33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"05" грудня 2011 р. Справа № 7/108/2011/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Огороднік К.М. суддів Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" на рішення господарського суду Вінницької області від 05.09.11 р.
у справі № 7/108/2011/5003 (суддя Банасько О.О. )
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд"
про стягнення в сумі 43 535 953 грн. 59 коп.
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Дюк-01"
за участю представників сторін: < Текст >
позивача - ОСОБА_4 (довіреність №169-Ф/11 від 01.07.2011р.);
відповідача - ОСОБА_5 (довіреність б/н від 16.09.2011р.)
третіх осіб - не з'явилися.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.11.2011р. по 28.11.2011р., з 28.11.2011р. по 05.12.2011р.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.09.2011року у справі №7/108/2011/5003 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Дюк-01" про стягнення в сумі 43 535 953,59 грн. заборгованості задоволено. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" - 3 800 000,00 доларів США (еквівалент 30295500,00 грн.) основного боргу, 1517392,08 доларів США (еквівалент 12097408,36 грн.) заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом, 127256,70 доларів США (еквівалент 1014554,04 грн.) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 16116,80 доларів США (еквівалент 128491,19 грн.) за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" - 25500,50 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ТОВ "Промислова група "Вінниця-буд" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на неправильне застосування господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, апелянт в апеляційній скарзі та його представник безпосередньо в судовому засіданні, посилаючись на положення статуту товариства, зазначає, що генеральний директор ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" Хомич В.В. маючи рішення Загальних зборів Учасників Товариства перевищив свої повноваження та встановив процентну ставку за користування кредитом в розмірі 15%. Відтак, на його думку, договір №8 від 19.11.2008р. про внесення змін до кредитного договору №03/КВ-07 від 14.06.2007 року є недійсним.
Також апелянт вважає, що ТОВ "Український промисловий банк" значно завищив розмір заборгованості за кредитним договором, сплати процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів.
При цьому, в апеляційній скарзі вказує на те, що внаслідок зростання курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, в зв'язку з чим значно погіршився фінансовий стан відповідача.
Невиконання відповідачем положень кредитного договору стало наслідком дій непередбачуваного характеру, з огляду на що, скаржник, посилаючись на п.7.1 кредитного договору, вважає, що нарахування пені за несвоєчасне погашення простроченого кредиту, пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів, а також процентів в розмірі 25% є неправомірним.
24 жовтня 2011 року через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у даній справі, оскільки в провадженні господарського суду м. Києва знаходиться справа №1/251 за позовом ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" до ТОВ "Український промисловий банк" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Дюк-01" про визнання договору №8 про внесення змін до кредитного договору №03/КВ-07 від 14.06.2007 року в іноземній валюті із змінами внесеними від 14.06.2007р., від 13.07.2007р., від 20.12.2007р., від 27.03.2008р., від 31.03.2008р., від 30.05.2008р. та від 31.07.2008р. в частині збільшення процентної ставки за користування кредитом до 15% недійсним. Апелянт вважає, що вірно визначити розмір заборгованості за кредитним договором до вирішення справи №1/251 неможливо.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.
Враховуючи це, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, розглянувши подане скаржником клопотання, з огляду на наявні в матеріалах справи докази підстав для його задоволення не вбачає.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що при позитивному вирішенні справи №1/251, відповідач не позбавлений права звернутись до суду з заявою, оформленою відповідно до XIII розділу Господарського процесуального кодексу України.
Також, скаржник в апеляційній скарзі не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості ТОВ "Промислова група "Вінниця-буд" за кредитним договором, в зв'язку з чим просить призначити у справі судово-економічну експертизу.
Позивач безпосередньо в судовому засіданні проти клопотання про призначення судово-економічної експертизи заперечував, стверджуючи, що останнє спрямоване перш на все на навмисне затягування судового розгляду справи.
Відповідно до ст.41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Згідно п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. №1-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз", судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Суд, вирішуючи питання стосовно доцільності задоволення або відхилення клопотання про призначення експертизи, вирішує, чи дійсно існує необхідність використання спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи.
В даному випадку, відповідач просить призначити експертизу правильності нарахування позивачем тіла кредиту, відсотків, пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту, що на думку апеляційного суду, не потребує спеціальних знань, оскільки умовами кредитного договору укладеного між сторонами визначено строки сплати, порядок нарахування пені, відсотків, тощо.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на заперечення позивача щодо заявленого клопотання про призначення судово-економічної експертизи про визначення розміру заборгованості, апеляційний суд відмовляє в його задоволенні.
Відповідач - ТОВ "Промислова група "Вінниця-буд" у відзиві на апеляційну скаргу та його представник безпосередньо в судовому засіданні вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з'явилися, витребуваних судом відзивів на апеляційну скаргу не надали, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду скарги в апеляційній інстанції, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення третіх осіб про час і місце розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності їх представників.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (банк/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" (позичальник/відповідач) був укладений кредитний договір №03/КВ-07 (далі - кредитний договір, т.1, а.с.12-14), відповідно до п.1.1 якого, банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає на наступних умовах: ліміт кредитування 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США, що зменшується відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування, наведеного у Додатку №1 до Договору (т.1, а.с.15); строк кредитної лінії становить з 26.02.2007 року по 25.02.2011 року включно; метою використання коштів є придбання нерухомого майна; процентна ставка складає 14,0% річних; комісія на підготовку та оформлення договору - 150 грн.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору, видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами: - транш у сумі 2 000 000,00 (два мільйони) доларів США 00 центів надаються Позичальнику траншами після виконання умов передбачених п. 3.1 договору; - транш у сумі 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США надається позичальнику після передачі в забезпечення кредитних зобов'язань 6/25 частин адміністративно-виробничих будівель, що розташовані за адресою: м.Вінниця, вул.І.Богуна, буд.27а.
Згідно п.2.6 кредитного договору, кредит надається на підставі поданої позичальником письмової заяви, підписаної уповноваженою (-ними) особами позичальника та завіреної печаткою позичальника тільки після виконання вимог п.2.5 щодо сплати комісії та п.п.3.1, 3.2 договору щодо умов забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором.
Відповідно п.3.1 кредитного договору, виконання позичальником зобов'язань за договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, штрафних санкцій та інших платежів передбачених Договором) забезпечується: - іпотекою адміністративно-виробничих будівель, що розташовані за адресою: м.Вінниця, вул.І.Богуна, буд.27а загальною площею 4 841,80 кв.м., що складається з: літ."З"- виробничо-побутовий корпус, загальною площею, 4 166,7 кв.м.; частини площадки для стоянки автомобілів, літ."І" та площадки асфальтної літ."ІІ", площею 5 580 кв.м.; залізобетонний паркан №1, залізні ворота № 5, приміщення літ."Б" на 1-му поверсі 1-1 по 1-5 на 2-му поверсі з 3-1 по 3-20, загальною площею 675,1 кв.м., очисні споруди №7, мийка №18, залізобетонний паркан №6, частини площадки для стоянки автомобілів літ."І" та площадки асфальтної літ."ІІ", площею 7401 кв.м.; - порукою ОСОБА_1.
Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до Графіка зменшення кредитування, а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня кредитної лінії, передбаченого п.1.1 цього договору (п.4.1 кредитного договору).
Проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Нарахування та сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті кредиту (п.4.2 кредитного договору).
Нарахування процентів банком здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту (п. 4.3 кредитного договору).
Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця (п.4.4 кредитного договору).
Згідно п.5.2.6 кредитного договору, банк має право при настанні випадків передбачених п.9.2 цього Договору, призупинити подальше кредитування Позичальника та/або достроково стягнути всю заборгованість за даним Договором (Кредит, проценти, штрафні санкції та інші платежі).
В свою чергу, позичальник зобов'язувався використати кредит за його цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов даного договору, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом в порядку передбаченому даним договором, достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, комісії, штрафні санкції, а також всі інші платежі, передбачені п.9.2. кредитного договору. Невиконання позичальником зобов'язань, передбачених цим пунктом є підставою для примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно) заборгованості за цим договором.
Згідно з п.9.2. кредитного договору, банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а позичальник зобов'язаний в 10-ти денний термін з моменту надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, сплатити проценти, комісії, інші платежі та штрафні санкції, у разі настання певних випадків, в тому рахунку порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені даним договором.
Також між ТОВ "Укрпромбанк" та ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" були укладені договори № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 про внесення змін до кредитного договору №03/КВ-07 на відкриття невідновлюваної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 26.02.2007 року, в яких сторони збільшили ліміт кредитування до 3800000,00 дол. США, а також погоджували розширення переліку майна, яке передано в іпотеку в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, збільшення кількості осіб, які виступають поручителями за належне виконання зобов'язань по кредитному договору, зміну строку кредитної лінії, зміну розміру процентної ставки тощо (т.1, а.с.16-24).
Як вбачається, позивач належним чином виконав взяті на себе за договором зобов'язання щодо надання позичальнику кредиту в сумі 3800000,00 доларів США, що в свою чергу підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з особового рахунку позичальника (відповідача) за період з 26.02.2007 року по 31.05.2011 року та меморіальними ордерами № 9 від 14.06.2007 року, № 13 від 13.07.2007 року, № 1 від 25.07.2007, № 1 від 26.02.2007 року, № 19 від 17.07.2007 року (т.1, а.с.34-52).
Натомість, відповідач в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань кредитні кошти в зазначені строки не повернув, відсотки за користування кредитними коштами сплатив частково.
Внаслідок таких неправильних дій відповідача, останнім станом на 04.07.2011 року створена заборгованість в сумі 43 535 953,59 грн., а саме: - заборгованість за кредитом - 3 800 000,00 дол. США (гривневий еквівалент становить 30 295 500,00 грн.); - заборгованість за процентами - 1 517 392,08 дол. США (гривневий еквівалент становить 12 097 408,36 грн.); - пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 127 256,70 дол. США (гривневий еквівалент становить 1 014 554,04 грн.); - пеня за несвоєчасне погашення процентів - 16 116,80 дол. США (гривневий еквівалент становить 128 491,19 грн.).
В підтвердження існування вказаного розміру заборгованості, позивачем надано розрахунки суми заборгованості за підписом ліквідатора банку, виписки по особовому рахунку позичальника (відповідача), меморіальні ордери, платіжні доручення (т.1, а.с.25-28, 34-52, 97-100, т.2, а.с.51-102).
В зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань, банком (позивачем) на адресу позичальника (відповідача) було направлено листи №19039 від 23.12.2010 року, №4326 від 11.04.2011 року з вимогою достроково повернути кредитні кошти та сплатити відсотки, штрафні санкції (т.1, а.с.29-33), які в свою чергу залишені останнім без відповіді та належного реагування.
При цьому, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості відповідачем не подано; відсутні такі докази і в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3800000,00 доларів США (еквівалент 30295500,00 грн.) основного боргу та 517392,08 доларів США (еквівалент 12097408,36 грн.) заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом обгрунтовані, законні та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст. 525, 526, 1046, 1049, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Відповідно до п.8.1 кредитного договору, у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.
Крім того, відповідно до п.4.6 кредитного договору із змінами та доповненнями, у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує у строки, передбачені п.4.4 договору, проценти з розрахунку 25% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.
Оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, банком вірно нараховано пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, яка передбачена чинним законодавством та п.8.1 кредитного договору, внаслідок чого місцевим господарським судом цілком правомірно присуджено до стягнення з відповідача 127256,70 доларів США (еквівалент 1014554,04 грн.) пені за несвоєчасне погашення кредиту та 16116,80 доларів США (еквівалент 128491,19 грн.) за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом на підставі ст.ст. 611, 612 ЦК України.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка №66 від 19.07.2011 року за підписом генерального директора та головного бухгалтера ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд", в якій вказано, що останнім було перераховано грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №03/Кв-07 від 26.02.2007 року на загальну суму 1033519,59 доларів США, що в свою чергу повністю відповідає даним, які надав позивач в своїх розрахунках (т.2, а.с.37).
Посилання скаржника на неправомірність нарахування пені та процентів за несвоєчасне погашення кредиту з підстав зростання курсу долара США до гривні в зв'язку з приписами ст.7.1 кредитного договору є надуманим, оскільки не обґрунтовується жодною нормою чинного законодавства, а тому не приймаються апеляційним судом до уваги.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що пунктом 7.1 кредитного договору, на який посилається відповідач як на підставу звільнення від виконання зобов'язання по сплаті пені та процентів містить перелік обставин з якими пов'язується таке звільнення, в тому числі, стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, повені, бурі, землетруси тощо (форс-мажорні обставини). Разом з тим, зміна курсу валют не вказана у цьому пункті договору як форс-мажорна обставина, а тому не може бути розцінена як підстава для звільнення від відповідальності по виконанню зобов'язань за кредитним договором.
Крім того, відповідно до ст.36 Закону України "Про Національний банк України", офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.
У відповідності до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Національного банку України від 12.11.2003р. № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату.
Таким чином, законодавством України не закріплено принципу незмінності курсу гривні до іноземних валют, а тому посилання відповідача на той факт, що він не міг передбачити зміну курсу валют є необґрунтованим.
При цьому, посилання на факт наявності світової економічної кризи в обґрунтування порушення інтересів відповідача є безпідставними, оскільки економічна криза в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін договірних зобов'язань.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач самостійно обрав форму отримання кредиту у вигляді іноземної валюти, що є його власним підприємницьким розрахунком на власний комерційний ризик. А відтак, зобов'язання має виконуватися ним відповідно до умов укладеного кредитного договору.
В свою чергу, як вбачається, на замовлення відповідача ТОВ "Аудиторська фірма "Артія" було проведено аудиторську перевірку заборгованості ТОВ "Промислова група "Вінниця-буд" перед ТОВ "Укрпромбанк" за кредитним договором №03/КВ-07 від 26.02.2007 року, відповідно до висновку якої вказана заборгованість становить 25586822,93 грн. (т.3, а.с.136-144).
В обгрунтування висновку аудитор посилається на те, що оскільки грошовою одиницею України є гривня, і на момент підписання кредитного договору та отримання кредитних коштів курс гривні до долара США становив 505,00 грн. за 100 доларів США, перерахунок загальної суми коштів, які отримало ТОВ "Промислова група "Вінниця-буд" в розмірі 3800000,00 дол. США повинен проводитися по цьому курсу НБУ, а відтак становить 19190000,00 грн. (по курсу НБУ на момент отримання траншів).
Натомість, вказаний висновок аудитора не заслуговує на увагу апеляційного суду, оскільки суперечить умовам кредитного договору та чинному законодавству з огляду на таке.
Згідно кредитного договору №03/КВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 26.02.2007р. (з наступними змінами) ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" отримало від ТОВ "Укрпромбанк" кредит в розмірі 3 800 000,00 доларів США. Факт отримання кредитних коштів у вказаній сумі і валюті підтверджується матеріалами справи і визнано відповідачем.
Згідно п.п. 1.1, 4.1 кредитного договору та Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до договору), заборгованість за кредитом повертається позичальником (відповідачем) у валюті кредиту - доларах США.
У відповідності до п.4.2 кредитного договору, нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту, тобто в доларах США.
Відповідно до ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Однак, ч.2 вказаної норми визначає, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Також, в силу ч.1 ст.533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Разом з тим, згідно ч.3 вказаної норми, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Ст.47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, що банки на підставі банківської ліцензії мають право здійснювати таку банківську операцію як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, яка є кредитною операцією в силу ч.1 ст.49 Закону.
При цьому, за змістом ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність", термін "кошти" вжитий у значенні гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, укладення відповідачем кредитного договору з позивачем в іноземній валюті не суперечить вимогам діючого законодавства.
Крім того, аудитором була проігнорована Інструкція про порядок складання і оприлюднення фінансової звітності банків України, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року №480, яка передбачає ведення банками обліку активів, зобов'язань, доходів і витрат в іноземній валюті по відповідним операціям.
Також, поза увагою аудитора при складенні вищевказаного звіту залишився пункт 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", в якому роз'яснено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").
Щодо посилань скаржника на перевищення повноважень директором відповідача, які були надані йому статутом при підписанні кредитного договору та додаткових змін до нього, апеляційний суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2008 року на Загальних зборах Учасників Товариства з обмеженою ювідальністю ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд", в зв'язку із заміною предмету іпотеки з земельної ділянки площею 2,4263 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090002, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №411879, та належить ТОВ "Дюк-01", на земельну ділянку площею 2,4261 га, яка розташована в с.Заварці Якушинецької сільської Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090017, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії №014652, та належить ОСОБА_3 було прийняте рішення: надати повноваження генеральному директору Товариства Хомичу В.В. на підписання договору про внесення змін до кредитного договору №03/КВ-07 на вікриття невідновлювальної кредитної лінії від 26.02.2007 року, в разі проведення заміни предмета іпотеки", що в свою чергу підтверджується протоколом Загальних зборах Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" №4 від 09.09.2008 року (т.3, а.с.75-76).
19.11.2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" був підписаний договір №8 (далі - договір №8, т.1, а.с.23) про внесення змін і кредитного договору №03/КВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті, зі змінами внесеними від 14.06.2007 року, від 13.07.2007 року, 20.12.2007 року, від 27.03.2008 року, 31.03.2008 року, від 30.05.2008 року та від 31.07.2008 року, відповідно до якого було замінено предмет іпотеки з земельної ділянки площею 2,4263 га, яка розташована в с.Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 520688906040090002, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії № 411879, та належить ТОВ "Дюк-01", на земельну ділянку площею 2,4261 га, яка розташована в с.Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090017, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН №014652, та належить ОСОБА_3
Крім того, сторони домовились, що з 01.11.2008 року процентна ставка згідно кредитного договору №03/КВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 26.02.2007р., зі змінами внесеними від 14.06.2007 року, від 13.07.2007 року, 20.12.2007 року, від 27.03.2008 року, 31.03.2008 року, від 30.05.2008 року та від 31.07.2008 року, становить 15,0% річних (п.1 договору №8).
Відповідно до п.2 договору №8, сторони домовились викласти п.4.6 в наступній редакції: у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує у строки, передбачені п.4.4 договору, проценти з розрахунку 25% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.
Відповідно п.9.16 Статуту, генеральний директор діє від імені Товариства в межах встановлених цим статутом. Генеральний має право без довіреності виконувати від імені Товариства, представляє його інтереси в інших підприємствах, організаціях та державних органах, укладає від його імені договори, розпоряджається майном, в тому числі грошовими коштами підприємства в межах 10 000 гривень (т.3, а.с.62-74).
Відповідно п.9.2 Статуту, до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства відноситься, зокрема, затвердження правочинів на суму, що перевищує 50000 гривень, а також прийняття рішень про здійснення платежів на суму, що перевищує 50000 гривень.
Таким чином, генеральний директор ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" Хомич В.В. маючи рішення Загальних зборів Учасників Товариства про внесення змін до кредитного договору в частині заміни предмета іпотеки, з перевищенням своїх повноважень змінив процентну ставку за користування кредитом з 13% на 15%.
Натомість, відповідно до ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Визначальним у вчиненні дій щодо схвалення правочину, вчиненого з перевищенням повноважень, є зміст таких дій, оскільки вони мають свідчити про прийняття правочину до виконання.
Схвалення правочину можливе у різних формах. По-перше, якщо особа, яку представляють, прямо заявила про це в письмовій формі. По-друге, шляхом конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину (виплата контрагенту грошової суми, прийняття або передання майна тощо). Схвалення правочину особою, яку представляють, свідчить про чинність правочину з моменту його укладення і, відповідно, про поширення на неї усіх прав та обов'язків як сторони за правочином з цього моменту.
Аналогічна правова позиція викладена в п.9.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.99 року №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" та в п.6 Оглядового листа Вищого арбітражного суду від 31.01.2001 №01-8/97 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням і виконанням кредитних договорів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)".
Слід зазначити, що згідно з ч.3 ст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені (в даному випадку - це директор), зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень . У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Отже, представництво директора виникає на підставі закону, а тому є предметом правового регулювання ст.241 ЦК України.
Як вбачається, відповідно до п.2.3 кредитного договору, надання кожного траншу кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника (відповідача) №2600802300733 шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів позичальника.
Як встановлено судами обох інстанцій, за період з 14.06.2007р. по 25.07.2007р. з позичкового рахунку №2083201300733, який був відкритий відповідачу в Вінницькій філілї ТОВ "Укрпромбанк" на поточний рахунок позивача №2600802300733 в Вінницькій філілї ТОВ "Укрпромбанк" були перераховані кошти на загальну суму 3800000,00 доларів США, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами (т.1, а.с.34-37).
Крім того, відповідач частково сплачував відсотки за користування кредитними коштами, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку відповідача. Зокрема, як вбачається з банківських виписок (т.1, а.с.38-52), у відповідності до умов п.4.1 кредитного договору, з поточного рахунку позивача №600802300733, який був відкритий в Вінницькій філії ТОВ "Укрпромбанк", ТОВ "Промислова група "Вінниця-буд" були здійснені платежі на погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами (т.1, а.с.38-52).
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що ТОВ "Промислова група "Вінниця-буд", реалізовуючи своє бажання та згоду на виконання зобов'язань за кредитним договором та похідних від нього договорів, через свої відповідні органи протягом тривалого проміжку часу вчиняло дії на виконання умов цих договорів, що вказує на повне схвалення їх останнім.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Вінницької області від 05.09.2011 року - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
< Текст >
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Тимошенко О.М.
01-12/17018/11 17018/11