< Список >
Іменем України
23 листопада 2011 року Справа № 5002-2/3369-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Проценко О.І.,
суддів Фенько Т.П.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Феодосійська міська рада;
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 1946 від 22.08.11, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 22 вересня 2011 року у справі № 5002-2/3369-2011
за позовом Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4,Феодосія,98100)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про зміну умов договору оренди землі
Феодосійська міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зміну умов договору оренди землі, виклавши його у наступній редакції: п. 1 - слова «зона «Ближні комиші» оціночний район №96» читати: «з 01.01.2009 економіко-планувальна зона №31»; п. 5 - читати у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. - 1 266 917,07 гривень, з 01.01.2010р. - 1 341 665,18 гривень.»; п. 9 - читати у наступній редакції «Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з - 01.01.2009р. по 31.12.2009р., грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 38 007,51 грн. (тридцять вісім тисяч сім гривень 51 коп.) за рік, - з 01.01.2010р., у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 40 249,96 грн. (сорок тисяч двісті сорок дев'ять гривень 96 коп.) за рік.»; п. 36 - читати у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.»; доповнити пунктом 48 у наступній редакції: „Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення 27 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28 грудня 2007 року №1312 відповідачу була надана в оренду земельна ділянка, про що укладено відповідний договір оренди землі від 28 травня 2008 року строком до 31 серпня 2056 року. В подальшому настали обставини для зміни умов договору, передбачені договором. Відповідачу була спрямована пропозиція про укладення додаткової угоди, проте, відповідач безпідставно ухиляється від перегляду розміру орендної плати.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 22 вересня 2011 року у справі №5002-2/3369-2011 позов задоволено частково.
Внесено зміни в умови договору оренди землі від 29.01.2008 року реєстраційний номер 040801900137 (28.5.2008р), укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Феодосійською міською радою викладено пункти договору у наступній редакції:
- п.1 слова “зона “Ближні комиші” оціночний район №96” читати: “з 01.01.2009 р. економіко - планувальна зона № 31”;
- п. 5 договору читати у наступній редакції: “Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: з 01.01.2009 по 31.12.2009 - 1 266 917,07 гривень, з 01.01.2010 - 1 341 665,18 гривень.”;
- п. 9 договору читати в наступній редакції : “Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 40 249грн. 96 коп. за рік починаючи з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким внесені ці зміни”;
- п. 36 договору читати у наступній редакції: “Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди, щодо зміни умов договору, спір вирішується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду”;
- доповнити договір пунктом 48 у наступній редакції : “Право орендаря земельної ділянки може передаватися у спадщину.”.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Приймаючи рішення суд першої інстанції зазначав, що законодавчі зміни земельного податку, призвели до зміни орендної плати, що у свою чергу передбачено спірним договором оренди землі, а тому вимоги позивача про внесення відповідних змін, щодо орендної плати за спірним договором є обґрунтованими.
Крім цього, приймаючи рішення, суд першої інстанції, посилаючись, зокрема на Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”, дійшов висновку про правомірність вимоги позивача щодо внесення змін до договору оренди землі, оскільки акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, які є обов'язковими для виконання і є підставами для перегляду розміру орендної плати та внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема, з посиланням на статті 269, 288 Податкового кодексу України апелянт зазначає, що орендна плата є різновидністю податку за землю та всі відносини пов'язані з цим регулюються Податковим кодексом України, відповідно до вимог якого, ставка податку на земельні ділянки відповідно до Українського класифікатору цільового призначення земельних ділянок встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, тому рішення суду про внесення змін до пункту 9 договору оренди із встановленням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки є таким, що суперечить нормам Податкового кодексу України.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2011 року апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнята до провадження у складі колегії: головуючого судді Проценко О.І., судді Ткаченка М.І., судді Фенько Т.П. та призначена до розгляду на 23 листопада 2011 року.
В судовому засідання 23 листопада 2011 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції, у зв'язку із невідповідністю його вимогам діючого законодавства, представник позивача у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Рішенням 27 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28 грудня 2007 року №1312, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 надано в оренду на строк до 31 серпня 2056 року земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, площею 1,0000 га, кадастровий номер 01116 00000010150957, у тому числі по угіддям: площею 0,5752га відкритті заболочені землі, у тому числі низинні болота, площею 0,4248 га -забудовані землі, землі, які використовуються для відпочинку та інші землі, у тому числі зайнятті поточним будівництвом, за рахунок земель, не переданих у власність або постійне користування в межах м. Феодосії (арк. с. 24).
На виконання вказаного рішення між Феодосійською міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір від 29 січня 2008 року оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0111600000010150957 площею 1,0000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, оціночний район №96 (арк. с. 12-14).
Відповідно до пункту 5 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладання договору оренди землі складала 574413,80 грн.
Пунктом 8 договору встановлено, що він діє до 31 серпня 2056 року.
Згідно з пунктом 9 договору орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з 01 січня 2008 року, у грошовій формі із зазначенням 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 17232,41 грн.
Пунктом 13 вказаного договору визначено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
Вказаний договір зареєстрований у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 травня 2008 року за №040801900137.
Рішенням 46 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради від 27 січня 2006 року №2633 «Про застосування нової форми договору оренди землі»було рекомендовано застосовувати типову форму договору оренди землі, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі».
Пунктами 1, 2, 4.2, 5 рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року №1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія»затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Феодосії. При цьому встановлено розмір земельного податку у відповідності з нормативною грошовою оцінкою земель в м. Феодосія. Також, вказаним рішенням міському фінансовому управлінню доручено з 01 січня 2009 року здійснити перерахунок орендної плати по всім укладеним та зареєстрованим договорам оренди землі.
Рішенням 41-ої сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради № 1842 від 28 листопада 2008 року „Про введення ставок орендної плати за землю" встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду та застосовуються 1) для індивідуального житлового, гаражного та дачного будування, для житлових, житлово -будівельних, гаражних та дачно -будівельних кооперативів, для індивідуальних гаражів та дач громадян; для обслуговування будівель гуртожитків; для обслуговування багатоквартирних житлових будинків об'єднанням співвласників багатоквартирних житлових будинків; для обслуговування багатоквартирних житлових будинків; для кооперативних автостоянок, що використовуються для зберігання особистих коштів громадян; для нужд сільськогосподарського виробництва, водного та лісного господарства у розмірі одного проценту від їх нормативної грошової оцінки; 2) інші види діяльності відповідно до Українського класифікатора цільового використання земельних ділянок у розмірі 3% від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до норм Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»від 11.09.2003р № 1160 рішення Феодосійської міської ради від 29.8.2008 року №1698, від 28.11.2008 року №1842 були опубліковані в місцевих засобах масової інформації, тим самим були доведені до відома орендаря.
Відповідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1423/04-09 від 28.04.2011 року, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, передана відповідачу в оренду, має економіко - планувальну зону №31 та нормативну грошову оцінку у розмірі 1 341665,18 грн.(арк. с. 20).
Відповідно до розрахунку позивача на 01.01.2011р, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати складає 40249, 96.
17 лютого 2011 року Феодосійською міською радою був направлений лист відповідачу за № 02-30-50, яким було запропоновано відповідачу внести зміни до договору від 29.01.2008 року оренди земельної ділянки реєстраційний №040801900137, шляхом укладення додаткової угоди від 01.02.2011 до даного договору.
Факт отримання 19 лютого 2011 року відповідачем зазначеного листа з додатковою угодою підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с.16) проте, відповідач відмовився виконувати свої зобов'язання за договором в частині перегляду розміру орендної плати за землю, що підлягає сплаті до бюджету міста, що підтверджено заявою відповідача, отриманої позивачем за вх.№-К-1 / 1803/2 від 11.04.2011 року (арк.с. 18).
Вказані обставини і стали підставою для звернення Феодосійської міської ради до господарського суду Автономної Республіки Крим з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні відносини між сторонами виникли у зв'язку з недосягненням згоди щодо зміни умов договору оренди землі.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998, № 161-XIV, зі змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про оренду землі") відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно частинам першої та третьої статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, зі змінами та доповненнями, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть, встановлену законом відповідальність, перед органами місцевого самоврядування за заподіяну їх діями або бездіяльністю шкоду місцевому самоврядуванню шкоду, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Частинами 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV, зі змінами та доповненнями (далі - Цивільний кодекс України) встановлено, що циві льні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного зако нодавства, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV, зі змінами та доповненнями (далі - Господарський кодекс України), статті 632 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору, у випадках, вста новлених законом застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самовряду вання.
Пунктом 13 вказаного договору визначено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.
Отже, сторони домовилися про те, що договір може бути змінений при певних обставинах, перелік яких не є вичерпним. Умови договору оренди не виключають можливість зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003, № 1378-IV, зі змінами та доповненнями, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.
Тому здійснення нормативної грошової оцінки землі, внаслідок якої змінився її розмір та віднесено її до іншої економіко-планувальної зони, відповідає вимогам діючого законодавства.
Згідно цього, зміна ціни землі призвела до зміни розміру земельного податку та орендної плати, у зв'язку з чим, виникли підстави для перегляду останньої та внесення необхідних змін до договору оренди.
Відповідно до частини другої статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно витягу з технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки мікрорайону по вул. Крилова, Ближні Комиші, м. Феодосія складає 1341665,18 грн. (арк.с. 20).
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як вже зазначалось раніше, листом від 17 лютого 2011 року за вих.№02-30-50 Феодосійська міська рада надіслала відповідачу додаткову угоду від 28 травня 2008 року до договору оренди землі №040801900137 від 29 січня 2008 року, в якій запропонувала відповідачу змінити спірні пункти договору.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Згідно статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Відповідно до частини першої статті 641 Цивіль ного кодексу України пропозиція щодо зміни істотних умов договору повинна містити істотні умови договору.
Умови договору оренди не виключають мож ливості зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі. Ці обставини змінилися настільки, що якби сторони могли передбачити інший розмір нормативної грошової оцінки землі, то вони б уклали договір на інших умовах - передбачили більшу суму орендної плати.
При цьому, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Зміна обставин зумовлена причинами, які за цікавлений орендодавець не міг усунути після їх виникнення при всій турбо тливості та обачності, які від нього вимагалися, тому що зобов'язання органу місцевого самоврядування переглядати у певний строк нормативну грошову оцінку землі встановлено законом.
Виконання договору на колишніх умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору - отримання орендної плати у розмірі, який не нижче встановленого мінімального розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки землі.
В даному договорі не визначено, що ризик зміни обставин несе орендодавець. Тобто, одночасно є певні умови, з якими закон - частина друга статті 652 Цивільного кодексу України, пов'язує мож ливість зміни договору за рішенням суду.
Згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою дого вору оренди землі.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Відповідно до статті 11128 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Позицію, аналогічну вищенаведеної викладає Верховний суд України у постановах від 06 грудня 2010 року у справі №2-1/10068-2008 та у справі №27/15-10 від 27 грудня 2010 року.
Крім цього, згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом, приймають рішення які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому в разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки, ці обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що прийняття Феодосійською міською радою рішення 28 листопада 2008 року №1842 "Про введення ставок орендної плати за землю" та рішення Феодосійської міської ради від 29.08.2008 року №1698" Про затвердження нормативної грошової оцінки" є підставою для внесення змін в договір сторін про оренду землі щодо орендної плати за землю.
Водночас, судова колегія не погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про зміну орендної ставки та нормативної грошової оцінки земельних ділянок оцінки з попередніх періодів з 01 січня 2010 року, а застосовує частину п'яту статті 188 Господарського кодексу України щодо моменту, з якого вважається зміненим договір, відповідно до якої, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Доводи орендодавця про те, що з 01 січня 2009 року почала діяти нова нормативна грошова оцінка землі в місті Феодосії, а тому саме з цього часу слід застосувати грошову оцінку у новому розмірі не може бути прийнята до уваги, тому що рішення органу місцевого самоврядування (яким є позивач) про введення такої нової оцінки землі прийнято 29 серпня 2008 року, тобто у позивача до 01 січня 2009 року було достатньо часу для направлення орендарю пропозиції про збільшення суми орендної плати, починаючи з 01 січня 2009 року (як він того бажає). Однак, пропозицію внести такі зміни позивач направив відповідачу лише 18 лютого 2011 року. Слід врахувати, що відповідно до закону орендар мав право надати відповідь на пропозицію орендодавця протягом двадцяти днів.
Іншого обґрунтування початку дії змін до договору, які вносяться за судовим рішенням, позивач не навів, а тому апеляційний господарський суд вважає правильним застосувати загальне правило та ввести в дію зміни до договору, починаючи з дати набрання судовим рішенням законної сили.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року.
Що стосується змін до Договору оренди щодо порядку здійснення обчислення, перегляду розміру орендної плати, порядку зміни договору, доповнення договору пунктом 48, згідно з яким право оренди може передаватися у спадщину та 36 щодо порядку внесення змін або розірвання договору, судова колегія вважає, що позивачем не доведено наявність передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України умов, необхідних для внесення цих зміни до договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26 квітня 2011 року у справі №5002-8/5337-2010.
Прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови "Про затвердження Типового договору оренди землі" №220 від 02.03.2004 не може бути підставою для внесення змін до діючого договору за рішенням суду.
Оскільки, згідно з положенням чинного законодавства України, зокрема статей 179, 184 Господарського кодексу України, наявність затвердженого постановою КМУ типового договору оренди є підставою для укладення в подальшому договорів на основі типового, а не внесення змін до раніше укладених та чинних договорів.
До того ж, законом не передбачена необхідність внесення змін до договору оренди лише задля того, щоб відобразити в ньому приписи статті 118 Цивільного кодексу України та статті 93 Земельного кодексу України. Вказані положення закріплені на законодавчому рівні та є обов'язковими для сторін незалежно від їх наявності в умовах договору.
При цьому, на момент укладення спірного договору між сторонами Типова форма договору оренди землі вже була затверджена, а відтак позивач мав повне право при укладенні спірного договору, привести його умови у відповідність до Типового договору оренди землі. Проте, позивачем цього зроблено не було, а необхідність внесення таких змін саме на даний час, останнім не доведено.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Проте, місцевим господарським судом не було надано оцінки таким вимогам позивача, щодо доповнення спірного договору оренди пунктами 36 і 48 та не вказано мотивів їх задоволення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог про внесення змін в договір оренди землі шляхом його доповнення пунктами 36 і 48.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції щодо встановлення 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки є таким що суперечить вимогам Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вважає неспроможними.
Відповідно до статті 274 Податкового кодексу України (що діє на час винесення рішення) земельний податок становить 1% від нормативної грошової оцінки землі. Статтею 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, тобто з урахуванням статті 274 Податкового кодексу України річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки землі.
Таким чином, законодавчо обґрунтована зміна грошової оцінки землі призвела до зміни земельного податку, яка у свою чергу призвела до зміни орендної плати за землю, тому посилання відповідача на оборотне є безпідставним.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не стосуються її обставин, тому не беруться судом до уваги.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
- неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Зміна рішення може полягати у внесенні деяких поправок до резолютивної частини рішення (зменшити чи збільшити суму, що підлягає стягненню, змінити розмір державного мита, що підлягає стягненню, тощо), не змінюючи при цьому викладеного в рішенні головного висновку місцевого господарського суду щодо прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах.
При цьому, норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо господарський суд не застосував закон, який підлягає застосуванню, або застосував закон, який не підлягає застосуванню при вирішенні спору по суті.
На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення зазначеним нормам матеріального права частково не відповідає, з огляду на те, що при його ухваленні судом першої інстанції не було надано оцінки таким вимогам позивача, щодо доповнення спірного договору оренди пунктами 36 і 48, а тому підлягає зміні.
Керуючись статтею 101, пунктом 4 частини першої статті 103, пунктом 1 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2011 року у справі № 5002-2/3369-2011 змінити.
Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:
"Внести зміни в умови договору оренди землі від 29.01.2008 року реєстраційний номер 040801900137 (28.5.2008р), укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Феодосійською міською радою виклавши пункти договору у наступній редакції:
- Пункт 1- слова «зона «Ближні комиші»оціночний район №96»замінено на економіко - планувальна зона № 31».
- Пункт 5 договору читати у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 341 665,18 гривень.».
- Пункт 9 договору читати в наступній редакції : "Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючі з дня набрання судового рішенням законної сили, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 40 249 грн. 96 коп. (сорок тисяч двісті сорок дев'ять гривень дев'яносто шість копійок) за рік."
В решті позовних вимог відмовити".
В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2011 року у справі № 5002-2/3369-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > О.І. Проценко
Судді < Підпис > Т.П. Фенько
< Підпис > М.І. Ткаченко
Розсилка:
1. Феодосійська міська рада (вул. Земська, 4,Феодосія,98100)
2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)