донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.12.2011 р. справа №26/5009/2477/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий:
суддівБогатиря К.В.
Калантай М.В., Склярук О.І.
При секретарі: Здоренко О.Ю.
за участю представників сторін:
від боржника:не з'явився
від кредитора:
від скаржника:не з'явився
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі
м. Києва
на ухвалу господарського судуЗапорізької області
від
про 08.07.2011р.
затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження по справі
у справі № 26/5009/2477/11 (суддя Юлдашев О.О.)
за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «ТД Консмет»м. Запоріжжя
до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Арбат Престиж-Україна» м. Запоріжжя
пробанкрутство
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.07.2011р. у справі №26/5009/2477/11 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Арбат Престиж-Україна". Ліквідовано юридичну особу -ТОВ "Арбат Престиж-Україна"; припинено провадження у справі № 26/5009/2477/11.
Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатор надав звіт та ліквідаційний баланс, судом встановлено, що за період ліквідаційної процедури до ліквідатора не надійшло жодної вимоги від інших кредиторів, окрім ініціюючого, вимоги якого визнані у сумі 10240 грн. та не погашені у зв'язку з відсутністю майна і грошових коштів. Оскільки за результатами проведення ліквідаційної процедури у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї підприємницької діяльності, тому суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність ліквідації банкрута та припинення провадження у справі.
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.07.2011р. у справі № 26/5009/2477/11 за заявою ініціюючого кредитора ТОВ "ТД Консмет" до боржника ТОВ "Арбат Престиж-Україна" про банкрутство.
Ухвалою від 02.12.2011р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.
Оскаржуючи ухвалу суду, ДПІ у Печерському районі м. Києва просить суд її скасувати та справу передати на розгляд до господарського суду Запорізької області. В підтвердження доводів інспекція посилається на те, що відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України податковий орган повинен провести позапланову перевірку боржника. Також скаржник вважає, що при зверненні до господарського суду на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі-Закон) з заявою про порушення справи про банкрутство кредитором не дотримано вимоги ст.ст. 7, 52 Закону та ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник також зазначає «неплатоспроможність повинна бути обов'язково доведена перед судом кредитором шляхом подання доказів, що засвідчують відсутність коштів на рахунку або відсутності активів боржника». Тому на думку апелянта, судом не об'єктивно з'ясовані обставини неплатоспроможності ТОВ "Арбат Престиж-Україна", оскільки боржник у 2007р. та 2008р. надавав звіти до інспекції, що підтверджує факт ведення товариством фінансово-господарської діяльності з зазначеними оборотними коштами. ДПІ в апеляційній скарзі посилається на порушення ліквідатором ч. 5 ст. 52 Закону, оскільки не повідомив усіх відомих йому кредиторів, та вказує на податкову заборгованість перед Державним бюджетом України.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:
Ухвалою від 10.05.2011р. за заявою ТОВ «ТД Консмет»господарським судом Запорізької області порушена справа про банкрутство відсутнього боржника ТОВ "Арбат Престиж-Україна" з врахуванням особливостей процедури банкрутства, передбачених ст.52 Закону.
Постановою від 24.05.2011р. судом першої інстанції визнано ТОВ "Арбат Престиж-Україна" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора -ТОВ «ТД Консмет».
Підставами для визнання боржника банкрутом згідно ст.52 Закону як відсутнього боржника господарський суд визначає безспірність вимог кредитора, що підтверджується виконавчим написом нотаріусу, постановою Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ від 12.04.2011р. про повернення виконавчого документу у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням, згідно Витягу з ЄДРПОУ станом на 12.05.2011р. боржник знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, відсутність його підприємницької чи іншої діяльності.
Господарським судом від ліквідатора отриманий звіт, баланс ТОВ “Арбат Престиж-Україна”, які розглянуті та затверджені ним, а провадження у справі - припинено, що підтверджується ухвалою суду від 08.07.2011р.
Банкрутство у цій справі проходило за спрощеною процедурою згідно ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою передбачені особливості застосування процедури банкрутства до відсутнього боржника. Відповідно до пункту 2 вказаної статті господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. Згідно п. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
Порядок виявлення кредиторів по ст.52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори зобов'язані в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.
Згідно ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.
Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
Статтею 34 Закону передбачено, що ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.
Зі звіту ліквідатора вбачається, що ліквідатором на юридичну адресу підприємства не надсилалися письмові вимоги до керівника ТОВ “Арбат Престиж-Україна” про передачу можливих активів, документів та печатки підприємства.
Одним із можливих способів встановлення місцезнаходження бухгалтерської та іншої первинної документації банкрута апеляційний суд вважає вжиття ліквідатором заходів щодо з'ясування фізичної або юридичної особи, яка є засновником товариства з обмеженою відповідальністю -банкрута. При утворенні товариства з обмеженою відповідальністю не виключена можливість покладення виконання обов'язків керівника на засновника, якщо він є фізичною особою або інший розподіл між засновником та керівником функцій управління товариством. В будь-якому випадку саме засновник призначає керівника товариства з обмеженою відповідальністю та контролює його діяльність, приймає рішення про припинення діяльності товариства. Можливим способом встановлення особи засновника ТОВ “Арбат Престиж-Україна” є звернення ліквідатора до органу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців із запитом про надання інформації з цього питання, в тому числі шляхом отримання копії Статуту банкрута. Ліквідатором не було встановлено особу засновника банкрута, відсутнє звернення до засновника безпосередньо із запитом щодо з'ясування особи та місцезнаходження останнього керівника ТОВ “Арбат Престиж-Україна”, бухгалтерської та первісної господарської документації, печатки та штампів, майнових активів банкрута. Ознайомившись з бухгалтерською документацією, ліквідатор мав би можливість отримати інформацію про наявність у боржника нерухомого майна в інших населених пунктах України, окрім м. Запоріжжя або за кордоном. Також ліквідатором не було здійснено заходів, направлених на встановлення місцезнаходження статуту банкрута, в якому містяться відомості щодо зайняття ТОВ “Арбат Престиж-Україна” конкретними видами підприємницької діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної. У випадку виявлення вказаних відомостей, ліквідатор повинен був направити запит до органів державної митниці стосовно наявності або відсутності у банкрута боргів зі сплати мита, пов'язаного з митним контролем та оформленням товару тощо. До майнових активів, крім майна та грошових коштів, входить також дебіторська заборгованість, акції та інші цінні папери, майнові права. Пунктом 90 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 передбачено, що обсяг ліквідаційної маси не обмежується визначенням, наведеним в ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки згідно ч.1 ст.213 ГК України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать боржнику на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом.
Статтею 66 Господарського кодексу України передбачено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст.67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно ст.71 ГК України облік і звітність підприємства здійснюються відповідно до вимог статті 19 цього Кодексу та інших нормативно-правових актів.
Статтею 144 ГК України встановлено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати: з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать; з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом; внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав; внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності; з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
Згідно ст.145 ГК України майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. Зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.
Як вбачається з доданого ліквідатором звіту, ним були направлені запити до можливих кредиторів за останньою юридичною адресою банкрута у м. Запоріжжя.
Однак матеріалами справи підтверджується, що банкрут здійснював свою підприємницьку діяльність в іншому регіоні, де мав інше місцезнаходження.
Так, у договорі № 10-09-10/1 від 10.09.2010р., акті надання послуг, згідно договору про надання юридичних послуг від 10.09.2010р. та рахунку № 10/09/10 від 10.09.2010р. зазначена адреса боржника: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Ватоліної, буд. 4.
Проте, як вбачається з простого векселю Серія АА № 1465068 від 07.10.2010р. ТОВ «Арбат Престиж-Україна»вказує зовсім іншу адресу: м. Запоріжжя, вул. Комарова, 4.
Така адреса вказана й у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому міститься запис: «юридична особа в стані припинення підприємницької діяльності». Також в цьому Витягу зазначено в розділі Серія, номер та дата видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію: АО1 577832, 23.03.2011р. (а.с. 40).
Тобто спочатку відбулася зміна місцезнаходження боржника, після чого була ініційована процедура банкрутства. За новим місцезнаходженням боржник не зареєструвався в усіх контролюючих органах.
За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ліквідатор повинен був здійснити на стадії ліквідаційної процедури заходи щодо встановлення можливих потенційних кредиторів за попереднім місцезнаходженням банкрута, оскільки з доданих до звіту ліквідатора копій відповідей на запити вбачається, що ТОВ «Арбат Престиж-Україна»не знаходилось на обліку у контролюючих органах у м. Запоріжжі.
Також апеляційний суд вважає, що ліквідатор не вжив всіх можливих, достатніх та необхідних заходів при проведенні ліквідаційної процедури, направлених на виявлення майнових активів банкрута з врахуванням наступного. В матеріалах справи відсутні докази звернення ліквідатора до керівних органів банкрута або до його учасників (засновників) про передачу фінансової документації з метою встановлення наявності або відсутності майнових активів ТОВ «Арбат Престиж-Україна»для подальшого задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації.
Згідно ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
З матеріалів справи вбачається, що звіт ліквідатора був оцінений та затверджений судом першої інстанції ухвалою від 08.07.2011р. При цьому господарським судом Запорізької області не були досліджені вищевикладені обставини неналежного виконання ліквідатором своїх повноважень. Замість ліквідаційного балансу ліквідатор надав до суду першої інстанції баланс станом на 29.06.2011р. (Форма № 1) (додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 (наказ міністерства фінансів України від 31.03.99р. № 87, із змінами, внесеними наказом від 25.11.2002р. № 989), в якому відсутні вказівки на те, що він є ліквідаційним.
Таким чином, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.
Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.07.2011року у справі №26/5009/2477/11 -задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.07.2011року про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі №26/5009/2477/11 про банкрутство -скасувати.
Справу № 26/5009/2477/11 направити для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.
Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Арбат Престиж-Україна»м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: М.В. Калантай
О.І. Склярук
Надруковано: 7 прим.
1. боржнику,
1. кредитору (ліквідатору)
1. скаржнику,
1. у справу,
1. апел. суду,
1.ГСЗО
1. держ.реєстратору