01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.11.2011 № 41/120
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів:
за участю представників сторін:
від прокуратури Радзівіл Б.В. - старший помічник прокурора
від позивача ОСОБА_2 - за дов. № 2639-07/09 від 22.08.2011
від відповідача 1) ОСОБА_3 - за дов від 03.06.2011
2) не з'явився
від третьої особи не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАК-СЕРВІС»
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2011
у справі № 41/120 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАК-СЕРВІС»,
2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 12 746,60 грн.
Прокурор Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАК-СЕРВІС», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 12 746,60 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 1200 кв.м. та самовільного знесення зелених насаджень газону площею 700 кв.м., на земельній ділянці на набережно-захисній смузі озера «Лебедине» у Дарницькому районі при проведенні будівельних робіт.
Як вбачається з протоколу судового засідання від 01.08.2011 від старшого помічника прокурора району надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка була прийнята судом першої інстанції, згідно якої просив стягнути з відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАК-СЕРВІС», збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного знесення газону площею 700 кв.м. на зеленій ділянці на набережно-захисній смузі озера «Лебедине» Дарницького району міста Києва при проведенні будівельних робіт у розмірі 11 900,00 грн. на користь Державної екологічної інспекції у м.Києві.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 у справі № 41/120 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАК-СЕРВІС» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві 11 900,00 грн. збитків.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАК-СЕРВІС» в доход Державного бюджету України 119,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРАК-СЕРВІС» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 у справі № 41/120 та прийняти нове, яким визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАК-СЕРВІС» щодо займання земельної ділянки та встановлення будівлі з метою «обслуговування» за адресою м. Київ, вул. Срібнокільська навпроти будинку № 8 у Дарницькому районі, законними та такими, що не суперечать чинному законодавству України. Зобов'язати Бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно м. Києва провести відповідну реєстрацію даної тимчасової споруди за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська навпроти будинку № 8 у Дарницькому районі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм процесуального та матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні подав заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 у справі № 41/120 без змін.
Представник третьої особи проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 у справі № 41/120 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники відповідача-2 та третьої особи у судове засідання 29.11.2011 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача-2 та третьої особи про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги (розписка від 08.11.2011), колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача-2 та третьої особи.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї та письмові заперечення надані позивачем, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та прокуратури, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судова колегія встановила наступне:
07.02.2011 Державною екологічною інспекцією в місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства кафе «Зу-Зу» Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАК-СЕРВІС».
В ході перевірки виявлено, що на земельній ділянці на прибережно-захисній смузі озера «Лебедине» у Дарницькому районі м. Києва загальною площею близько 1 200 кв.м. на відстані 2 м. від урізу води розташовано кафе «Зу-Зу», а саме: 2 намети, викладено тротуарну доріжку, встановлено навіс, туалет. Також, в ході перевірки було виявлено складання будівельних матеріалів та встановлено, що на ділянці площею 700 кв.м. самовільно знесені зелені насадження - газон. На момент проведення перевірки жодних дозвільних документів надано не було, за результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Згідно з пунктом 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 на територіях земельних ділянок, відведених під будівництво, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є забудовники чи власники цих територій.
07.02.2011 директору Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАК-СЕРВІС» видано припис з вимогою усунути виявлені порушення природоохоронного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Статтею 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» закріплено, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, у п. 3 якого зазначається, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордеру.
Згідно з п.п. 6, 8 частини 1 статті 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою населеного пункту; знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів, крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог цього законодавства. Шкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди. Відсутність таких такс, методик, розрахунків не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому разі шкода компенсується за фактичними витратами, затвердженими в установленому порядку рішенням органу місцевого самоврядування, на облаштування одного квадратного метра території міста або базової вартості одного квадратного метра землі на відновлення порушеного стану об'єкта благоустрою або довкілля.
Нормами статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплено, що державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншим законодавством України.
У відповідності до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об'єктах благоустрою забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку та самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що на спірній земельній ділянці було облаштоване стихійне сміттєзвалище, а дії відповідача-1 по облаштуванню території не суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження вказаних тверджень.
Виходячи з викладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРАК-СЕРВІС» є відповідальним за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на території земельної ділянки, наданої в користування, однак, своїх зобов'язань щодо забезпечення збереження зелених насаджень та належного догляду за ними відповідач-1 не виконав, внаслідок чого державі заподіяно матеріальні збитки у розмірі 11 900,00 грн.
Як зазначено в частині 2 пункту 1.6. роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідач-1 не надав дозволу (ордеру) на знесення зелених насаджень газону, доказів сплати відновної вартості зелених насаджень газону тощо.
Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт самовільного знесення зелених насаджень відповідачем-1 не спростований.
У відповідності до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з вимогами частини 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища погіршення якості природних ресурсів.
На підставі викладеного, на підставі норм чинного законодавства та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що розмір збитків, нанесених державі внаслідок самовільного знищення газону площею 700 кв.м. на земельній ділянці на прибережно-захисній смузі озера «Лебедине» по вул. Срібнокільскій навпроти будинку № 8 у Дарницькому районі м. Києва при розміщенні кафе «Зу-Зу» розраховано правильно, та становить 11 900,00 грн.
Спростовуючи доводи апелянта про неповідомлення відповідача-1 належним чином про час та місце розгляду справи колегія суддів зазначає, що відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 N 01-08/140 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Доказом направлення ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 41/120 від 18.04.2011 є копія вказаної ухвали з конвертом, які було повернуто до суду першої інстанції з відміткою «за закінченням терміну зберігання». З аналогічними відмітками до суду було повернуто: ухвалу про відкладення розгляду справи № 41/120 від 13.05.2011, ухвалу про відкладення розгляду справи № 41/120 від 03.06.2011, та ухвалу про відкладення розгляду справи № 41/120 від 20.06.2011, а отже заява апелянта про неповідомлення його про час та місце розгляду справи не відповідає обставинам справи, а учасники судового процесу повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Посилання відповідача-1 на договір № 223 від 04.06.2010 та дозвіл на розміщення тимчасової споруди № 02-0203/1 від 22.03.2010, виданий Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, як на підставу своїх заперечень проти позову, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не виключає необхідність дотримання встановленого порядку видалення зелених насаджень.
Інші заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції. Що стосується прохальної частини апеляційної скарги щодо зобов'язання Бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно м.Києва провести відповідну реєстрацію тимчасової споруди за адресою м. Київ, вул. Срібнокільська навпроти будинку № 8 у Дарницькому районі, то дані заперечення не приймаються до уваги, оскільки не є предметом спору у справі № 41/120.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга відповідача-1 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАК-СЕРВІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 у справі № 41/120 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 у справі № 41/120 залишити без змін.
Матеріали справи № 41/120 повернути Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді