< Список >
Іменем України
22 листопада 2011 року Справа № 5020-1221/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євдокімова І.В.,
суддів Антонової І.В.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № 648 від 29.06.11, публічне акціонерне товариство "С. Перовської";
представник відповідача, не з'явився, Комунальна установа "Севастопольська музична школа № 6";
представник третьої особи, ОСОБА_2, довіреність № 03-15/28 від 10.01.11, Севастопольська міська рада;
представник третьої особи, не з'явився, Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "С. Перовської" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 20.10.2011 у справі №5020-1221/2011
за позовом Публічного акціонерного товариства "С. Перовської" (пос. Любимівка, м. Севастополь,99026)
до Комунальної установи "Севастопольська музична школа № 6" (вул. С.Перовської, 6-А,Севастополь,99026)
3-тя особа Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)
Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Радянська, 9,Севастополь,99000)
про повернення майна орендодавцю
< Текст >
Публічне акціонерне товариство “С. Перовської” звернулось до суду з позовом до комунальної установи “Севастопольська музична школа № 6” про повернення майна орендодавцю з тих підстав, що закінчилась дія договору оренди приміщень від 04.01.2011, укладеного між сторонами.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20.10.2011 (суддя Плієва Н.Г.) у справі № 5020-1221/2011 відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись з постановленим судовим актом, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове про задоволення позову.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції порушено приписи статтей 631, 759, 785 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача та третьої особи Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації до засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
19.07.2008 ЗАТ “С. Перовської” було отримано свідоцтво на право власності на будинок побуткомбінату по вул. С. Перовської, 57 в якому розміщена музична школа.
В той же час, як вбачається з листа Державного архіву м. Севастополя № 244/з від 18.08.2011 документів про побуткомбинат 1962 року будування по вул. С. Перовської не виявлено (а.с. 66).
В січні 2011 року між Закритим акціонерним товариством “С. Перовської”, як власником приміщення (правонаступником якого згідно зі статутними документами є Публічне акціонерне товариство “С.Перовської” і комунальною установою “Севастопольська музична школа № 6” було укладено договір оренди нежитлового приміщення під розміщення комунальної установи “Севастопольська музична школа № 6” зі строком дії - до 30.06.2011.
Предметом договору є частка приміщення, загальною площею 300 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. С. Перовської, 57 для розміщення музичної школи. (а.с. 35).
Як встановлено судом першої інстанції саме це приміщення, яке надано в оренду відповідачу використовується останнім для розміщення музичної школи, тобто лише за освітянським призначенням, з 1968 року.
Закінчення строку дії договору оренди стало підставою для звернення позивача з позовом про зобов'язання повернути орендоване майно орендодавцю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статутом Комунальної установи “Севастопольська музична школа № 6” відповідач є початковим спеціалізованим мистецьким навчальним закладом, що належить до системи позашкільної освіти, має статус державного закладу освіти системи Міністерства культури і мистецтв України (а.с. 68).
Засновником позивача є територіальна громада міста Севастополя у особі Севастопольської міської Ради (п. 1.2 статуту).
Комунальна установа “Севастопольська музична школа № 6” безпосередньо підкоряється вповноваженому Радою органу -управлінню культури Севастопольської міської державної адміністрації (п. 1.3. статуту).
Дитяча музична школа № 6 в радгоспі імені С. Петровської була відкрита на підставі Рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 587 від 02.11.1965 (а.с. 58).
Наказом начальника управління культури Севастопольської міської державної адміністрації від 20.06.1966 № 41 на підставі наказу Міністерства культури № 120 від 04.06.1966 з метою розвитку музичної освіти серед дітей та молоді працівників сільського господарства наказано відкрити дитячу музичну школу № 6 з місцезнаходженням в пос. Любимівка в приміщенні, наданому радгоспом ім. С. Перовської (а.с. 59).
На підставі замовлення винрадгоспу ім. С. Перовської від 08.09.1965 було розроблено проект реконструкції будинку гуртожитку і клубу під музичну школу.
На другому поверсі будинку діючій центральної садиби “Алькадар” в радгоспі С. Перовської було запроектовано вечірню музичну дитячу школу площею 300 кв.м.
Згідно з замовленим проектом було здійснено перепланування другого поверху будинку під музичну школу (а.с. 60-61).
Освіта в Україні здійснюється згідно з Законами України ("Про освіту", „Про позашкільну освіту”, "Про вищу освіту" тощо), іншими нормативно-правовими актами.
Право на освіту гарантується кожній людині на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України.
Виходячи з положень статті 4 Закону України „Про позашкільну освіту” позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом.
Державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована, зокрема, на збереження та розвиток мережі державних та комунальних позашкільних навчальних закладів без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду (стаття 9 Закону України „Про позашкільну освіту”).
Статтею 27 Закону України „Про позашкільну освіту” передбачено, що позашкільний навчальний заклад володіє, користується і розпоряджається майном, земельною ділянкою відповідно до законодавства України.
Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним навчальним закладам надаються в користування або в оренду спортивні об'єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безоплатно або на пільгових умовах.
До матеріально-технічної бази позашкільного навчального закладу належать приміщення, споруди, обладнання, засоби зв'язку, транспортні засоби, земельні ділянки, рухоме і нерухоме майно, що перебуває у його власності або у повному господарському віданні, оперативному управлінні, орендоване чи надане йому засновником (власником).
Згідно з розділом 2 Статуту Комунальної установи “Севастопольська музична школа № 6”, предметом діяльності відповідача є здійснення навчання і виховання громадян у позаурочний позанавчальний час.
Відповідач надає державні гарантії естетичного виховання через доступність до надбань вітчизняної і світової культури, а для найбільш обдарованих учнів -до вибору професії в галузі культури та мистецтва.
Основними завданнями закладу є: вільний розвиток особистості, виховання поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу, а також інших націй і народів;
- естетичне виховання дітей та юнацтва -пріоритетний напрямок розвитку культури України;
- навчання дітей, підлітків, а при потребі й повнолітніх громадян різних видів мистецтва;
- створення умов для творчого, інтелектуального і духовного розвитку;
- задоволення потреб у професійному самовизначенні і творчій самореалізації;
- пошук та залучення до навчання здібних, обдарованих і талановитих дітей та молоді, розвиток і підтримка їх здібностей, талантів і обдарувань.
Згідно з преамбулою Закону України “Про культуру” (далі - Закон) цей Закон визначає правові засади діяльності у сфері культури, регулює суспільні відносини, пов'язані із створенням, використанням, розповсюдженням, збереженням культурної спадщини та культурних цінностей, і спрямований на забезпечення доступу до них.
Частиною першою статті 20 Закону передбачено, що держава забезпечує створення умов для провадження інвестиційної та інноваційної діяльності у сфері культури.
Юридичним і фізичним особам гарантується додержання їхніх прав і законних інтересів під час провадження інвестиційної та інноваційної діяльності на об'єктах культурного призначення.
Згідно з пунктом 4 статті 30 Закону України “Про культуру” забороняється виселення закладів культури (театрів, філармоній, бібліотек, музеїв, архівів, художніх галерей (виставок), кінотеатрів, позашкільних закладів естетичного виховання і дозвілля дітей та юнацтва, клубних закладів тощо) з приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення.
Судом встановлено та вважається доведеним, що спірні приміщення використовуються відповідачем лише за освітянським призначенням.
Більш того, приміщення, в якому знаходиться відповідач у справі та яке є об'єктом оренди, було виділено та реконструйовано спеціально для розміщення музичної школи ще в 1968 році.
Законодавчими положеннями закріплено обов'язковість збереження цільового призначення спірного майна як об'єкту освіти та за будь-яких умов, вказані вимоги закону зберігають силу й у тому разі, якщо новий власник, до якого перейшло право власності не знав про те, що воно обтяжене правами третіх осіб.
Крім того, пунктом першим постанови Верховної Ради України, від 06.09.2005 № 2794-IV "Про недопущення закриття об'єктів соціально-культурного призначення в сільській місцевості" (далі - Постанова № 2794) визначено вважати неприпустимим закриття шкіл, клубів, фельдшерсько-акушерських пунктів, дільничних лікарень, інших об'єктів соціально-культурного призначення в сільській місцевості без відповідного рішення територіальної громади.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що задоволення позовних вимог буде суперечити вимогам Закону України “Про культуру” та вимогам Постанови № 2794.
З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено у повній відповідності до вимог чинного законодавства, при повному дослідженні всіх обставин у справі, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
< Текст >
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "С. Перовської" на рішення господарського суду міста Севастополя від 20.10.2011 у справі 5020-1221/2011 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 20.10.2011 у справі 5020-1221/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Євдокімов
Судді І.В. Антонова
О.Л. Котлярова
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "С. Перовської" (пос. Любимівка, м. Севастополь,99026)
2. Комунальна установа "Севастопольська музична школа № 6" (вул. С.Перовської, 6-А,Севастополь,99026)
3. Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)
4. Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Радянська, 9,Севастополь,99000)