Постанова від 28.11.2011 по справі 5002-19/3477-2011

< Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2011 року Справа № 5002-19/3477-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Воронцової Н.В.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Бартєнєвої І.В.,

представників відповідача - Толмазова О.О., Мазур О.П.,

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Октябрьський вино-коньячний завод" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 10.10.2011 у справі № 5002-19/3477-2011

за позовом закритого акціонерного товариства "Октябрьський вино-коньячний завод" (вул. Амурська, 35-А, с. Амурське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97055)

до публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ 23, 01023)

в особі Кримського республіканського управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Київська, 55-А, м. Сімферополь, 95000)

про визнання недійсним договору застави,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Октябрський вино-коньячний завод" (далі по тексту -ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод") звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" (далі по тексту -ПАТ "Державний Ощадний банк України") в особі Кримського республіканського управління публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України", у якому просить суд визнати недійсним договір застави товарів в обороті від 23.03.2007, укладений між ВАТ "Державний Ощадний банк України" та ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що предмет спірного договору -купаж коньяку, є товаром, який обмежений в цивільному обороті, а відтак укладення відносно нього угоди про заставу є порушенням норм статті 576 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України "Про заставу"; при укладенні спірного договору голова правління вийшов за межі наданих йому повноважень та уклав договір без відповідного рішення товариства, також вказує, що на момент укладення договору застави, так і у подальшому предмет застави в обсязі вказаному в оспорюваному договорі був відсутній, тобто на думку позивача у Заставодавця не виникло на нього права власності.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2011 у справі № 5002-19/3477-2011 у задоволенні позову відмовлено з мотивів необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а також унаслідок пропуску строку позовної давності.

Не погодившись з рішенням суду, ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо пропущення позивачем строку позовної давності, оскільки, по-перше, позивачу не було відомо про укладення спірного договору, оскільки останній був укладений без відома загальних зборів акціонерів позивача, по-друге, спірний договір не припинив своєї дії, а тому строк позовної давності пропущений не був.

На думку заявника апеляційної скарги, голова Правління ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" ОСОБА_1 не мав права підписувати даний договір, через відсутність рішення загальних зборів акціонерів позивача, та не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, відповідно до частини другої статті 203 Цивільного кодексу України.

Заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що купаж коньяку є товаром, який знаходиться в обороті, його кількість постійно змінюється, а тому товару, який передавався у заставу у кількості, зазначеній у оспорюваному договорі, в момент укладення правочину фактично не існувало, та Заставодавець відповідно не міг володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном, а відтак не міг передавати його у володіння Заставодержателю або третім особам.

Крім того, на думку заявника апеляційної скарги, купаж коньяку є обмеженим у цивільному обороті, у зв'язку з чим він не може бути предметом застави.

Також, заявник апеляційної скарги вказує на те, що спірний договір порушує авторські права позивача.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 апеляційну скаргу ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" прийнято до провадження.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити по мотивам, викладеним у ній; представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги та висловили позицію про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та неспроможність доводів заявника апеляційної скарги.

Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

23.03.2007 між ВАТ "Державний Ощадний банк України" (далі - Банк) та ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" (далі - Позичальник) укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 4, відповідно до пункту 1.1 якого Банк зобов'язується надавати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується отримувати належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит у розмірі 5000000,00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим Договором (т.1, а.с. 24-28).

Згідно із пунктом 1.4.1 зазначеного Договору укладення між Банком та Позичальником договору застави товарів в обороті - купажу коньяку, що в сумарному виразі оціночної вартості предмету застави по вказаному договору забезпечуватиме виконання зобов'язання по поверненню кредиту, сплати відсотків, пені та інших платежів відповідно до вимог Банку, а також надання Позичальником документів про узгодження цих договорів в порядку, передбаченому його установчими документами.

Додатковими угодами до Договору відновлюваної кредитної лінії № 4 від 23.03.2007 сторони доповнювали та змінювали умови Договору (т.1, а.с. 29-32).

23.03.2007 між ВАТ "Державний Ощадний банк України" (далі - Заставодержатель) та ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" (далі -Заставодавець) укладено Договір застави товарів в обороті, відповідно до пункту 1.1 якого Заставодавець з метою забезпечення належного виконання Зобов'язання, що випливає з Кредитного договору, передає в заставу, а Заставодержатель цим приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі, предмет застави, що належить Заставодавцю на праві власності.

Предметом застави за цим Договором є майно, а саме: товари в обороті -купаж коньяку "3 зірки" в кількості 20833,0 дал. загальною заставною вартістю 4132017,00 грн., купаж коньяку "4 зірки" в кількості 5327,0 дал. загальною заставною вартістю 1053894,00 грн., купаж коньяку "5 зірок" в кількості 24069,0 дал., загальною заставною вартістю 5098777,00 грн. (т.1, а.с. 19-22).

Вважаючи, що в момент укладення Договору голова правління ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" ОСОБА_1 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності через відсутність рішення загальних зборів акціонерів товариства, у зв'язку з чим спірний Договір укладено безпідставно та з порушенням встановленого порядку, ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" звернулось до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним договору застави товарів в обороті від 23.03.2007.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 № 9 цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Згідно з частиною першої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 № 9 судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 № 02-5/111, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною третьою статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до пункту 9.1 Статуту ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" органами управління та контролю товариства є: Загальні збори акціонерів, Правління товариства, Ревізор.

Вищим органом управління товариства є Загальні збори акціонерів -Збори. Збори товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані Зборами до компетенції Правління (пункт 10.1 Статуту).

До компетенції Зборів відноситься, зокрема, прийняття рішення про укладення правочинів на суму, що перевищує 50% балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності товариства (підпункт 10 пункту 10.2 Статуту).

Згідно із пунктом 11.1 Статуту виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною та оперативною діяльністю, є Правління. Члени та голова Правління обираються Зборами у загальній кількості трьох осіб терміном на п'ять років з правом продовження повноважень на новий термін. Правління товариства очолює його голова, який обирається Зборами терміном на 5 років.

Відповідно до пункту 11.3 Статуту до компетенції Правління відноситься вирішення всіх питань поточної діяльності товариства, якщо вони не входять до виключної компетенції Зборів, зокрема визначення розмірів, джерел створення та порядку використання фондів товариства.

Правління проводить свою роботу у формі засідань, на яких приймаються рішення з обов'язковою фіксацією рішень у відповідних протоколах. Засідання Правління вважається правомочним, якщо в його роботі взяли участь 2/3 членів Правління, у тому числі голова. Голова правління організовує ведення та зберігання протоколів засідань Правління (пункт 11.4 Статуту).

Прийняття рішень на засіданнях здійснюється шляхом голосування. Рішення вважаються прийнятими, якщо за них подано більше ніж 50% голосів членів Правління. У разі рівного розподілу голосів голос голови Правління є вирішальним (пункт 11.5 Статуту).

Відповідно до пункту 11.6 Статуту голова Правління, зокрема, вправі без довіреності вчиняти фінансові та юридичні дії від імені товариства, розпоряджається майном та коштами товариства у відповідності з чинним законодавством та цим Статутом.

Згідно статті 48 Закону України "Про господарські товариства" голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наділені цим правом згідно із статутом. Голова правління товариства організує ведення протоколів засідань правління. Книга протоколів повинна бути в будь-який час надана акціонерам. На їх вимогу видаються засвідчені витяги з книги протоколів. Головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах.

З матеріалів справи вбачається, що протоколом позачергового засідання Правління ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" від 30.11.2006 № 8 прийнято рішення, яке у встановленому законом порядку визнано недійсним не було, та яким постановлено: клопотати перед ВАТ "Державний ощадний банк України" щодо відкриття поновлювальної кредитної лінії у сумі 5000000,00 грн. на поповнення оборотних коштів, оплати коньячних спиртів, транспортних послуг по доставці коньячних спиртів, оплати ПДВ та митних зборів, при розмитненні коньячних спиртів; надати згоду на передачу у заставу ВАТ "Державний ощадний банк" майна: товари в обороті -купаж коньяку "3 зірки" в кількості 20833,0 дал балансовою вартістю 1140,0 тис. грн., купаж коньяку "4 зірки" в кількості 5327,0 дал балансовою вартістю 291,4 тис. грн., купаж коньяку "5 зірок" в кількості 24069,0 дал балансовою вартістю 1378,4 тис. грн. та укладення кредитного договору та договору застави з ВАТ "Державний ощадний банк"; надати право підписання договору застави, кредитного договору з ВАТ "Державний ощадний банк" голові правління позивача ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 8).

Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що ОСОБА_1 належить 90,82% акцій ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод", та він безпосередньо приймав участь у засіданні Правління ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" від 30.11.2006.

Отже, рішення, викладене у Протоколі № 8 засідання Правління ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" від 30.11.2006, прийнято правомірно та відповідно до норм чинного законодавства.

Разом з тим, судова колегія зауважує, що відносини між позивачем та відповідачем у даній справі засновані на цивільному договорі, а тому вищевказане рішення засідання Правління не стосується прав та обов'язків банку, який не є суб'єктом корпоративних відносин, і не знав про обмеження, зазначені позивачем.

Доводи заявника апеляційної скарги, що предмет Договору -купаж коньяку, є товаром, який обмежений у цивільному обороті, а відтак укладення відносно нього угоди про заставу є порушенням норм статті 576 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України "Про заставу" судова колегія вважає необґрунтованими, так як, виходячи з положень статті 576 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України "Про заставу", не існує заборони передавати у заставу купаж коньяку.

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги, що, оскільки купаж коньяку є товаром, який знаходиться в обороті, його кількість постійно змінюється, а тому товару, який передавався у заставу у кількості, зазначеній у оспорюваному договорі, на момент укладення спірного договору фактично не існувало, та Заставодавець відповідно не міг володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном, а відтак не міг передавати його у володіння Заставодержателю або третім особам, виходячи з наступного.

З наявного у матеріалах справи акта перевірки майна, що передається в заставу від 05.03.2007, вбачається, що майно належить клієнту на підставі приватної власності згідно: матеріального звіту та контракту № 3 від 15.07.2006 ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" з третьою особою; родові ознаки майна підтверджуються технічними паспортами, дилерським договором № 0606 від 01.01.2006, митною декларацією, договором купівлі - продажу, актом прийому -передачі від 12.09.2006, видатковою накладною № 1703 від 27.11.2005, матеріальним звітом і відповідають даним, що визначені в опису. Також актом встановлено, що предмет застави відповідає вимогам до предмету застави (т. 2, а.с. 9).

Також, була проведена оцінка вартості майна, яка склала 12341625,60 грн. з ПДВ, про що свідчить відповідний висновок від 08.11.2006 (т. 2, а.с. 10).

Посилання заявника апеляційної скарги на той факт, що спірним договором порушуються авторські права позивача, є безпідставними, оскільки умовами спірного договору, у разі невиконання умов кредитного договору, не передбачається перехід права інтелектуальної власності на купаж коньяку, а передбачається перехід у власність відповідача майна позивача у вигляді продукту виробництва -купажу коньяку.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування наслідків пропущення строків позовної давності та вважає доводи заявника апеляційної скарги щодо непропущення строків позовної давності необґрунтованими з наступних підстав.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлений загальний термін позовної давності в три роки.

Згідно статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі статтею 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу повинна бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, що зроблена до прийняття судом рішення.

Сплив позовної давності, з урахуванням клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, є окремою та самостійною підставою для відмови у позові.

Як вже зазначалось, договір застави товарів в обороті, який є предметом спору у даній справі, було підписано сторонами 23.03.2007.

Згідно із пунктами 12.2 та 12.6 Статуту ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" перевірки фінансово-господарської діяльності проводяться Ревізором один раз на рік. Правління забезпечує надання у розпорядження Ревізора всіх необхідних для проведення ревізії матеріалів Ревізору повинні бути надані всі матеріали, бухгалтерські та інші документи, а також на його вимогу, особисті пояснення посадовців органів управління.

Ревізор щорічно надає Зборам звіт, після чого затверджується баланс товариства (пункт 12.4 Статуту).

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що органам управління та контролю ЗАТ "Октябрський вино-коньячний завод" повинно було бути відомо про наявність спірного договору, принаймні, у березні 2008 року.

Враховуючи те, що вимоги про визнання договору недійсним були заявлені позивачем лише у серпні 2011 року, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у задоволенні позову слід відмовити внаслідок пропуску позивачем строків позовної давності, оскільки підстав для визнання причин пропуску строку позовної давності поважними судом не встановлено.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Октябрьський вино-коньячний завод" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2011 у справі № 5002-19/3477-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя < Підпис > Т.П. Фенько

Судді < Підпис > Н.В. Воронцова

< Підпис > О.І. Проценко

< Список >

< Список > < Довідник >

Розсилка:

1. Закрите акціонерне товариство "Октябрьський вино-коньячний завод" (вул. Амурська, 35-А, с. Амурське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97055),

2. Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ 23, 01023),

3. Кримське республіканське управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Київська, 55-А, м. Сімферополь, 95000).

Попередній документ
19985869
Наступний документ
19985871
Інформація про рішення:
№ рішення: 19985870
№ справи: 5002-19/3477-2011
Дата рішення: 28.11.2011
Дата публікації: 22.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Севастопольський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори: