33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"12" грудня 2011 р. Справа № 16/5007/117/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Огороднік К.М. суддів Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання кульчин Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Родос-1" на рішення господарського суду Житомирської області від 01.11.11 р.
у справі № 16/5007/117/11 (суддя Гансецький В.П. )
позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_3
відповідач Приватне підприємство "Родос-1"
про стягнення 25476,80 грн.
за участю представників сторін: < Текст >
позивача - ОСОБА_4(дов.№ 2271 від 13.10.2010 р.)
відповідача - не з'явився
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.11.2011 року у справі №16/5007/117/11 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до приватного підприємства "Родос-1" про стягнення 25476,80 грн. боргу за отримані товари задоволено. Присуджено до стягнення з приватного підприємства "Родос-1" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 25476,80 грн. боргу за отримані товари, 254,77 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - приватне підприємство "Родос-1" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та відмовити позивачу в задоволенні поданого ним позову.
Обгрунтовучи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
На думку скаржника, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі позовних вимог, оскільки останнім було винесено рішення про стягнення боргу з особи, яка не була зазначена в позові відповідачем. Позов подано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 до приватного підприємства «Родос», між якими було укладено договір купівлі-продажу № 110 від 21.11.2010 р., а борг відповідно до рішення місцевого господарського суду підлягає до стягнення з приватного підприємства «Родос-1».
Як зазначає скаржник, в матеріалах справи відсутні докази того, що товар, який був поставлений позивачем на приватне підприємство "Родос-1" згідно видаткових накладних, є саме тим товаром, про який йде мова в укладеному між сторонами у справі договорі купівлі-продажу.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу та його представник безпосередньо в судовому засіданні вважають рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що в свою чергу підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції від 25.11.2011 р. (а.с.74).
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між підприємцем ОСОБА_3 (далі-позивач) та приватним підприємством "Родос-1" (далі-відповідач) було укладено договір купівлі-продажу товарів № 110 від 21.11.10р. (далі -договір, а.с.9-13), відповідно до п.1.1 якого, у порядку та на умовах, які визначені дійсним договором, продавець (позивач) зобов'язується передати (поставити) покупцю (відповідачу) пакувальні матеріали та/або гідравлічну та пакувальну техніку в асортименті, надалі товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити їх вартість.
При цьому, відповідно до п.1.2 зазначеного вище договору, асортимент, кількість, ціна, строк поставки і загальна вартість товару вказуються в накладних, які оформляються продавцем у відповідності з поданим покупцем замовленням (в усній чи довільній електронній формі на факс продавця).
Згідно з дослідженого судами обох інстанцій п.3.1 договору, загальна вартість (ціна) цього договору (тобто вартість (ціна) усіх поставлених (переданих у власність) за цим договором товарів) складається із вартості (ціни) окремих партій товару, проданих (переданих у власність) продавцем покупцеві на підставі цього договору та зафіксованих сторонами у відповідних видаткових накладних на переданий товар.
Відповідно до п.3.4 договору, оплата ціни (вартості) товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця. Оплата ціни (вартості) товару здійсняється на підставі рахунку, виставленого продавцем. Розрахунки за товар здійснюються в грошовій одиниці України - гривні.
Розглядом матеріалів справи судами обох інстанцій встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив (передав) відповідачу товар - плівку ПВХ та термоусадку ПВХ на загальну суму 25476,80 грн., що, в свою чергу, підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № ТО-0001904 від 05.05.11р., № ТО-0001954 від 10.05.11р., № ТО-0001984 від 11.05.11р., № ТО-0002007 від 12.05.11р., № ТО-0002022 від 13.05.11р., № ТО-0002143 від 20.05.11р., № ТО-0002285 від 30.05.11р., № ТО-0002286 від 30.05.11р., № ТО-0002494 від 09.06.11р., № ТО-0002628 від 17.06.11р., № ТО-0002650 від 20.06.11р., № ТО-0002678 від 21.06.11р., № ТО-0002698 від 22.06.11р., № ТО-0002726 від 23.06.11р., № ТО-0002769 від 25.06.11р., № ТО-0002953 від 06.07.11р. (а.с.14-29).
Натомість, відповідач, в порушення умов вищевказаного договору та взятих на себе зобов'язань, розрахунки за отриманий товар не здійснив.
При цьому, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості відповідачем не подано; відсутні такі докази і в матеріалах справи.
Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, існує заборгованість відповідача перед позивачем, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 25476,80 грн. обгрунтовані, законні та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст.525, 526, 610, ч.1 ст.612, 655 ЦК України, ч.1 ст.173, ст.193 ГК України.
При цьому, судові витрати, понесені позивачем при зверненні з позовом до суду, були правомірно місцевим господарським судом покладені на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
Щодо посилань скаржника на те, що позов подано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 до приватного підприємства «Родос», між якими було укладено договір купівлі-продажу № 110 від 21.11.2010 р., а борг відповідно до рішення місцевого господарського суду підлягає до стягнення з приватного підприємства «Родос-1», то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
З розділу 10 зазначеного вище договору вбачається, що останній укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та приватним підприємством «Родос-1», оскільки всі реквізити, в тому числі код ЄДРПОУ 33320988, юридична та фактична адреси місцезнаходження юридичної особи, які співпадають: Житомирська обл, Житомирський р-н, с.Вереси, вул.Леніна, 16г, індивідуальний податковий номер 333209806085 та номер свідоцтва платника податку на додану вартість 09308406 ідентифікують сторону договору та відповідача у даній справі як приватне підприємство «Родос-1». Крім того, вищезазначений договір було підписано директором приватного підприємства «Родос-1»Лаговським В.А. та скріплено печаткою зазначеного підприємства.
Таким чином, місцевий господарський суд не вийшов за межі позовних вимог, оскільки правомірно зазначив відповідачем та стороною укладеного між сторонами у справі договору приватне підприємство «Родос-1»та присудив до стягнення з останнього заборгованість в сумі 25476,80 грн. захистивши цим самим права і законні інтереси позивача, які було порушено, внаслідок чого останнім, як заінтересованою особою, було подано даний позов.
Крім того, з огляду на твердження скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що товар, який був поставлений позивачем на приватне підприємство "Родос-1" згідно видаткових накладних є саме тим товаром, про який йде мова в укладеному між сторонами у справі договорі купівлі-продажу, то слід зазначити наступне.
Відповідач в судове засідання суду першої інстанції не з"явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав, про причини свого нез"явлення суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції не може не погодитись з місцевим господарським судом, яким за таких обставин було розглянуто справу за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст.75 ГПК України.
При цьому, з огляду на вищезазначене заперечення скаржника, позивачем до відзиву на апеляційну скаргу додані податкові накладні (а.с.57-70), з яких вбачається, що покупцем було приватне підприємство «Родос-1», а товар є тим самим, про який йде мова в договорі і видаткових накладних, оскільки назви товару та суми зазначені в податкових накладних повністю збігаються з відповідними назвами товару та сумами, зазначеними у видаткових накладних. Крім того, в податкових накладних є посилання на укладений між сторонами у справі договір.
На думку суду апеляційної інстанції, вищевикладене підтверджує факт отримання товару відповідачем саме відповідно до укладеного між сторонами договору та офоромлених на підставі останнього накладних.
Зазначені вище податкові накладні з огляду на приписи ч.1 ст.101 ГПК України були прийняті апеляційним судом, оскільки в суді першої інстанції відповідачем позовні вимоги і докази в обгрунтування останніх не оспорювались, з огляду на що ці докази не були витребувані судом та, відповідно, надані позивачем до місцевого господарського суду.
Таким чином, скаржником не надано жодного доказу, в спростування висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, і, відповідно, в підтвердження викладених в апеляційній скарзі обставин.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирьскої області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Родос-1" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Житомирської області від 01.11.2011 року - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Тимошенко О.М.
01-12/17457/11 17457/11