"13" грудня 2011 р.Справа № 10/17-3292-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.
суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.
При секретарі Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;
від відповідача: ОСОБА_1, за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокредит Україна”
на рішення господарського суду Одеської області від 31 жовтня 2011 року
по справі № 10/17-3292-2011
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Дідріхсона, 27”, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 27
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокредит Україна”, м. Одеса, вул. Кінна, 24
про розірвання договору,-
У серпні 2011 року ОСББ „Дідріхсона, 27” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Інфокредит Україна” про розірвання договору за № 113/6-10 про надання юридичних послуг від 01.06.2010р., укладеного між ТОВ „Інфокредит Україна” та ОСББ „Дідріхсона, 27”.
В уточненнях до позовної заяви від 19.09.2011 року позивач також просив суд стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу.
Відповідач надав до суду першої інстанції заперечення до позову, які було залучено господарським судом до справи 05.10.2011р., та згідно з якими відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог
Рішенням господарського суду Одеської області від 13 жовтня 2011 року по справі № 10/17-3292-2011 (суддя Смелянець Г.Є.) позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокредит Україна” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 13 жовтня 2011 року по справі № 10/17-3292-2011 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.
Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 13.12. 2011 року відповідач, на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року про надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку, надав платіжне доручення № 24 від 14.11.2011 року з належним написом кредитної установи про сплату судового збору у розмірі 470, 50 грн., яке було залучено до матеріалів справи.
Від позивача, представник якого не з'явився у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, було правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено в ході апеляційного перегляду, 01.06.2010р. між ТОВ „Інфокредит Україна” (юридична фірма, відповідач) і Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Дідріхсона, 27” (замовник, позивач) укладено договір про надання юридичних послуг №113/06-10, предметом якого є зобов'язання відповідача надати позивачу юридичні послуги щодо зняття арешту з розрахункового рахунку позивача №26005060262245 у Южному ГРУ ВАТ КБ „ПриватБанк” (код ЄДРОПУ 26233170, МФО 328704), та зобов'язання позивача прийняти і оплатити надані послуги.
Відповідно до розділу 2 договору, в якому встановлені умови щодо прав та обов'язків відповідача, останній зобов'язаний: представляти в установленому порядку інтереси позивача в судах України, а також в органах нотаріату, усіх державних та недержавних підприємствах, установах, організаціях, органах влади та управління, правоохоронних органах, органах прокуратури, юстиції, слідчих органах України, органах дізнання, виконавчих органах; складати та подавати до судових та інших органів державної влади необхідні процесуальні документи; надавати усні та письмові консультації, правові висновки, щодо предмету договору.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що відповідач має право у випадках неможливості виконання своїх зобов'язань по договору повідомити позивача про причини, які перешкоджають такому виконанню; вимагати від позивача оплатити надані послуги, а також відшкодувати додаткові витрати, понесені в результаті виконання доручень; отримувати від позивача документи та відомості, необхідні для виконання доручень.
Згідно з розділом 3 договору, в якому встановлені умови щодо прав та обов'язків позивача, останній зобов'язаний: звертатися до відповідача за інформаційно-консультативною та іншою допомогою, вказаною у п.2.1. цього договору; своєчасно забезпечувати відповідача всім необхідним для надання послуг, передбачених договором, у тому числі документами в потрібній кількості примірників, інформацією, а також забезпечувати особисту присутність посадових осіб позивача у необхідних випадках; документи, необхідні для надання послуг, позивач зобов'язаний надати в строк вказаний відповідачем; протягом п'яти робочих днів оплатити розраховане відповідачем державне мито, оплату послуг нотаріуса та інші обов'язкові платежі у разі потреби; своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги відповідача; відшкодовувати на підставі виставлених відповідачем рахунків додаткові витрати, понесені в результаті виконання доручень позивача (зокрема на відрядження співробітників відповідача, поштові витрати та ін.) (п.3.1. договору).
Позивач зобов'язується видати відповідальному співробітнику відповідача довіреність, зміст якої погоджується сторонами (п.3.3. договору).
Згідно з умовами п.4.1. договору вартість послуг по даному договору становить 4500 грн., а відповідно до умов п.4.2. договору оплата послуг відповідачу здійснюється позивачем в готівковій або безготівковій формі протягом трьох днів після зняття арешту з розрахункового рахунку позивача.
Відповідно до розділу 7 договору уся інформація, що стосується укладення і виконання цього договору, є конфіденційною.
Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань, а відповідно до умов п.9.2. договору договір може бути розірваний до моменту закінчення його дії за згодою сторін, у випадах, передбачених законодавством України.
Згідно з умовами п.9.3. договору договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених цим договором та законодавством України.
Поряд з цим, судом встановлено, що на виконання умов п.3.3. укладеного між сторонами договору позивач видав довіреність від 09.06.2010р., згідно з якою уповноважив ОСОБА_2 т.ч. на ведення справ у судах України.
Відповідач подав до Приморського районного суду м. Одеси заяву про скасування заходу забезпечення позову та залишення позовної заяви без розгляду, яка отримана Приморським районним судом м. Одеси 27.10.2010р. за вх.№25094/10, про що свідчить відповідний штемпель цивільної канцелярії Приморського районного суду м. Одеси на вказаній заяві.
Окрім того, 02.02.2011р. позивач видав довіреність, згідно з якою уповноважив ОСОБА_3 бути представником позивача в усіх судових органах України.
28.07.2011р. позивач надіслав відповідачу заяву від 27.07.2011р. №130 про розірвання договору про надання юридичних послуг, у зв'язку з тим, що відповідачем не здійснено ніяких заходів щодо зняття арешту з рахунку позивача.
05.08.2011р. позивач надіслав відповідачу заяву від 15.07.2011р. №131 про скасування довіреностей, яку відповідач одержав 12.08.2011р.
Заяви позивача були залишені без відповіді, що стало підставою для звернення до суду.
Встановлено, що арешт на р/рахунок позивача №26005060262245 у Южному ГРУ ВАТ КБ „ПриватБанк” накладено ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.06.2009р. під час розгляду справи №2-8510/09 за повозом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Дідріхсона, 27” до ОСОБА_4 про припинення дій, які порушують права позивача.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27.04.2010р. апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11.06.2011р. залишено без змін.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.11.2009р., яка також залишена без змін апеляційним судом Одеської області, ОСОБА_4 відмовлено у задоволені заяви про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСББ „Дідріхсона, 27” до ОСОБА_4 про припинення дій, які порушують права позивача.
Відповідно до вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з договором відповідач зобов'язався надати юридичні послуги щодо зняття арешту з розрахункового рахунку відповідача, а відповідач зобов'язався здійснити оплату наданих позивачем послуг на протязі трьох днів після зняття арешту. На виконання умов цього договору позивач видав відповідачу довіреності на ведення справ у суді від 09.06.2010р., від 02.02.2011р.
27.10.2010р. відповідач подав до Приморського райсуду м. Одеси заяву про скасування заходів забезпечення позову та залишення позовної заяви без розгляду.
Але питання про скасування заходів забезпечення позову за заявою відповідача не вирішено. Більш того, відповідачем не вчинено жодних дій стосовно надання позивачу юридичних послуг щодо зняття арешту з розрахункового рахунку позивача. Наслідком бездіяльності відповідача стала заява позивача про скасування довіреностей, через 14 місяців після їх видачі, що відповідає вимогам ч.1 ст.249 ЦК України.
Колегія суддів зазначає, що накладання арешту на рахунковий рахунок позивача не дає можливості ОСББ розраховуватися за послуги, які воно отримує. А наслідком цього може стати відмова комунальних підприємств в наданні послуг ОСББ. Таким чином юридична допомога щодо скасування заходів забезпечення позову повинна бути здійснена в найкоротшій термін .
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотнім є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Твердження відповідача, що ним знятий арешт з рахунку позивача господарський суд обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки на підтвердження таких посилань відповідач не надав до суду належних і допустимих доказів (ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову).
Колегія суддів погоджується з позицією господарського суду, який не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що всупереч умов п.7.2. договору позивач доручив виконання аналогічного завдання іншій юридичній фірмі та передав відповідні документи, зміст яких є конфіденційною інформацією. Такий крок був вимушеним, він стався наслідком довготривалої бездіяльності відповідача.
Посилання відповідача на звернення до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії судді Приморського районного суду м. Одеси Ярош С.В. господарський суд також обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки відповідач не надав до суду доказів одержання цієї скарги Приморським районним судом м. Одеси.
Отже судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34, 112 ГПК України, які б підтвердили позицію відповідача у будь - якій частині.
Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.
Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокредит Україна”, м. Одеса, на рішення господарського суду Одеської області від 31 жовтня 2011 року по справі № 10/17-3292-2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 19 грудня 2011 року.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: А.І. Ярош
Суддя: О.О. Журавльов