33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"05" грудня 2011 р. Справа № 6/5025/1673/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Грязнов В.В. ,суддя Савченко Г.І.
при секретарі судового засідання Турович Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства "Адам" на рішення господарського суду Хмельницької області від 31.10.2011 р. у справі № 6/5025/1673/11
за позовом Прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації та Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації
до Фермерського господарства "Адам"
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області
про стягнення в сумі 66 400,00 грн. коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії в 2008 році
за участю представників сторін:
прокурора - не з'явився,
позивача 1 - не з'явився,
позивача 2 - не з'явився,
відповідача - Стецюк Л.О.,
третьої особи - не з'явився,
Прокурор Теофіпольського району Хмельницької області звернувся в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації до місцевого господарського суду із позовом до фермерського господарства "Адам" про стягнення 66400,00 грн. коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії в 2008 році.
Згідно ухвали господарського суду Хмельницької області від 17.10.2011 року до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - головне управління Державного казначейства України у Хмельницькій області.
Рішенням господарського Хмельницької області від 31.10.2011 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації 66400 грн., отриманих з резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії в 2008 році.
Своє рішення суд першої інстанції нормативно обґрунтував ст.ст. 173, 174 ГК України, Постановою Кабінету Міністрів України № 415 від 29.03.2002 року "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету" та вказав, що ФГ "Адам" із резервного фонду Державного бюджету виділено кошти для подолання наслідків стихії в сумі 66400,00 грн. Врахувавши вимоги п. 11 вказаного Порядку та те, що ФГ "Адам" засноване на приватній власності, суд прийшов до висновку про обов'язок відповідача повернути кошти.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 23.09.2011 року. Апелянт зокрема зазначає, що судом не прийнято до уваги, що ні розпорядженням Кабінету міністрів України № 1010-р, ні розпорядженням голови Хмельницької облдержадміністрації № 428 від 12.08.2008 року умови про повернення коштів не були визначені. Враховуючи, що бюджетні асигнування були виділені за КЕКВ 1310, вважає, що вони не підлягають поверненню і передбачаються лише на поточні цілі одержувача бюджетних коштів. Вказує, що судом також не враховано та прийнято до розгляду позовну заяву без застосування норм ст.ст. 5, 57 ГПК України щодо необхідності досудового врегулювання спору.
Головне управління державного казначейства України в Хмельницькій області надало суду апеляційної інстанції письмові пояснення, згідно яких умови щодо повернення коштів, виділених з резервного фонду бюджету ФГ "Адам" визначені не були, а тому кошти були перераховані за КЕКВ 1310 як "субсидії і поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)", що відповідає розпорядчим документам КМУ, Міністерства фінансів України, Хмельницької обласної та Теофіпольської районної державної адміністрації. У той же час, просить рішення господарського суду Хмельницької області від 31.10.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ФГ "Адам" без задоволення, справу слухати за відсутності представника третьої особи.
У відзиві на апеляційну скаргу Управління агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення та розглянути справу без участі його представника. Вважає, що оскаржене рішення прийняте у відповідності до вимог п. 11 Постанов КМУ № 415 від 29.03.2002 року.
Представник Теофіпольської райдержадміністрації надіслав до суду аналогічний за змістом відзиву Управління агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації відзив на апеляційну скаргу, в якому також просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення та розглянути справу без участі його представника.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених у ній.
Враховуючи, що учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце перегляду справи, апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу по суті за відсутності прокурора, представників позивачів та третьої особи.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзиви на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 31.10.2011 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 1010-р від 28.07.2008 року "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях", 12.08.2008 року головою Хмельницької обласної державної адміністрації підписане розпорядження № 428/2008-р "Про розподіл коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Хмельницької області", яким зобов'язано спрямувати кошти, виділені з резервного фонду державного бюджету райдержадміністраціям для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків унаслідок стихії, що сталася на території Хмельницької області. На голів відповідних райдержадміністрацій покладено обов'язок визначити розпорядника по використанню цих коштів (а.с. 9).
Відповідно до розпорядження голови Теофіпольської районної державної адміністрації № 238/2008-р від 19.08.2008 року, Управління агропромислового розвитку РДА визначено розпорядником по використанню коштів, виділених Кабінетом Міністрів України із дотриманням встановлених вимог на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії (а.с. 8).
Згідно акта від 18.09.2008 року в результаті стихії у період з 22 по 27.07.2008 року господарству "Адам" нанесені збитки в розмірі 66900 грн. (а.с. 13).
18.09.2008 року відповідач звернувся до районної комісії по використанню коштів згідно розпорядження голови Хмельницької облдержадміністрації № 428/2008-р від 12.08.2008 року із заявою, в якій просив виділити кошти з резервного фонду державного бюджету на часткову компенсацію втрат агроформування за наслідками стихії та зобов'язався їх використовувати для закупівлі паливно-мастильних матеріалів, насіння, садивного матеріалу, мінеральних добрив, гербіцидів, пестицидів, протруйників (а.с. 12).
В свою чергу, розглянувши подані ФГ "Адам" документи, вказана комісія вирішила надати господарству кошти з резервного фонду державного бюджету України в сумі 66400 грн. (а.с. 14).
На виконання розпорядження № 238/2008-р від 19.08.2008 року, Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації перерахувало відповідачу кошти у сумі 66400 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 612 від 24.09.2008 року (а.с. 19).
Оскільки кошти в сумі 66400 грн. повернуті не були, 21.09.2011 року відповідачу було направлено вимогу № 45/10-11 про перерахування коштів до резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству (а.с. 51).
Предметом даного спору є стягнення з ФГ "Адам" коштів, виділених із резервного фонду державного бюджету на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії у 2008 році в сумі 66400 грн.
Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції виходив з приписів чинного законодавства, що передбачають надання спірних коштів лише на умовах повернення та є підставою для виникнення у відповідача цивільного обов'язку, що ним належним чином не виконаний.
Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду Хмельницької області, з огляду на наступне.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства, акти органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення містить і ст. 173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Аналогічне положення містяться і у ч. 1 ст. 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".
За приписами ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України у сфері економіки та фінансів забезпечує здійснення заходів, передбачених державними програмами ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, приймає рішення з питань ліквідації наслідків інших аварій, а також пожеж, катастроф, стихійного лиха, утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів та приймає рішення про їх використання та приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України.
Згідно ч. 1 ст. 24 Бюджетного кодексу України, резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 10, 14 п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів та приймає рішення про їх використання.
Постановою Кабінету Міністрів України № 415 від 29.03.2002 року затверджено Порядок використання коштів резервного фонду бюджету, який визначає напрями використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету і встановлює процедури, пов'язані з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітуванням про їх використання.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що розподіл бюджетного призначення резервного фонду відповідного бюджету провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.
Відповідно до ч. 2 п. 11 Порядку, кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.
Враховуючи, що ФГ "Адам" не містить у статутному фонді корпоративних прав держави, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що кошти в сумі 66400 грн. були виділені відповідачу із резервного фонду бюджету лише на умовах повернення.
Вказана позиція апеляційного суду узгоджується також із правою позицією Вищого господарського суду України, викладеній у постанові від 11.10.2011 року по справі № 11/5025/508/11 .
За таких обставин, відсутність в розпорядженні Кабінету Міністрів України від № 1010-р 28.07.2008 року "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях", а також у виданому на його підставі розпорядженні голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 428/2008-р від 12.08.2008 року "Про розподіл коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Хмельницької області" застереження щодо повернення до державного бюджету коштів сільськогосподарськими підприємствами недержавної форми власності не обмежує дію пункту 11 Порядку використання коштів резервного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 415 про обов'язковість повернення таких коштів відповідними суб'єктами.
Відтак, стягнення з ФГ "Адам" на користь Управління агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації коштів в сумі 66400 гривень є обґрунтованим.
Крім того, колегія суддів також зауважує, що категорія коду економічної класифікації видатків (КЕКВ), в силу положень ст. 11, ст. 509 ЦК України не впливає на виникнення, зміну чи припинення цивільно-правових зобов'язань юридичних осіб, а тому в цій частині доводи апелянта відхиляються.
Посилання відповідача на те, що судом першої інстанції неправомірно прийнято до розгляду позовну заяву без застосування норм ст.ст. 5, 57 ГПК України щодо необхідності досудового врегулювання спору є необґрунтованими, оскільки домовленості про обов'язкове досудове врегулювання господарського спору між сторонами досягнуто не було. Обрання ж певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є помилковими та не ґрунтуються на доказах, що свідчили б про надання коштів резервного фонду бюджету на інших умовах та в іншому порядку, ніж передбачено Порядком використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою № 415 Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року (зі змінами та доповненнями), та змінювали б нормативно обумовлений обов'язок повернення таких коштів.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 31.10.2011 року у справі № 6/5025/1673/11 залишити без змін, апеляційну скаргу фермерського господарства "Адам" - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Савченко Г.І.
01-12/17403/11 17403/11