01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.11.2011 № 22/289
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
ри секретарі: Гончарук І.В.
Представники сторін:
позивача:не з'явився;
відповідача: ОСОБА_1., довіреність № 670 від 02.09.2011;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Усмарь»
на рішення
господарського суду
міста Києва
від 21.10.2011
у справі № 22/289 (суддя: Самсін Р.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Усмарь»
до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»
про розірвання договору
Товариство з обмеженою відповідальністю «Усмарь» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про розірвання договору.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2011 у справі № 22/289 в позові відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Усмарь» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2011 у справі № 22/289 повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 прийнято до розгляду справу № 22/289. Розгляд апеляційної скарги призначений на 28.11.2011 об 11:10.
28.11.2011 на адресу Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Усмарь» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2011 у справі № 22/289 - без змін.
28.11.2011 представник скаржника в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду скаржник повідомлений належним чином.
Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.
24.05.2011 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (заставодержаваль) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Усмарь» (заставодатель) укладено договір № 34/11-VIP/16-К про заставу майнових прав (надалі - Договір).
Договором забезпечені вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору № 16-К/11-VIP від 24.05.2011р., а також договорів про внесення змін до нього.
Відповідно п. 2.1 Договору, предметом застави є належні заставодавцю на момент укладення договору та ті, що виникнуть у майбутньому, майнові права вимоги сплати грошових коштів згідно договорів № ЦХП-14-02210-01 від 14.10.2010р. (право вимоги на користь ТОВ “Усмарь” відступлено за договором № 22/1 від 27.04.2011р.), № Д-2804 від 28.04.2011р., № Д-2904 від 29.04.2011р., боржниками за якими є ДП “Укрзалізничпостач”, ТОВ “Жемчуг-1”, ТОВ “Парк-ХХІ”, а під майновими правами сторони розуміють право вимоги заставодавця про належне виконання умов вказаних договорів загальною сумою 398308287,30 грн. (п. 2.1 договору).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання кредитного договору з підстав передбачених ст. 651 ЦК України, а саме через наявність істотних порушень умов Договору з боку банку.
Істотне порушення умов Договору банком скаржник вважає те, що 24.06.2011 банком неправомірно, з грубим порушенням договірних відносин та норм чинного законодавства списано з рахунку позивача суму в розмірі 2000000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, що в порушення вимог ст. 188 Господарського кодексу України з вимогою про розірвання Договору позивач до відповідача не звертався.
Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З огляду на викладене вище та проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що скаржником в порушення вимог 651 Цивільного кодексу України та 33 Господарського процесуального кодексу України не надано докази на які він посилається як на підставу своїх вимог, що вбачається з наступного.
Відповідно до п. п. 4.2.6 Договору у разі, якщо боржник-1 та/або боржник-2, та/або боржник-3 (ДП “Укрзалізничпостач”, ТОВ “Жемчуг-1”, ТОВ “Парк-ХХІ”) виконає свої зобовязання за умовами контракту-1 та/або контракту-2, та/або контракту-3 (договори поставки № ЦХП-14-02210-01 від 14.10.2010р. (разом з договором № 22/1 від 27.04.2011р.), № Д-2804 від 28.04.2011р., № Д-2904 від 29.04.2011р.) раніше ніж заставодавець (ТОВ “Усмарь”) виконає зобов'язання по кредитному договору (№ 16-К/11-VIP від 24.05.2011р.), та в зв'язку з тим, що у цьому випадку все отримане заставодавцем від боржника-1 та або боржника-2, та/або від боржника-3, стає предметом застави, в день виконання боржником 1 та/або боржником-2, та/або боржником-3 своїх зобов'язань за умовами контракту-1 та/або контракту-2, та/або контракту-3 повідомити про це заставодержателя, та перерахувати заставодержателю відповідні суми, отримані від боржника-1 та або боржника-2, та/або від боржника-3, в рахунок виконання зобов'язань, забезпечених згідно з договором.
Наявність зазначеного вище підтверджується випискою з рахунку згідно з якою від ДП “Укрзалізничпостач” (згідно договору поставки № ЦХП-14-02210-01 від 14.10.2010р. на підставі договору про відступлення права вимоги № 22/1 від 27.04.2011р.) отримані грошові кошти 24.05.2011р. в сумі 500 000 грн., 31.05.2011р. -1 000 000 грн., 14.06.2011р. -1 000 000 грн., 16.06.2011р. -1 000 000 грн.
Враховуючи, що при отриманні зазначених коштів позивачем не було виконано умови п. 4.2.6 Договору застави, а саме: в день отримання коштів від ДП “Укрзалізничпостач” не повідомлено банк та не перераховано отримані суми в рахунок погашення кредитної заборгованості (строк сплати якої в розмірі 2000000 грн. визначений на дату - 31.08.2011р. згідно графіку в додатку № 1 до кредитного договору), банком у відповідності з положеннями п. 3.9 кредитного договору № 16-К/11-VIP від 24.05.2011р. здійснено списання коштів з рахунку на погашення кредиту по сумі 2000000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).
Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як передбачено ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
З Договору вбачається, що він підписаний уповноваженими на те особами як зі сторони банку так зі сторони скаржника, а також скріплений печатками обох сторін.
Отже, зазначене вище підтверджує, що сторони Договору погодили всі його умови і зауважень до них з будь-якої сторони не було.
Таким чином, як позовна заява так і апеляційна скарга свідчить про незгоду позивача з раніше досягнутими домовленостями по Договору, що не може бути підставою розірвання Договору, в зв'язку з тим, що згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене вище колегія суддів приходить до висновку, що обставини на які посилається позивач не свідчать про наявність допущення відповідачем істотних порушень умов Договору.
Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2011 у справі № 22/289 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Усмарь» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва 21.10.2011 у справі № 22/289 - без змін.
2. Матеріали справи № 22/289 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
02.12.11 (відправлено)