"13" грудня 2011 р.Справа № 5016/2916/2011(4/107)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Аленіна О.Ю.
при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 06.05.2011 року)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна електротехнічна компанія” -ПЕТК
на рішення господарського суду Миколаївської області від „18” жовтня 2011 року
по справі № 5016/2916/2011(4/107)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Металбуд”, м. Миколаїв
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна електротехнічна компанія” -ПЕТК, м. Миколаїв
про стягнення 94 600,30 грн.
31.08.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Металбуд” (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна електротехнічна компанія” -ПЕТК (далі по тексту -відповідач) про стягнення 94 600,30 грн., з яких 90 000 грн. -боргу, 1 423,30 грн. - 3 % річних, 3 177 грн. -збитків від інфляції. Також позивач просив стягнути з відповідача і судові витрати.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що ним перераховано відповідачеві кошти в сумі 90 000,00 грн. згідно рахунку № 61 від 05.09.2008 року на виконання робіт на комплектній трансформаторній підстанції 2КТПГС-6/0,4 кВ потужністю 2х630 кВт по вул. Новозаводській,42-Б, м. Миколаїв, яка належить позивачу. Оскільки роботи по введенню в експлуатацію комплектної трансформаторної підстанції призупинені та їх поновлення не планується, позивач просить стягнути з відповідача перераховану суму з урахуванням штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.10.2011 року по справі № 5016/2916/2011(4/107) позовні вимоги ТОВ „Металбуд” задоволені частково. Стягнуто з ТОВ „ПЕК” -ПЕТК на користь ТОВ „Металбуд” суму 90 000 грн. боргу, 1 423,30 грн. -3 % річних, 2 342,43 грн. -інфляції, 937,65 грн. держмита та 233,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На суму 834,57 грн. інфляції у позові відмовлено.
Такий висновок суду мотивований тим, що у зв'язку з погіршенням фінансово-економічного положення, позивач листом № 45 від 08.02.2011 року та вимогою № 36 від 23.08.2011 року звернувся до відповідача з вимогою про повернення перерахованої суми 90 000,00 грн., оскільки роботи по введенню в експлуатацію трансформаторної підстанції призупинені і в поточному 2011 року не плануються. Проте, відповідач вимоги позивача залишив без відповіді та задоволення. Доказів виконання робіт на суму 90 000,00 грн. відповідачем суду також не надано. Таким чином, відповідачем безпідставно набута сума 90 000,00 грн., яка підлягає стягненню на підставі ст.1212 ЦК України, а також нараховані позивачем 3 % річних за користування чужими коштами в сумі 1 423,30 грн. за період з 16.02.2011 року до 26.08.2011 року на підставі ст.ст.530, 536, 1214 ЦК України. Збитки від інфляції підлягають частковому задоволенню в сумі 2 342,43 грн. за період березня 2011 року по липень 2011 року на підставі ст.625 ЦК України, виходячи з того, що грошове зобов'язання виникло з 16.02.2011 року.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „ПЕК” -ПЕТК звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову ТОВ „Металбуд” відмовити в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
На думку скаржника, навіть за відсутності договору № 5/09 від 05.09.2008 року, враховуючи прийняття позивачем до оплати рахунку № 61 від 05.09.2008 року, що підтверджується платіжним дорученням № 582 від 08.09.2008 року, договір між сторонами вважається укладеним, а тому і кошти відповідач отримав на законній підставі, про що також свідчить лист позивача № 45 від 08.02.2011 року.
За твердженням скаржника, ним на виконання умов договору виконані роботи з виготовлення щита розподілу та обліку електроенергії згідно технічним умовам. Витрати на такі роботи з розрахунку вартості використаних матеріалів склали 88 886,66 грн., що підтверджується актом на списання матеріалів від 28.11.2008 року та видатковою накладною № РН-0000068 від 03.11.2008 року. Але ж зазначений щит відповідачем вмонтований на трансформаторній станції не був, оскільки позивач відмовився від проведення робіт. Отже, частина оплачених підрядних робіт все ж таки виконана відповідачем.
Скаржник вважає, що він не надавав згоду на розірвання договору і позивач не навів достатнього обґрунтування такої зміни обставин.
Скаржник також посилається і на те, що безпідставним є і нарахування та стягнення 3 % річних та збитків від інфляції, оскільки відповідач не порушив грошового зобов'язання.
Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу ТОВ „ПЕК” -ПЕТК без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
Представник відповідача в судове засідання 13.12.2011 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення б/н від 19.11.2011 року, а тому колегія суддів вважає за можливим розглянути справу за його відсутністю.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу і відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 05.09.2008 року ТОВ „ПЕК” -ПЕТК виставило ТОВ „Металбуд” рахунок № 61 на сплату 142 372,88 грн. (23 728,81 грн. -ПДВ). В якості підстави перерахування такої суми ТОВ „ПЕК” -ПЕТК зазначило договір підряду 5/09 (а.с.11).
08.09.2008 року ТОВ „Металбуд” перерахувало ТОВ „ПЕК” -ПЕТК 90 000,00 грн. на виконання робіт на комплектній трансформаторній підстанції 2КТПГС-6/0,4 кВ потужністю 2х630 кВт по вул. Новозаводській,42-Б, м. Миколаїв, яка належить позивачу, визначивши в призначенні перерахування „оплата за роботи по договору підряду 5/09 відповідно до рахунку № 61 від 05.09.2008 року, що підтверджується платіжним дорученням № 582 від 08.09.2008 року та банківською випискою (а.с.36, 10).
Між тим, в матеріалах справи відсутній будь-який договір, що укладався сторонами.
30.06.2010 року ТОВ „Металбуд” та ТОВ „ПЕК” -ПЕТК (в особі бухгалтерів підприємств) складено Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 року по 30.10.2008 року, за результатами якого сальдо на 30.06.2010 року становить 90 000 грн. на користь ТОВ „Металбуд”. Даний акт скріплений підписами та печатками сторін (а.с.37).
08.02.2011 року ТОВ „Металбуд” направило ТОВ „ПЕК” -ПЕТК лист № 45, згідно з яким у зв'язку з погіршенням фінансово-економічного положення підприємства та оскільки роботи по введенню в експлуатацію трансформаторної підстанції призупинені і в поточному 2011 року не плануються, ТОВ „Металбуд” просило ТОВ „ПЕК” -ПЕТК повернути перераховані 08.09.2008 року 90 000 грн. (а.с.12).
23.08.2011 року ТОВ „Металбуд” направило ТОВ „ПЕК” -ПЕТК вимогу №36, згідно з якою у зв'язку з погіршенням фінансово-економічного положення підприємства та оскільки роботи по введенню в експлуатацію трансформаторної підстанції призупинені і в поточному 2011 року не плануються, ТОВ „Металбуд” вдруге просило ТОВ „ПЕК” -ПЕТК повернути перераховані 08.09.2008 року 90 000 грн. (а.с.24-27).
Лист № 45 від 08.02.2011 року та вимога № 36 від 23.08.2011 року залишені ТОВ „ПЕК” -ПЕТК без відповіді та задоволення.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог ТОВ „Металбуд” та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ТОВ „ПЕК” -ПЕТК, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства”, інших законодавчих актів.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).
Як встановлено матеріалами справи, ТОВ „Металбуд” перерахувало ТОВ „ПЕК” -ПЕТК 90 000,00 грн. на виконання робіт на комплектній трансформаторній підстанції 2КТПГС-6/0,4 кВ потужністю 2х630 кВт по вул. Новозаводській,42-Б, м.Миколаїв, яка належить позивачу.
Між тим, ТОВ „ПЕК” -ПЕТК в порушення вищезазначених норм чинного законодавства оплачені ТОВ „Металбуд” роботи не виконало та вимоги ТОВ „Металбуд” про повернення перерахованої суми 90 000,00 грн. залишило без відповіді та задоволення.
Відповідно до вимог ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: коли є набуття або збереження майна; по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).
При цьому, заявлені позивачем вимоги про зобов'язання відповідача повернути сплачені кошти в сумі 90 000 грн. згідно ст. 1212 ЦК України за своєю суттю є фактично вимогами про повернення виконаного стороною у зобов'язанні.
Судова колегія повністю погоджується з доводами ТОВ „Металбуд” та висновками місцевого господарського суду, що у ТОВ „ПЕК” -ПЕТК виникло зобов'язання із набуття та збереження без достатньої правової підстави грошових коштів ТОВ „Металбуд” в сумі 90 000 грн., що були останнім перераховані відповідачу, як оплату за виконання робіт на комплектній трансформаторній підстанції 2КТПГС-6/0,4 кВ потужністю 2х630 кВт по вул. Новозаводській,42-Б, м. Миколаїв, яка належить позивачу.
Отже, у даному випадку таке набуття та збереження грошових коштів відбулось внаслідок їх перерахування ТОВ „Металбуд” на користь ТОВ „ПЕК” -ПЕТК та невиконання останнім своїх зобов'язань, що також було встановлено після підписання акту звірки взаєморозрахунків.
ТОВ „ПЕК” -ПЕТК, в свою чергу, ні в місцевому господарському суді, ні в суді апеляційної інстанції не надало доказів виконання робіт на комплектній трансформаторній підстанції 2КТПГС-6/0,4 кВ потужністю 2х630 кВт по вул. Новозаводській,42-Б, м. Миколаїв, яка належить позивачу.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ „Металбуд” щодо зобов'язання відповідача повернути сплачені виплати в сумі 90 000 грн., що є оплатою невиконаних відповідачем підрядних робіт, є правомірними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому вірно задоволені місцевим господарським судом.
Крім того, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними, відповідно до статті 536 ЦК України.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).
Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України та Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, за умовами якого при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується ні на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, в зв'язку з чим умовно слід вважати, що сума, внесена у період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що на суму заборгованості (90 000) позивачем правомірно нараховані 1 423,30 грн. -3 % річних (за період з 16.02.2011 року по 26.08.2011 року).
Згідно розрахунку позивача, розмір нарахованих збитків від інфляції (за період з лютого 2011 року по липень 2011 року) становить 3 177 грн.
Між тим, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про зменшення суми збитків від інфляції до 2 342,43 (за період березня 2011 року по липень 2011 року) з огляду на те, що грошове зобов'язання виникло з 16.02.2011 року.
Отже, штрафні санкції (1 423,30 грн. -3 % річних та 1 878,82 грн. -збитки від інфляції) також підлягають стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.
Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ТОВ „ПЕК” -ПЕТК, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
ТОВ „ПЕК” -ПЕТК ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не представило договору підряду № 5/09 від 05.09.2008 року.
Надані ТОВ „ПЕК” -ПЕТК до суду апеляційної інстанції разом із апеляційною скаргою додаткові докази (копія Акту списання матеріалів від 29.11.2008 року, копія видаткової накладної № РН-0000068 від 03.11.2008 року, копія технічних умов) судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на таке.
По-перше, зазначені документи не свідчать про виконання відповідачем робіт на комплектній трансформаторній підстанції 2КТПГС-6/0,4 кВ потужністю 2х630 кВт по вул. Новозаводській,42-Б, м. Миколаїв, яка належить позивачу, так як складені в односторонньому порядку з боку відповідача та не підтверджені позивачем.
По-друге, відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував не можливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судових засідань суду першої інстанції та необхідність надання відзиву на позовну заяву вимоги суду не виконав. Відзив, де мав можливість відповідно до статті 59 ГПК України з посиланням на докази, навести мотиви відхилення вимог позивача, відповідач не надав і в судові засідання не з'явився.
Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Крім того, позиції щодо не прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, якщо заявник не обґрунтував не можливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, додержується і Верховний Суд України, що викладена в постанові від 13.05.2008 року по справі № 13/136/06.
ТОВ „ПЕК” -ПЕТК ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ „Металбуд”.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 18.10.2011 року по справі № 5016/2916/2011(4/107) відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ „ПЕК” -ПЕТК -без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна електротехнічна компанія” -ПЕТК залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „18” жовтня 2011 року по справі № 5016/2916/2011(4/107) залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя О.Ю. Аленін
Повний текст постанови
складено „16” грудня 2011 року.