"13" грудня 2011 р.Справа № 5024/2013/2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Будному О.В.
представники сторін в судове засідання від 13.12.2011 року не з'явились:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.11.2011 року
по справі № 5024/2013/2011
за позовом Приватного підприємства „Фірма „ІВІТОС”
до відповідачів: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
про стягнення 56621,00 грн.
У жовтні 2011 року Приватне підприємство „Фірма „ІВІТОС” (далі -позивач, ПП „Фірма „ІВІТОС”) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач, ФОП ОСОБА_1) про: - стягнення 47000,00 грн. заборгованості з орендної плати, 5391,00 грн. інфляційних втрат, 4230,00 грн. 3% річних; - вилучення у ФОП ОСОБА_1 майна -приміщень літ. „А, Б, В, Г, Д, З, К, Л, М, Ж, П, О, Р, С, Т” та літ. „И”, „Н” вівцеферми, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з зобов'язанням відповідача передати вказане майно позивачу.
17.11.2011 року позивач заявив клопотання про залучення в якості співвідповідача фізичну особу -підприємця ОСОБА_2 та про накладення арешту на тютюнову сировину, яка зберігається у приміщеннях вівцеферми, позначених на плані під літ. „А, Б, В, Г, Д, З, К, Л, М, Ж, П, О, Р, С, Т” та літ. „И”, „Н”, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.11.2011 року по справі № 5024/2013/2011 (суддя Людоговська В.В.) клопотання про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на тютюнову сировину, яка зберігається на орендованих приміщеннях літ. „А, Б, В, Г, Д, З, К, Л, М, Ж, П, О, Р, С, Т” та літ. „И”, „Н” вівцеферми, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Застосовуючи такий захід до забезпечення позову як накладення арешту на тютюнову сировину, місцевий господарський суд вказав, що з урахуванням предмету і підстави позову вказаний захід є адекватним заходом до забезпечення позову, і його незастосування може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Не погодившись з ухвалою від 17.11.2011 року, фізичні особи -підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказують, що оскаржувана ухвала є незаконною, тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Скаржники вказують, що позовні вимоги до ФОП ОСОБА_2 не заявлялись, а застосувавши такий захід до забезпечення позову як арешт тютюнової сировини суд фактично виклав свою позицію про задоволення позову.
Крім того, скаржники зазначають, що до стягнення заявлено 56621,00 грн., а арешт накладено на тютюнову сировину вартістю понад один мільйон гривень.
В засідання суду апеляційної інстанції від 13.12.2011 року уповноважені представники сторін, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, не з'явились, тим самим не скористались своїм процесуальним правом брати участь в засіданні суду апеляційної інстанції.
Перевіривши надані матеріали справи, правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України способами забезпечення позову є, зокрема, накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до імперативних норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладається на особу, яка подає відповідну заяву.
Звертаючись з такою заявою необхідно довести наявність обставин, які вже на момент пред'явлення позову свідчать про загрозу неможливості або утруднення виконання судового рішення, оскільки підтверджують відсутність у відповідача необхідних грошових коштів або майна чи виконання ним дій, спрямованих на відчуження майна, передачу його іншим особам, чи докази можливості здійснення ним подібних дій, чи докази ухилення від вчинення необхідних дій.
У випадку подання позивачем заяви про вжиття заходів до забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є стягнення з ФОП ОСОБА_1 47000,00 грн. заборгованості з орендної плати, 5391,00 грн. інфляційних втрат, 4230,00 грн. 3% річних та вилучення у ФОП ОСОБА_1 майна -приміщень літ. „А, Б, В, Г, Д, З, К, Л, М, Ж, П, О, Р, С, Т” та літ. „И”, „Н” вівцеферми, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з зобов'язанням ФОП ОСОБА_1 передати позивачу вказані приміщення.
Відповідно до висновку ухвали від 17.11.2011 року з розглянутого судом питання про забезпечення позову судом накладено арешт на тютюнову сировину, яка зберігається на орендованих приміщеннях літ. „А, Б, В, Г, Д, З, К, Л, М, Ж, П, О, Р, С, Т” та літ. „И”, „Н” вівцеферми, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Втім, накладення арешту на майно у справі про стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити певні дії не є адекватним засобом забезпечення вказаного вище позову.
Крім того, з ухвали суду від 17.11.2011 року вбачається, що окрім розгляду клопотання про забезпечення позову суд також розглянув питання щодо залучення до участі у справі іншого відповідача -ФОП ОСОБА_2 Однак, вказана ухвала не містить висновку з цього питання як того вимагають положення ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відтак, статус ФОП ОСОБА_2 як іншого відповідача у справі судом остаточно не визначено, і застосування арешту тютюнової сировини, що зберігається в приміщеннях, які за твердженням позивача займає ФОП ОСОБА_2 та до якого не заявлені позовні вимоги, є передчасною процесуальною дією суду.
З вищевикладених обставин, висновок господарського суду Херсонської області про задоволення клопотання ПП „Фірма „ІВІТОС” про вжиття заходів до забезпечення позову є неправомірним, а оскаржувана ухвала такою, що не відповідає нормам процесуального права -ст. ст. 33, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для її скасування і відмови ПП „Фірма „ІВІТОС” у задоволенні клопотання в частині вжиття заходів до забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 99, 101 -106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.11.2011 року по справі № 5024/2013/2011 скасувати.
У задоволенні клопотання ПП „Фірма „ІВІТОС” про вжиття заходів до забезпечення позову -відмовити.
Стягнути з ПП „Фірма „ІВІТОС” на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 283,10 грн. судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України 93,70 грн. недоплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Державного бюджету України 93,70 грн. недоплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.
Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати накази з зазначенням відповідних реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк