Постанова від 07.12.2011 по справі 22/5025/1581/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2011 р. Справа № 22/5025/1581/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Філіпова Т.Л. ,судді Маціщук А.В.

секретар судового засідання Бугай Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Самобранка" на рішення господарського суду Хмельницької області від 07.11.11 р. у справі №22/5025/1581/11 (суддя Заверуха С.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Самобранка" м.Хмельницький

до приватного виробничо-ремонтного підприємства "Мазсервіс"

про стягнення 85 000 грн. 00 коп. у якості повернення сплаченої за товар неналежної якості грошової суми

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність №б/н від 02.11.2011р.)

від відповідача - не з'явився

До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року змінено склад суду у даній справі. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Маціщук А.В., суддя Філіпова Т.Л.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 07.11.2011 року у справі № 22/5025/1545/114 (суддя Заверуха С.В.) у позові товариства з обмеженою відповідальністю «Самобранка» м. Хмельницький до приватного виробничо-ремонтного підприємства «МАЗСЕРВІС» м. Хмельницький про стягнення 85000,00 грн. у якості повернення сплаченої за товар неналежної якості грошової суми відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих позивачем доказів неможливо дійти висновку відносно існування дефектів та їх характеру (причин утворення останніх), а відтак не встановлено наявність істотного порушення вимог щодо якості двигуна марки ЯМЗ-238Н №47707 (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов»язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з»явилися знову після їх усунення), у зв»зку з чим не доведено факту поставки неякісної продукції саме з істотним порушенням (арк.справи 92-95).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.11.2011р. у справі № 22/5025/1581/11 позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Самобранка» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення яким позов задоволити в повному обсязі.

Скаржник/позивач зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник пояснює, що в судовому засіданні встановлено, i віповіачем не заперечувався той факт, що ПВРП „MA3CEPBIC" та ТзОВ „АПК „Самобранка" співпрацюють один з одним досить довгий час, що між сторонами склалися довірчі відносини. Тому представник товариства ОСОБА_2 поклався на сумлінність продавця i не здіснив необхіної перевірки двигуна та інших товарів.

Суд помилково i недостовірно вказує у своєму рішенні, що сторони не заперечили факту отримання зазначеного двигуна саме 04.02.2011 року, незважаючи на те, що довіреність на представника ОСОБА_2 видана 14.02.2011 року.

В матеріалах справи є прохання представника позивача до суду встановити справжню дату продажу двигуна. Доводи позивача судом до уваги не прийняті. Таким чином, на думку скаржника, суд не встановив дату продажу двигуна, що являється порушенням ст.32 ГПК Украши, оскільки дана обставина має значения для правильного вирішення господарського спору.

У випадках, передбачених стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами постачання, іншими обов»язковими для сторін правилами і договором, виробник (відправник) зобов»язаний при відвантаженні (здачі) продукції в упакованих або затарених місцях вкласти в кожне тарне місце документ, що свідчить про найменування і якість продукції, що знаходиться даному тарному місці. Таким чином суд не дослідив та не встановив, чи забезпечило ПВРП «МАЗСЕРВІС» положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості.

В порушення вимог ст. 41 ГПК України, суд не призначив судову експертизу відповідній експертній установі. Оскільки позивачем з власної ініціативи були надіслані листи до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з приводу можливості провести експертизу двигуна. Однак у відповіді зазначено про неможливість проведення експертизи двигуна у зв»язку з відсутністю фахівця та обладнання в цій експертній установі.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу суду не представив, проте надіслав на адресу суду телеграму про неможливість забезпечення у судовому засіданні свого представника, а тому просить суд розгляд апеляційної скарги відкласти на іншу дату.

Зважаючи на те, що ухвалою від 23.11.2011 року про прийняття апеляційної скарги до провадження явка уповноважених представників у судове засідання визнавалась не обов»язковою, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у даному судовому засіданні.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 07.12.2011р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно довідки АА № 329413 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Самобранка" зареєстровано як юридична особа за адресою: 31344, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Бахматівці, вул. Дружби Народів, код 30318452.

Відповідно до довідки АА № 174041 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України приватне виробничо-ремонтне підприємство "МАЗСЕРВІС" зареєстровано як юридична особа за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Маршала Красовського, 17, код 31412521.

Згідно усної домовленості між сторонами за видатковою накладною № РН-0009424 від 04.02.2011р. позивач придбав у відповідача двигун ЯМЗ-238 НБ №47707 ПНВТ-0737758ТКР-84 в кількості 1 шт. за ціною 70 833,33 грн. (без ПДВ). Зауважень щодо якості товару з боку ТОВ "АПК "Самобранка" зазначено не було.

Від імені позивача товар за видатковою накладною № РН-0009424 від 04.02.2011р. отримано ОСОБА_2 на підставі довіреності №7 від 14.02.2011р.

З пояснень представників позивача та відповідача вбачається, що сторонами був погоджений обов'язок позивача щодо 100% передоплати вартості двигуна, у зв'язку з чим відповідачем виставлено рахунок-фактуру №СФ-0012605 від 13.12.2010р., яким передбачено оплату серед іншого за двигун ЯМЗ-238 НБ в сумі 70 833,33 грн. (без ПДВ).

Платіжним дорученням №13 від 11.01.2011р. позивач перерахував ПВРП "МАЗСЕРВІС" 85000,00 грн. в т.ч. 14166,67 грн. ПДВ з призначенням платежу: "оплата по рах.№12605 від 13.12.2010р. за двигун ЯМЗ-238".

Після нетривалого терміну експлуатації, стверджує позивач, було виявлено, що придбаний у відповідача двигун є не новий, а маркування на двигуні (ЯМЗ-238Н №47707) не відповідає запису в накладній (ЯМЗ-238 НБ, №47707 ПНВТ-0737758 ТКР-84).

09.06.2011р. позивач звернувся до відповідача з листом в якому запропонував повернути двигун, а ПВРП "МАЗСЕРВІС" повернути 85 000,00 грн. Також в зазначеному листі позивач повідомив, що згідно даних виробника (Ярославський механічний завод) вказаний двигун зроблено у 90-х роках для військової техніки. За таких обставин позивач звернувся з проханням до відповідача щодо надання інформації про рік випуску двигуна, його потужність (техпаспорт) та походження. При цьому зазначив, що згідно даних представників ЯМЗ в Україні новий двигун ЯМЗ-238 з гарантією коштує 105 000,00 грн.

В процесі розгляду справи позивач звернувся до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (лист від 26.09.2011р. №460) з приводу можливості встановлення стану (новий чи не новий) двигуна ЯМЗ-238Н 1 1190 №47707 на момент його придбання, тобто станом на 04.02.2011р.

Листом від 07.10.2011р. № 644-3 Вінницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомило позивача про неможливість проведення експертизи двигуна ЯМЗ-238Н з метою встановлення його технічного стану, у зв'язку з відсутністю відповідного фахівця та обладнання в експертній установі.

Також згідно листа від 26.09.2011р. №461 ТОВ "АПК "Самобранка" звернулось до Ярославських моторів з проханням повідомити дату випуску двигуна ЯМЗ-238Н 1 1190 №47707 та його термін придатності.

В подальшому позивач (лист від 11.10.2011р. №481) звернувся до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням зробити порівняльну таблицю із зазначенням всіх особливостей та технічних характеристик, призначення двигунів ЯМЗ-238НБ №47707ПНВТ-0737758 ТКР-84 та ЯМЗ-238Н 1 1190 №47707, та яка суттєва різниця між вказаними двигунами.

Таким чином, обґрунтовуючи позовні вимоги нормами ч.2 п. 1 ст. 678, 708 Цивільного кодексу України з огляду на заяву позивача від 19.09.2011р., ТзОВ "АПК "Самобранка" звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача сплаченої за товар суми в розмірі 85000,00 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що підставою для стягнення з відповідача 85 000,00 грн. позивач вважає істотне порушення відповідачем вимог щодо якості проданого товару, та як наслідок право позивача відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми (п. 2 ст. 678 ЦК України).

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК України. Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення.

Таким чином, предметом позову є зокрема, вимога позивача стягнути з відповідача 85000,00грн. в якості повернення сплаченої за товар неналежної якості грошової суми.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товар та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (п. 2 ст. 206 ЦК України).

Частиною 1 ст.218 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»зання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так позивач здійснив попередню оплату вартості товару, а відповідач передав позивачу товар.

При цьому приймається до уваги, що сторони тривалий час співпрацювали (письмові пояснення останніх).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 662 ЦК України).

Статтею 666 ЦК України передбачено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Згідно ч. 1 ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього (ч. ч. 1, 4 ст. 672 ЦК України).

Господарським судом Хмельницької області правомірно встановлено, що зі змісту накладної № РН-0009424 від 04.02.2011р. вбачається, що позивач придбав у відповідача двигун ЯМЗ-238 НБ №47707 ПНВТ-0737758ТКР-84. Зауважень щодо якості чи асортименту товару з боку ТОВ "АПК "Самобранка" зазначено не було.

В процесі розгляду справи місцевим судом встановлено, що відповідач передав, а позивач прийняв товар - двигун ЯМЗ-238Н 1 1190 №47707 з посиланням на вказану вище накладну, який на даний час використовується позивачем у виробництві (збирання врожаю), зокрема на тракторі ХТЗ. При цьому сторони не заперечили факту отримання 04.02.2011 р. зазначеного товару повноважним представником позивача ОСОБА_2., незважаючи на те, що довіреність на останнього датована 14.02.2011 р.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Зі змісту п.1 ч.2 ст. 678 ЦК України вбачається, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Приписами ст. 674 ЦК України встановлено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів по якості врегульовано Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 (далі -Інструкція № П-7).

Згідно п. 9 зазначеної Інструкції № П-7 акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що знайшов приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування, використання і збереження продукції.

Приймання продукції по якості та комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами, а також по супроводжувальним документам, підтверджуючими якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супроводжуючих документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. В такому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції, що поступила, і в акті зазначається, які документи відсутні (п. 14 Інструкції).

Місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку, що позивачем не надано в матеріали справи будь-яких доказів передачі відповідачем двигуна марки ЯМЗ-238Н №47707 з істотними порушеннями вимог щодо якості товару, тобто з недоліками які усувати економічно не вигідно, невиправні та повторні недоліки.

Останнє в свою чергу не надає позивачу право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

При цьому суд також звертає увагу на п.29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СССР від 25.04.1966р. №П-7 (далі - Інструкція), який не був дотриманий позивачем.

Так, за результатами прийняття продукції по якості та комплектності за участю представників, що вказані у п.п.19,20 даної інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений в день закінчення отримання продукції по якості та комплектності та містити зокрема, висновок про характер виявлених дефектів (п.29 інструкції).

Поряд з цим, судом встановлено, що позивачем не складались будь-які акти щодо недоліків чи асортименту отриманого товару, всупереч вимогам даної інструкції (п.9, п. 14, п.20, п. 29), а навпаки товар (двигун ЯМЗ-238 Н №47707 ПНВТ-0737758ТКР-84) було прийнято без зауважень стосовно його якості чи маркування.

В зв'язку з цим місцевий суд вірно встановив, що двигун марки ЯМЗ-238Н №47707 є прийнятим позивачем зважаючи на зміст п. 4 ст. 672 ЦК України. При цьому враховано, що позивач у розумний строк після одержання вказаного двигуна не повідомив відповідача про свою відмову від даного товару. Лист відповідача №262 від 09.06.2011 року не може слугувати свідченням повідомлення відповідача саме у розумний строк, оскільки зазначений вище товар не тільки було встановлено на трактор позивача ХТЗ, але й тривалий час використовувався останнім (в період з квітня 2011 року по даний час). Однак, виявлення маркування двигуна, яка б не відповідала умовам вказаним в накладній №РН-0009424 від 04.02.2011 р. не є прихованим недоліком, який неможливо виявити при прийнятті товару, в т.ч. при встановлені на трактор ХТЗ (трактор позивача).

Крім того, враховується, що двигун ЯМЗ-238Н 1 1190 №47707, який установлений безпосередньо відповідачем на транспортний засіб позивача, відповідав комплектності двигуна ЯМЗ-238НБ, що не заперечується самим позивачем. Також приймається до уваги, що двигун ЯМЗ-238Н-1 по технічним характеристикам (лист ВАТ "Автодизель" від 17.10.2011 р. №712-04/02-2871) є потужнішим за двигун ЯМЗ-238НБ.

Недоречними є посилання позивача, як на підставу задоволення позовних вимог, на порушення з боку відповідача вимог ч.2 ст. 662 ЦК України стосовно не передачі ПВРП "МАЗСЕРВІС" одночасно з товаром документів, що стосуються товару (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), оскільки ст. 666 ЦК України визначено, що покупець має право, у випадку не передання продавцем документів, що стосуються товару, встановити розумний строк для їх передання.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення позивачем будь-яких заходів про встановлення строку передання відповідачем документів на товар.

Зі змісту листа №262 від 09.06.2011р., на який посилається позивач, не вбачається здійснення позивачем вищезазначених вимог, а лише міститься прохання ТзОВ "АПК "Самобранка" надати інформацію про рік випуску двигуна, його потужність (техпаспорт) та походження. При цьому позивачем не вимагалось надання відповідачем документів, які передбачені ст. 662 ЦК України, у встановлені ТзОВ "АПК "Самобранка" строки, а навпаки заявлялася безпосередня вимога про повернення 85000 грн.

Останнє в свою чергу свідчить про те, що у позивача не виникло право передбачене п.2 ст. 666 ЦК України, зокрема щодо відмови від договору купівлі-продажу та повернення товару покупцеві.

Колегія суддів погоджується із місцевим судом, що не можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог доводи позивача про те, що недоліком товару є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правовим актам, а також інформації про продукцію надану виробником.

Так, підставою для звернення з позовом до суду позивач вважає істотне порушення відповідачем вимог щодо якості проданого товару (п. 2 ст. 678 ЦК України). Однак, у даній статті міститься вичерпний перелік істотних порушень вимог щодо якості товару, зокрема це: 1) виявлення недоліків, які не можна усунути 2) недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу 3) недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення. При цьому враховано, що відповідно до ст. 22 ГПК України, лише позивач, а не суд, вправі до початку розгляду справи по суті змінити підставу позову шляхом подання письмової заяви (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України від 08.12.2009 р. по справі №22/5190 )

Таким чином, зазначений позивачем недолік товару (ненадання інформації про товар, невідповідність товару умовам вказаним в накладній №РН-0009424 від 04.02.2011 р.) не є істотним порушенням у розумінні п. 2 ст. 678 ЦК України. Крім того, в процесі розгляду справи судом не встановлено жодних істотних порушень якості двигуна марки ЯМЗ-238Н №47707, який прийнятий позивачем та експлуатується останнім.

Отже, позивачем не доведено факту виникнення у останнього права відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми по п. 2 ст. 678 ЦК України.

Також, судом не приймається до уваги твердження ТзОВ "АПК "Самобранка" з посиланням на рахунок №45 від 20.09.2011р., про те, що двигун марки ЯМЗ-238, який вже використовувався, коштує вдвічі менше, оскільки ціни в договорі встановлюються за домовленістю сторін, а зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч.1 та ч. 3 ст. 632 ЦК України).

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про придбання товару саме за зразком або описом, оскільки останні не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами, та спростовуються наявними у справі матеріалами, оскільки придбаний товар встановлено на транспортний засіб який належить саме позивачу, що неможливо без наявності повноважного представника останнього. Також, відповідач у відзиві на позов стверджує, що інформація про те, що двигун був не новий не була прихованою для позивача і була повідомлена представнику ТзОВ "АПК "Самобранка" ОСОБА_2, який неодноразово з'являвся до відповідача для огляду та перевірки технічного стану двигуна (дане твердження не спростоване).

Разом з тим, норми ст. 33 ГПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

В свою чергу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ст. 34 ГПК України).

З огляду на зазначене, суд вважає, що з наданих позивачем доказів неможливо дійти висновку відносно існування дефектів та їх характеру (причин утворення останніх), а відтак не встановлено наявність істотного порушення вимог щодо якості двигуна марки ЯМЗ-238Н №47707 (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення), у зв'язку з чим не доведено факту поставки неякісної продукції саме з істотним порушенням.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 07.11.2011 року у справі № 22/5025/1581/11 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Самобранка» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Маціщук А.В.

01-12/17462/11 17462/11

Попередній документ
19998232
Наступний документ
19998234
Інформація про рішення:
№ рішення: 19998233
№ справи: 22/5025/1581/11
Дата рішення: 07.12.2011
Дата публікації: 23.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Рівненський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори