< Список >
Іменем України
29 листопада 2011 року Справа № 5002-33/3844-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю учасників судового процесу:
не зявились;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 17 жовтня 2011 року у справі № 5002-33/3844-2011
за позовом ОСОБА_2
до виробничого кооперативу "Пневматика"
про стягнення 5796,00 грн.
ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до виробничого кооперативу "Пневматика" в якому просив стягнути 5796,00 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно відмовляється здійснити виплати ОСОБА_2 вартості його пайового внеску до орендного підприємства „Сімферопольський завод пневмообладнання „Пневматика”, правонаступником якого є відповідач. Позов обґрунтований положеннями статей 509 та 1213 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2011 у справі № 5002-33/3844-2011 в позові відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що законодавством України не передбачено право акціонерів на вихід з акціонерного товариства з виплатою акціонерові вартості частки майна товариства, оскільки акція є об'єктом цивільного обороту, а її власник (ОСОБА_2) вправі реалізувати свої корпоративні майнові права шляхом відчуження належних йому акцій.
Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
Так, ОСОБА_2 зазначає, що отримання замість майнового паю цінних паперів - у вигляді акцій, залежить виключно від волі ОСОБА_2, а не від волі інших осіб, зокрема від членів виробничого кооперативу "Пневматика", на яких розповсюджується дія положень кооперативу, а не на ОСОБА_2.
Також, заявник апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково зробив висновок щодо правомірності дій виробничого кооперативу "Пневматика".
У судове засідання сторони не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
10 липня 1990 року рішенням виконавчого комітету Центральної районної ради народних депутатів міста Сімферополя №145/5 зареєстрований статут орендного підприємства "Сімферопольський завод пневмообладнання "Пневматика", який був створений колективом Сімферопольського заводу пневмообладнання для оренди майна Сімферопольського заводу пневмообладнання в цілому та здійснення на його базі господарської діяльності (том 1, а. с. 46 - 63).
Згідно протоколу конференції трудового колективу орендного підприємства заводу пневмообладнання від 08 серпня 1990 року затверджені зміни до статуту орендного підприємства завод пневмообладнання.
Пункт 3.1.1. Статуту в редакції від 08 серпня 1990 року передбачає, що засоби орендного підприємства утворюються за рахунок у т.ч. пайових внесків членів орендного підприємства.
22 грудня 1992 року згідно прибуткового ордера № 1592 ОСОБА_2 нарівні з іншими працівниками орендного підприємства вніс 10000 карбованців як пайовий внесок з метою поповнення оборотних коштів.
Позивачем був зроблений внесок до статутного фонду орендного підприємства "Сімферопольський завод пневмообладнання "Пневматика", що також підтверджується переліком членів організації орендарів трудового колективу підприємства (том 1, а. с. 77, 78).
При цьому, як вбачається зі змісту запису № 571 Переліку сума частки ОСОБА_2 у статутному фонді підприємства станом на 01 липня 2001 року складала 2694,00 грн.
13 лютого 2001 року протоколом конференції членів організації орендарів за участю членів трудового колективу орендного підприємства "Сімферопольський завод пневмообладнання "Пневматика" було прийнято рішення про надання згоди на приватизацію цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Сімферопольсьий завод пневмообладнання "Пневматика" та створення товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика" (том 1, а. с. 112 - 114).
Згідно з пунктом 2.3 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика" із змінами та доповненнями від 03 листопада 2003 року, товариство є правонаступником майнових прав та обов'язків організації орендаторів трудового колективу орендного підприємства "Сімферопольський завод пневмообладнання "Пневматика" у відповідних частинах згідно з передаточним балансом.
Відповідно до пункту 2.3 Статуту товариство бере на себе обов'язок перед колишніми членами організації орендаторів трудового колективу орендного підприємства "Сімферопольський завод пневмообладнання "Пневматика" щодо передачі їм в якості компенсації їх частки в орендному підприємстві акцій відкритого акціонерного товариства "Пневматика", які отримані товариством в процесі приватизації, протягом 14 днів з моменту звернення (том 1, а. с. 76).
Пунктом 6.5 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика", із змінами та доповненнями, передбачено, що вкладами учасників можуть бути грошові кошти, будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, а також майнові права (право користування землею, водою та іншими природними ресурсами), у тому числі права (корпоративні права) на частку в майні, які раніше належали організації орендаторів орендного підприємства "Сімферопольський завод пневмообладнання "Пневматика" та переданому до складу цілісного майнового комплексу в процесі приватизації, як внесок ТОВ "Пневматика" до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Пневматика". Учаснику товариства, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
Відповідно до пункту 1 протоколу-рішення засновників відкритого акціонерного товариства "Пневматика" про випуск акцій від 19 листопада 2001 року, засновники товариства вирішили здійснити випуск акцій відкритого акціонерного товариства "Пневматика" в обсязі статутного фонду акціонерного товариства на загальну суму 38411257 (тридцять вісім мільйонів чотириста одинадцять тисяч двісті п'ятдесят сім) гривень. Статутний фонд поділений на 153645028 номінальною вартістю 0,25 грн. (двадцять п'ять копійок) кожна (том 1, а. с. 90).
05 квітня 2005 року ОСОБА_2 товариством з обмеженою відповідальністю "Пневматика" було видано свідоцтво про право власності на частку в майні, яке раніше належало організації орендаторів орендного підприємства "Сімферопольський завод пневмообладнання "Пневматика" та переданому у складі цілісного майнового комплексу в процесі приватизації, як внесок товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика", серії ПК номер 525, яким був визначений розмір частки власника - 5796,00 грн. (том 1, а. с. 8).
В свідоцтві товариство з обмеженою відповідальністю "Пневматика" підтверджує, що має зобов'язання перед колишніми членами організації орендаторів орендного підприємства "Сімферопольський завод пневмообладнання "Пневматика".
Протоколом зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика" від 23 квітня 2008 року було прийнято рішення про припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика" шляхом реорганізації - перетворення у виробничий кооператив "Пневматика" (том 1, а. с. 88 - 89).
Відповідно до пункту 2.2 Статуту виробничого кооперативу "Пневматика" кооператив створений у процесі реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика" шляхом його перетворення у виробничий кооператив "Пневматика", який є його правонаступником всіх майнових прав та обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю згідно з передавальним балансом (актом).
При перетворенні товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика" у виробничий кооператив "Пневматика" ОСОБА_2 бажання стати його учасником не виявив.
10 травня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до виробничого кооперативу "Пневматика" із заявою про виконання в семиденний термін взятого на себе обов'язку шляхом виплати йому грошової суми в розмірі 5796,00 грн. (том 1, а. с. 9).
Листом від 18 травня 2011 року за вих. №21 заступник голови виробничого кооперативу "Пневматика" В.І. Корнишева повідомила, що в розмір статутного фонду входить частка ОСОБА_2, яка становить 5796,00 грн. та перед яким товариство з обмеженою відповідальністю "Пневматика" несе зобов'язання, як перед колишнім членом організації орендарів орендного підприємства "Сімферопольський завод пневмообладнання". Однак, відповідно до положень статутних документів, заявник має право одержати свою загальну частку пайового фонду цінними паперами - простими іменними акціями відкритого акціонерного товариства "Пневматика", для отримання яких ОСОБА_2 було запропоновано відкрити особистий рахунок (том 1, а. с. 10).
ОСОБА_2 звернувся до господарського суду за захистом порушеного права на отримання вартості пайового внеску в сумі 5769,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про власність" від 07 лютого 1991 року № 697-ХІ1 (станом на 1992 рік) встановлено, що право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.
Згідно з частиною 1 статті 128 Цивільного кодексу Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про власність" колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджується об'єктами власності, які йому належать. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо).
Таким чином, ОСОБА_2 є власником долі в майні, що раніше належало організації орендарів орендного підприємства "Сімферопольський завод пневмообладнання "Пневматика" та переданому в складі цілісного майнового комплексу в процесі приватизації, як внесок товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика" у розмірі 5796,00 грн., що підтверджується свідоцтвом за № 525 від 05 квітня 2005 року, виданим товариством з обмеженою відповідальністю "Пневматика".
Прийняте 13 лютого 2001 року протоколом конференції членів організації орендаторів орендного підприємства "Сімферопольський завод пневмообладнання "Пневматика" рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика" оскаржено позивачем не було, свого права на вихід зі складу членів трудового колективу та повернення свого пайового внеску до проведення приватизації у 2001 році при створенні товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика", він також не реалізував.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_2 має право самостійно вирішувати в якому вигляді він може отримати компенсацію паю відхиляються колегією суддів з наступного.
Пунктом 3.8. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" (зі змінами та доповненнями від 28 грудня 2009 року N 04-06/190) передбачено, що розглядаючи справи у спорах, пов'язаних із стягненням на користь учасника товариства, що вибув, частки майна товариства, господарські суди повинні враховувати, що законом не передбачено права акціонерів на вихід з акціонерного товариства з виплатою акціонерові вартості частки майна товариства, пропорційній розміру його частки у статутному капіталі акціонерного товариства.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція є іменним цінним папером, який посвідчує право на отримання частини майна акціонерного; товариства лише у разі його ліквідації. Оскільки акція є об'єктом цивільного обороту, її власник вправі реалізувати свої корпоративні майнові права шляхом відчуження належних йому акцій.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, виробничий кооператив "Пневматика" правильно роз'яснив позивачу його право на вільне розпорядження своїми акціями, для чого фізичній особі необхідно відкрити рахунок в банківській установі для зберігання акцій та надати заяву з вказівкою реквізитів банківської установи до виробничого кооперативу "Пневматика". Але позивач таким правом не скористався.
Посилання позивача на статтю 1213 Цивільного кодексу України, яка передбачає наслідки неповернення безпідставно набутого майна, є помилковим.
Судова колегія звертає увагу на те, що зі змісту свідоцтва про право власності на долю в майні серії ПК №525 від 05 квітня 2005 року (том 1, а. с. 8) та пункту 2.3 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика", в редакції доповнень, внесених зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика" від 11 квітня 2003 року (том 1, а. с. 76), останнє має зобов'язання перед ОСОБА_2 лише щодо видання акції на суму належної йому частки.
Крім того, необхідною умовою застосування даної правової норми до спірних правовідносин є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Тобто, має місце помилка, оман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Однак, товариство з обмеженою відповідальністю "Пневматика", а згодом і виробничий кооператив "Пневматика" набули майнові права та обов'язки організації орендарів орендного підприємства "Сімферопольський завод пневмообладнання "Пневматика", тоді як ОСОБА_2 своїм правом увійти до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Пневматика" не скористався.
За загальним правилом цивільного законодавства під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.
У зв'язку з чим, права позивача та охоронювані інтереси відповідачем порушені не були.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача в сумі 5796,00 грн., у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судова колегія вважає, що позивач, не обґрунтував свої доводи належними доказами, а отже доводи заявника апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 судовою колегією не вбачається, оскільки рішення суду першої інстанції було прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2011 року у справі № 5002-33/3844-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > В.М. Плут
Судді < Підпис > Ю.В. Борисова
< Підпис > В.І. Гонтар
Розсилка:
1. ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,Сімферополь,95000)
2. Виробничий кооператив "Пневматика" (вул. Балаклавська, 68,Сімферополь,95000)