (договору суперфіцію) пл. 24058,92 кв.м. по пр. Героїв Сталінгруду, 34 в м. Миколаєві згідно каталогу координат кутів зовнішніх меж землекористування, розробленого Миколаївським комунальним підприємством "Проектно-вишукальне бюро" для забудови (договір суперфіцію) в редакції, викладеній в позовній заяві.
Господарський суд ухвалою від 02.06.08р. порушив провадження у справі за позовом ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Оптіма» до Миколаївської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою для забудови, про спонукання до вчинення певних дій і призначив розгляд справи на 10.06.08р.
10.06.08р. за участю представника позивача і без явки представника відповідача (не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи) справу було розглянуто і прийнято рішення про задоволення позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд, погодившись з доводами позивача, послався на те, що при наданні позивачу права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) комплексом об'єктів нерухомого майна, не відбувається зміна цільового призначення земельної ділянки і тому складання проекту відведення не здійснюється.
З обгрунтованістю висновків суду погодитися не можна.
Відповідно до ст. 120 ЗК України, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частку може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Тобто, перехід права власності на земельну ділянку і перехід права користування земельною ділянкою вимагає самостійної договірно-правової регламентації. Договором, що регламентує перехід права користування ділянкою до набувача будівлі (споруди) є тільки договір оренди земельної ділянки.
Ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни їх цільового призначення, в розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частку земельної ділянки, яка зайнята цими будівлями чи спорудами, та на частку земельної ділянки, яка є необхідністю для їх обслуговування.
В договорі купівлі-продажу від 18.07.07р. не зазначено розмір земельної ділянки, на якій розміщені склади, сховище.
Як вбачається із листа № 01 від 21.02.08р., ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Оптіма» звернулась до Миколаївської міської ради з проханням укласти договір про користування чужою земельною ділянкою для забудови (договір суперфіцію) в запропонованій редакції, предметом якого є надання позивачу права забудови земельної ділянки пл. 24058,92 кв.м. по пр. Героїв Сталінгруду, 34 в м. Миколаєві.
Відповідно до ст. 413 ЦК України, власник земельної ділянки має право надати земельну ділянку або її частку в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право може виникнути або на підставі договору, або заповіту.
Суперфіцій - відчужуване речове право користування чужою земельною ділянкою для забудови.
Як зазначає позивач, належне йому право власності на об'єкти нерухомості дає правові підстави для користування земельною ділянкою площею, достатньою для експлуатації нерухомого майна - 24 058,92кв.м., на якій розташовані його об'єкти нерухомості.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано жодного документу, який підтверджує заявлену ним площу земельної ділянки, не надано доказів звернення до органів місцевого самоврядування за питанням оформлення землекористування з дотриманням вимог, передбачених гл. 14 ЗК України чи гл. 15 ЗК України.
Тобто, як власник об'єктів нерухомості, позивач має право і обов'язок оформити землекористування з дотриманням вимог ст. 120, 124 ЗК України, або ст. 377 ЦК України, що в даному випадку дотримано не було.
Ст. 413 ЦК України визначає підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для забудови. Відповідно до приписів гл. 34 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її у користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд. Таке право виникає на підставі договору. Суперфіцієм є довгострокове право користування чужою земельною ділянкою, переданою відоплатно чи безоплатно особі для будівництва та експлуатації на ній будівель і споруд, на які у останньої виникає право власності.
Позивач, придбавши за договором купівлі-продажу від 18.07.07р. у ТОВ "Мегабудмашінвест" нежитлові будівлі, розташовані в м. Миколаєві, пр. Героїв Сталінгруду, 34 (склад літ. "Р" - пл. 715,4кв.м., склад літ. "С" - пл. 459,4кв.м., сховище літ. "Т" - пл. 162,2кв.м.), не оформивши землекористування під цими будівлями, заявив про своє право на користування земельною ділянкою пл. 24 058,92кв.м. на підставі наданого до суду проекту договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), а господарський суд, без участі відповідача - Миколаївської міської ради (провадження у справі порушено 02.06.08р., розгляд справи призначено на 10.06.08р., рішення прийнято 10.06.08р.), без ознайомлення останньою з позицією позивача і наданим проектом договору, прийняв рішення, яким задоволено позовні вимоги без всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, допустивши грубі порушення норм процесуального та матеріального права.
Із наданих прокурором додаткових матеріалів вбачається, що, по-перше, позивачем було безпідставно змінено поштову адресу об'єктів нерухомого майна, придбаних за договором купівлі-продажу від 18.07.07р. Згідно довідки КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" №11022 від 02.09.08р., за рішенням виконкому Миколаївської міської ради № 1246 від 22.06.07р. спірні об'єкти значаться за адресою: пр. Героїв Сталінграду, 22-А в м. Миколаєві.
Згідно пояснень Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва вих. № 2421 від 01.09.2008р., за адресою пр. Героїв Сталінграду, 22-А значиться військове містечко в/ч А-0224.
Земельна ділянка пл. 24 058,92кв.м. є складовою частиною земельної ділянки, що, відповідно до Державного акту на право користування землею № Б-03010, виданого в 1984р. виконкомом Жовтневої районної ради, знаходиться у користуванні КЕВ м. Миколаїва для розташування військової частини А-0224 і відповідно до ст. 77 ЗК України відноситься до категорії земель оборони та знаходиться у загальнодержавній власності.
Викладене свідчить про те, що рішення господарського суду, яким задоволено позовні вимоги, не грунтується на всебічному і повному з'ясуванні всіх фактичних обставин справи, на правильному застосуванні норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 53, 93, 99, 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів постановила:
Відновити військовому прокурору Миколаївського гарнізону строк на внесення апеляційного подання.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 10.06.08р. у справі №9/325/08 скасувати, в позові відмовити.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.А. Величко
судді: Л.І. Бойко
А.М. Жукова