"13" грудня 2011 р.Справа № 8/17-3818-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.
суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.
При секретарі Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;
від відповідача: ОСОБА_1, за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „І-Макс-Технології”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 16 листопада 2011 року
у справі № 8/17-3818-2011
за позовом Приватного підприємства „І-Макс-Технології”, м. Одеса, вул. Самольотна, 41-а
до Одеського обласного центру зайнятості, м. Одеса, вул. Адм. Лазарева, 10
про стягнення 15 338, 36 грн.,-
У вересні 2011 року Приватне підприємство „І-Макс-Технології” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського обласного центру зайнятості про стягнення з Одеського обласного центру зайнятості 15 338,36 грн. боргу, з яких 14 000,00 грн. -основна заборгованість, 918,58 грн. -інфляційні втрати, 419,78 грн. -3% річних, 3 500,00 грн. -вартість правової допомоги, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання консультаційних послуг від 01.08.2010 р. № 27/6.
Відповідно до відзиву на позов від 10.10.2011 р. відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
26.10.2011 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16 листопада 2011 року по справі № 58/17-3818-2011 (суддя Лічман Л.В.) задоволено клопотання Одеського обласного центру зайнятості та зупинено провадження у справі № 8/17-3818-2011, копії матеріалів справи № 8/17-3818-2011 надіслано до прокуратури Одеської області.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Приватне підприємство „І-Макс-Технології” подало апеляційну скаргу та письмові пояснення від 05.12.2011 року, згідно яких просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 16 листопада 2011 року по справі № 8/17-3818-2011 та направити справу на розгляд до господарського суду Одеської області.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника позивача, а тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 28.11.2011 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.
08.12.2011 року до апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Від позивача, представники якого не з'явились у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснень та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 п.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому засіданні, або за своєю ініціативою у випадку надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Даний вид зупинення провадження у справі є факультативним необов'язковим для господарського суду.
Отже Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Однак, виходячи зі змісту норми статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті заявлених позовних вимог.
На підставі правового аналізу матеріалів справи колегія суддів дійшла до висновку, що постановляючи ухвалу, місцевий господарський суд не врахував приписів ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим органом.
Колегія суддів зазначає, що оскаржена ухвала суду не містить обґрунтованого висновку про неможливість розгляду господарського спору без проведення необхідної перевірки слідчими органами, чи до вирішення кримінальної справи, що знаходиться в провадженні слідчих органів, в зв'язку із відсутністю такої кримінальної справи (в судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 13.12.2011 року представник відповідача надав на огляд лист прокуратури Одеської області про перевірку законності відмови у порушенні кримінальної справи, яка досі триває).
Також колегія суддів звертає увагу, що місцевий суд не навів мотивів щодо підстав зупинення провадження у справі, не вказав чи пов'язаний предмет спору в даній справі з об'єктом злочинного посягання у кримінальній справі, та не врахував того, що доводи, викладені відповідачем у клопотанні, самі по собі не можуть бути підставою для застосування ст. 79 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, судом не було зазначено конкретних підстав зупинення провадження у справі, які передбачені названою правовою нормою.
Посилаючись в своїй ухвалі на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі від 26.10.2011 року, господарський суд навіть не навів, які саме доводи відповідача в зазначеному клопотанні є достатньо обґрунтованими та в розумінні господарсько -процесуального законодавства є такими, що свідчать про необхідність зупинення провадження у справі. Як вбачається зі змісту клопотання відповідача, він в своєму клопотанні посилається на наявність ознак кримінального злочину, але якого саме злочину, та чим це підтверджується в зазначеному клопотанні відповідач на вказує, що вже в розумінні ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України є недостатньо обґрунтованою правовою позицією.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.
В порушення вказаних норм в ухвалі суду першої інстанції фактично відсутня мотивувальна частина, що обґрунтовує підстави для зупинення провадження та направлення копій матеріалів до прокуратури.
Крім того, суд першої інстанції в мотивувальній частині ухвали не вказує ознаки яких саме правопорушень вбачаються з матеріалів справи і яким саме чином вони унеможливлюють розгляд справи по суті.
Відсутність посилання на конкретні норми кримінального законодавства взагалі робить незрозумілим посилання господарського суду на факт наявності в діях посадових осіб ознак злочину.
Отже із тексту оскаржуваної ухвали є незрозумілим, що саме повинні з'ясувати правоохоронні органи, за ознаками яких злочинів провести відповідну перевірку дій посадових осіб та ін.
А у резолютивній частині ухвали господарський суд також не вказав на який період (до настання якої події) зупинено провадження, не вказав, які саме дії повинна зробити прокуратурі Одеської області, зокрема, перевірити та надати відповідь (копію процесуального документу).
Суд першої інстанції вказує, що відповідачем надано достатньо доказів для сумніву щодо реальності здійснення консультаційних послуг.
Судова колегія зазначає, якщо суд першої інстанції на підставі наявних матеріалів справи вважає, що послуги не надавалися, то повинен був відмовити у позові, якщо надавалися - задовольнити позов, тобто вирішити даний спір по суті. Однак суд першої інстанції, зазначаючи в своїй ухвалі, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для сумніву щодо реальності здійснення консультаційних послуг, зупиняє провадження у справі.
Судова колегія наголошує, що провадження у справі зупиняється якщо є обставина, яка унеможливлює розгляд справи, однак господарський суд не вмотивував, яка саме ця обставина і на чому вона ґрунтується, а отже наведені в ухвалі суду обставини не є такими, що зумовлюють неможливість розгляду справи по суті, а відповідно не є підставою для зупинення провадження у справі.
Також господарський суд не врахував, той факт, що спір між позивачем та відповідачем має тривалий характер.
14.09.2010р. позивач отримав претензію із копіями спірних договорів та актів, а з 28.03.2011р. Центр був відповідачем при розгляді господарської справи №9/17-732-2011 по абсолютно аналогічній справі. І тому якщо би були ознаки злочину, то Центр більше року мав можливість звернутися до відповідних органів.
Крім того, постановою Одеського апеляційного господарського суд від 07.07.2011р. по справі №9/17-732-2011, залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2011р., було розглянуто абсолютно аналогічні доводи відповідача та встановлено, що аналогічний договір та акт були укладенні 01.08.2010р. та 29.08.2010р. відповідно.
Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже погодитись з наведеними мотивами зупинення провадження у справі не можна, оскільки факти, встановлені у порядку кримінального розслідування, можуть бути обов'язковими для господарського суду лише у випадках, коли предметом спору є цивільно-правові наслідки винних дій.
У даному ж випадку предметом заявленого позову є вимоги щодо наявності чи відсутності у відповідача зобов'язання по оплаті наданих послуг, отже, висновки з цього питання суд може зробити незалежно від наслідків кримінального розслідування на підставі оцінки доказів, представлених сторонами, або зібраних з власної ініціативи при розгляді цієї справи, а тому зупинення провадження по справі з наведених мотивів не можна визнати обґрунтованим.
Крім того, в постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2007, № 4/136-Б "Про визнання банкрутом", вказано, що неподання до господарського суду доказів розгляду іншим судом справи, яка пов'язана із розглядом справи про банкрутство, оскільки порушення кримінальної справи щодо посадових осіб підприємства боржника, яка не передана до суду, не може бути підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство.
Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що виходячи зі змісту норми ст. 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті заявлених позовних вимог, а надіслання матеріалів справи до слідчих органів можливо відповідно до ст. 90 ГПК України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.
Більш того, якщо зазначені процесуальні дії можливо виконати в межах строків для розгляду справи, встановлених ст.69 ГПК, суд не позбавлений права, не зупиняючи провадження у справі, відкласти розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК.
Крім того, колегія суддів зазначає, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається, що господарський суд самостійно виявив у діяльності будь-яких підприємств порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, при цьому, зупиняючи провадження у справі, суд фактично надіслав лише копії матеріалів справи, що додатково свідчить про відсутність перешкод у здійсненні подальшого розгляду справи.
Колегія суддів вважає, що надсилання копій матеріалів справи господарського суду до слідчих органів не може бути причиною зупинення провадження по справі, оскільки до слідчих органів у відповідності до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено надсилання саме матеріалів справи, а не їх копій.
Таким чином, колегія суддів вважає, що для даної справи не існувало обставин, що перешкоджали або унеможливлювали її розгляд, і які б зумовили зупинення провадження у справі, а перевірка слідчими органами наведених в увалі суду обставин можлива і за повідомленням господарського суду, яке надсилається до відповідних органів на підставі ч. 4 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.
Така ж позиція викладена і в постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2006, № 37/183-05 "Про зупинення провадження у справі".
Таким чином, судова колегія доходить до висновку, що матеріали справи містять достатню кількість та якість документів, які дають можливість для повного і об'єктивного розгляду справи та прийняття рішення по суті спору. А факт надання чи ненадання послуг позивачем не потребує додаткової перевірки компетентними органами, оскільки, по -перше, як вже було зазначено вище, даний факт може бути встановлено в рамках даної справи по наявним в ній документам, по -друге, відсутність посилання на конкретні приписи кримінального законодавства щодо факту наявності ознак злочину, а тобто і відсутність таких ознак, також робить таку перевірку недоцільною.
Отже, судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позиції відповідача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.
Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та в деяких випадках засновані на припущеннях.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Отже, оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області прийнята без належного з'ясування і доведеності всіх обставин у справі, з невідповідністю деяких висновків, викладених в ухвалі, з дійсними обставинами справи, а також з порушеннями норм процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла до висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду скасуванню, справа направленню до господарського суду Одеської області для розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства „І-Макс-Технології”, м. Одеса, на ухвалу господарського суду Одеської області від 16 листопада 2011 року по справі № 8/17-3818-2011 задовольнити, ухвалу господарського суду скасувати.
Справу № 8/17-3818-2011 направити до господарського суду Одеської області для розгляду по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 19 грудня 2011 року.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: А.І. Ярош
Суддя: О.О. Журавльов