01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.11.2011 № 4/305-09
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
Від позивача: Прохоровський А.С. - голова правління
Від відповідача: ОСОБА_1. - юрист
Від третьої особи: не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Перемога-ЗІБ»
на рішення Господарського суду Київської області від 23.05.2011
у справі № 4/305-09
за позовом Закритого акціонерного товариства «Перемога-ЗІБ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віка 21» ЛТД
третя особа Відкрите акціонерне товариство «Ірпінський комбінат «Перемога»
про стягнення 29293,56 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віка 21» ЛТД
до Закритого акціонерного товариства «Перемога-ЗІБ»
про визнання договору недійсним
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.05.2011 відмовлено Закритому акціонерному товариству «Перемога-ЗІБ» в задоволенні первісного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віка 21» ЛТД, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віка 21» ЛТД задоволено повністю.
Відповідно до прийнятого рішення визнано недійсним договір найму № 01/02-08-ОБ від 01 січня 2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Перемога-ЗІБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віка-21» ЛТД.
Не погодившись з прийнятим рішенням Закрите акціонерне товариство «Перемога-ЗІБ» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.05.2011, прийняти нове, яким задовольнити первісний позов повністю, зустрічний позов залишити без задоволення.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що при винесенні даного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням правової позиції позивача за первісним позовом та спростовують правильність винесеного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В судове засідання, призначене на 29.11.2011, повноважні представники третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи належне повідомлення представника третьої особи про час та місце розгляду справи, строк розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу за відсутності представника третьої особи за наявними матеріалами справи.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:
1 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Перемога-ЗІБ» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віка-21» ЛТД (далі - відповідач) укладено договір найму № 01/02-08-ОБ (далі - договір), відповідно до умов якого позивач передав в найм, а відповідач прийняв в користування на платній основі частину капітального приміщення.
Приміщення передано відповідачу на підставі акту прийому-передачі від 1 січня 2008 року, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.
Згідно з п. 3.1. договору найму сторонами встановлено та погоджено орендну плату в розмірі 4882,24 грн.
Пунктом 3.2. договору найму встановлено, що плата перераховується на рахунок позивача до 5 числа місяця найму.
Як зазначає позивач за первісним позовом, відповідачем сплачено суму орендної плати за період з 1 січня 2008 року по 31 серпня 2009 року, проте оплати орендної плати за вересень, жовтень та листопад 2009 року ним не здійснено, у зв'язку з чим і просить стягнути з відповідача суму основного боргу, пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідно до положень ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно положень частини 6 вищевказаної статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено статтею 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Положеннями статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах не заборонених законом.
Судом встановлено, що право власності на частину капітального приміщення, яке здавалось позивачем в найм належить Відкритому акціонерному товариства «Ірпінський комбінат «Перемога», що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 25285990 від 11 лютого 2010 року.
Позивач стверджує, що ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога» в оплату за акції та з метою формування цілісного майнового комплексу вніс до статутного фонду ЗАТ «Перемога - ЗІБ» майно, що підтверджується Актом № 1 прийому - передачі майна та рішенням Спостережної ради ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога» від 05.04.2000, яким затверджено майновий внесок ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога» в статутний фонд ЗАТ «Перемога - ЗІБ», зроблений 03.04.2000.
Також позивач посилається на рішення спостережної ради ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога» від 10.06.2004, рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога» та на Постанову Вищого господарського суду України № К14/019-09 від 15.09.2010, яким встановлено повне виконання сторонами умов Установчого договору.
Таким чином позивач вважає, що ЗАТ «Перемога - ЗІБ» на законних підставах набуло права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. ІІІ-Інтернаціоналу, 152.
Однак суд не може погодитися з даними твердженнями позивача за первісним позовом, оскільки відповідно до положень ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності виникає з моменту його державної реєстрації у відповідному компетентному органі.
Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Положеннями частини 2 статті 144 Господарського кодексу України визначено, що право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.
В матеріалах справи не містяться документів на підтвердження здійснення такої реєстрації або відповідного рішення суду. А отже і немає підстав переходу права власності на спірні об'єкти нерухомого майна ЗАТ «Перемога - ЗІБ».
Положеннями статті 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.
В матеріалах справи міститься копія рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2010 у справі № 10/058-10 за позовом ЗАТ «Перемога - ЗІБ» до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа «ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога», Регіональне відділення ФДМУ по Київській області про визнання права власності на майно, внесене до статутного фонду та спонукання вчинити дії. Відповідно до прийнятого рішення в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Дане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 у справі № 10/058-10.
Згідно приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у позивача відсутні правові підстави витребовувати плату за користування майном. Фактично, у Закритого акціонерного товариства «Перемога - ЗІБ» на момент укладення оспорюваного договору найму були відсутні повноваження на його укладення, оскільки останнє не було власником майна, що передавалось в найм.
Заявлені зустрічні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Віка-21» ЛТД до Закритого акціонерного товариства «Перемога - ЗІБ» про визнання договору найму № 01/02-08-ОБ від 01.01.2008 недійсним, суд вважає обґрунтованими та належним чином підтвердженими.
Відповідно до п. 1, п. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також те, що особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Судом встановлено, що у ЗАТ «Перемога - ЗІБ» на момент укладення оспорюваного договору найму були відсутні повноваження на його укладення.
Частина 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч.3 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 23.05.2011 у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Перемога-ЗІБ» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 23.05.2011 у справі № 4/305-09 залишити без змін.
Матеріали справи № 4/305-09 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя
Судді