< Список >
Іменем України
23 листопада 2011 року Справа № 5002-2/2498-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.08.11;
розглянувши апеляційну скаргу агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 22.09.2011 у справі № 5002-2/2498-2011
за позовом приватного підприємства "Сігма-С"
до агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг"
про стягнення 289619 грн. 76 коп.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2011 у справі № 5002-2/2498-2011 прийнято заявлене в судовому засіданні позивачем клопотання про відмову від стягнення 23728,03 грн. пені.
Позов задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдинг" на користь приватного підприємства "Сігма-С" 262419,34 грн. боргу, 3472,39 грн. 3 % річних, 2658,92 грн. державного мита, 216,66 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Припинено провадження у справі в частині стягнення 23728,03 грн. пені.
Суд встановив наявність між сторонами договірних відносин за договором про надання охоронних послуг. Оскільки позивач, як виконавець, виконав свої договірні обов'язки, суд стягнув відповідну суму із відповідача, як замовника, в порядку статей 509, 525, 526, 530, 629, 610, 901 Цивільного кодексу України, які регулюють спірні зобов'язальні відносини сторін. Однак, в частині вимог провадження у справі було припинено у зв'язку з відмовою у позові.
Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин та при невідповідності висновків.
Відповідач зазначає, що дія договору про надання послуг з охорони припинилась 05.03.2010, у зв'язку із зняттям постів охорони з об'єкту та підписання відповідного акту сторонами.
Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на відсутність претензії з боку позивача, чим останній порушив норми статті 6 Господарського процесуального кодексу України.
Також, товариство звертає увагу на відсутність підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків.
Позивач у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача за наявними документами в матеріалах справи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладений договір № 024 від 11.11.2009 про надання охоронних послуг, відповідно до п.1.1 замовник передає, а виконавець приймає під корону об'єкт, вказаний в дислокації (Додаток №1). Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з пунктом 2.1 договору сума договору складає: 135000,00 грн., щомісяця вона включає 112500,00 грн. за надання охоронних послуг та 20% ПДВ в сумі: 22500,00 грн.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата суми договору, яка визначена пунктом 2.1. договору, здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно до 5-го числа місяця, що слідує за звітним. Одноразово, протягом 7-ти днів з дати прийняття об'єкту під охорону, замовник зобов'язаний сплатити 50% від суми, вказаної у пункті 2.1. договору (у якості авансового платежу), шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.
В пункті 2.3. договору сторони домовились, що фактичне надання виконавцем послуг згідно договору фіксується сторонами у двосторонньому акті виконаних робіт, якій складається не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяця. У разі якщо на протязі 10 діб після вказаного у п. 2.2. цього договору терміну замовник не підписав акт виконаних робіт та не надав мотивованих пояснень відмови від його підписання, послуги вважаються наданими у повному обсязі.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що приватне підприємство "Сігма-С" повністю виконало послуги по охороні об'єкту товариства обмеженою відповідальністю "Южная-Холдинг".
Так, позивачем надані до матеріалів справи двосторонні акти дачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000035 за послуги охорони за період з 01 по 04 березня 2010 рік на суму 17419,34 грн., № ОУ-0000020 за послуги охорони за лютий 2010 рік на уму 135000,00 грн., № ОУ-0000003 за послуги охорони за січень 2010 рік на суму 135000,00 грн., № ОУ-0000125 за грудень 2009 рік на суму 135000,00 грн. № ОУ-0000121 за листопад 2009 рік на уму 90000,00 грн., всього на суму 512419,34 грн.
Отже, позовні вимоги не стосуються періоду після 04 березня 2010 року, у зв'язку з чим посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що дія договору про надання послуг з охорони припинилась 05.03.2010, є такими, що не мають значення в даній справі.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів повної оплати відповідач суду не представив та проти їх відсутності не заперечував.
У зв'язку з наведеними нормами матеріального права та обставинами справи, позовні вимоги щодо стягнення 262419,34 грн. боргу задоволені правомірно.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що для задоволення позову позивач повинен був надати акт звірки взаємних розрахунків є неспроможними.
Так, акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо. Посилання в акті на первинні документи, не є безумовним фактом наявності таких документів, а тому повинен бути підтверджений всіма зазначеними первинними документами.
У даному випадку, матеріали справи містять достатню кількість первинних документів, а вказаний акт міг бути лише факультативним доказом у справі.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивач по справі не надав суду документальних даних про прийняття ним заходів досудового регулювання є неспроможними з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Так, рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 № 1-2/2002 (15-рп/2002) містить висновок про те, що відповідно до частини 4 статті 13 Конституції України встановлено обов'язок держави забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, в тому числі у судовому порядку. До таких суб'єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб'єкти господарських відносин. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Щодо позовних вимог про стягнення процентів річних слід зазначити, що ці вимоги є повністю правомірними, так як вони відповідають положенням статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з цією нормою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки позивач відмовився від вимог в частині стягнення суми пені в розмірі 3728,03 грн., в цій частині провадження у справі обґрунтовано припинено на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним по суті, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2011 у справі № 5002-2/2498-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > В.М. Плут
Судді < Підпис > Ю.В. Борисова
< Підпис > В.І. Гонтар
Розсилка:
1. Приватне підприємство "Сігма-С" (вул. Клубна, 1,Зарванці,Вінницький район, Вінницька область,23223)
2. Агропромислове сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" (вул. Шкільна, 2,Перове,97560)