01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.11.2011 № 54/158
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів:
при секретарі судового засідання Боднар Н.З.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - довіреність № 333 від 30.09.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_2. - довіреність № 575/а від 25.08.2011 року;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” на рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2011 року
у справі № 54/158 (суддя Шкурдова Л.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”, м. Київ,
до Публічного акціонерного товариства „Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів”, м. Київ,
про стягнення 68 796,41 грн. -
встановив:
У березні 2011 року Публічне акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів”) на свою користь 68 796,41 грн. заборгованості за Договором № 07258/5-08 від 01.03.2007 року, з яких 50 595,91 грн. основного боргу, 12 892,12 грн. інфляційних втрат, 3 392,19 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.07.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПАТ „АК „Київ водоканал” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2011 року та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
ПАТ „Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів” у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ПАТ „АК „Київводоканал” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 року (головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді Мартюк А.І. та Шипко В.В.) апеляційну скаргу ПАТ „АК „Київводоканал” прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін на 30.08.2011 року.
Відповідно до розпорядження Керівника апарату суду від 06.09.2011 року № 01-24/526 у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді-доповідача Ільєнок Т.В. призначено повторний автоматичний розподіл даної справи. Перегляд в апеляційному порядку рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2011 року здійснюється Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Остапенка О.М., суддів Скрипка І.М., Іваненко Я.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 року вищезазначеною колегією суддів апеляційну скаргу ПАТ „АК „Київводоканал” прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011року розгляд справи було відкладено на 25.10.2011 року відповідно до пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників відповідача.
В судовому засіданні 25.10.2011 року було оголошено перерву на 22.11.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 22.11.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених вище.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.11.2011 року заперечував проти доводів позивача викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ПАТ „АК „Київводоканал” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2011 року - без змін.
У судовому засіданні, яке відбулось 22.11.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПАТ „АК „Київводоканал” слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2011 року - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом 01 березня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Акціонерна компанія „Київводоканал”, правонаступником якого є позивач, (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів” (правонаступником якого є відповідача) (Абонент) укладено Договір № 07258/5-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (Договір).
За умовами Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, а останній -оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 1 липня 1994 року.
Вказані Правила відповідно до ст. 3 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.
Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п. п. 1.10, 12.5 Правил № 65.
Кількість поданої води згідно п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 Договору передбачено визначати за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.
Зняття показань з лічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника в присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.
Якщо лічильник не працює не звини абонента, кількість поставленої води визначається, виходячи із середньодобової витрати абонента, яка визначається за показаннями працюючого лічильника в останні два розрахункові місяці. У випадку, коли лічильник працював менше двох місяців, кількість води визначається за її середньодобовою витратою не менше 10 днів. Облік води за таким порядком здійснюється до встановлення працюючого (повіреного) лічильника, перерахунку за відповідний період не проводяться.
Кількість стічних вод згідно п. 2.1.4 договору визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно показань лічильників води, або іншим способом визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування.
Строк оплати за договором відповідно до умов п.п. 2.2.2, 2.2.4 встановлений десять днів з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
Відповідно до умов розділу 7 договору цей договір укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним Договором.
Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 50 595,91 грн. за послуги з водопостачання та водовідведення, надані за період з 01.11.2008 року по 01.01.2011 року на підставі Договору.
Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів постачання питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення у грудні 2008 року, січні та лютому 2009 року. Вони ґрунтуються на даних підписаних обома сторонами актів зняття показань водолічильника.
За твердженням позивача, згідно з поданим розгорнутим розрахунком, за період з 01.11.2008 року по 01.01.2011 року ним надано відповідачу послуги водопостачання та водовідведення за договором вартістю 181 265,95 грн.
З пояснень позивача та матеріалів справи, вбачається, що вартість послуг з водопостачання та водовідведення за спірний період для ІІІ групи споживачів, зокрема, за грудень 2008 року, січень та лютий 2009 року, позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1661 від 27 листопада 2008 року, № 1780 від 25 грудня 2008 року та № 127 від 05 лютого 2009 року.
Згідно з Указами Президента України відповідно № 1199/2008 від 24 грудня 2008 року, № 65/2009 від 03 лютого 2009 року та № 76/2009 від 09 лютого 2009 року зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 8 ст. 118 Конституції України, рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень.
До 1 грудня 2008 року тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, що надаються позивачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28 серпня 2007 року.
Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1661 від 27 листопада 2008 року про втрату чинності розпорядженням № 1127 від 28 серпня 2007 року, скасоване Указом Президента України № 1199/2008 від 24 грудня 2008 року.
За таких обставин суд вважає необхідним здійснення нарахування плати за послуги з водопостачання та водовідведення, надані протягом грудня 2008 року, січня та лютого 2009 року, за тарифами згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28 серпня 2007 року в розмірі для ІІІ групи споживачів -1,68 грн./м3 стоків з ПДВ та 2,82 грн./м3 води з ПДВ.
Таким чином, вартість послуг водопостачання та водовідведення згідно з чинними на час їх надання тарифами становить 128096,04 грн., виходячи з того, що вартість послуг наданих у грудні 2008 року становить 5 940,00 грн., а не 18 965,72 грн., у січні 2009 року - 4 368,00 грн., а не 27 042,60 грн. та у лютому 2009 року - 4 032,00 грн., а не 21 501,59 грн., як визначено позивачем.
Поясненнями сторін, розгорнутими розрахунками сторін, підтверджується факт оплати відповідачем одержаних послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 130 670,04 грн.
Отже, переплата відповідача за послуги з водопостачання та водовідведення, наданні на підставі Договору № 07258/5-08 від 01.03.2007 року, становить 2 574,00 грн.
Дана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України № 42/47 від 07.12.2010 року, № 42/79 від 16.03.2011 року.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розрахунок вартості наданих за Договором послуг водопостачання та водовідведення позивачем здійснено не на підставі тарифів на ці послуги, чинних протягом спірного періоду.
Позивачем не доведено, що станом на час звернення до суду відповідач мав заборгованість перед позивачем, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідачем сплачено позивачу суму, що перевищує загальну вартість наданих на підставі Договору послуг з водопостачання та водовідведення, на який позивач посилається в позовній заяві як на підставу виникнення боргу. Інших доказів наявності заборгованості відповідача позивачем суду не надано.
За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 50 595,91 грн. за Договором та платежів, пов'язаних з несвоєчасною сплатою заборгованості, задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Позивачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду жодних належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог та не доведено правомірності та законності нарахування відповідачу суми основного боргу та штрафних санкції за Договором.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2011 року у справі № 54/158 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” на рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2011 року у справі № 54/158 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2011 року у справі № 54/158 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
4. Справу № 54/158 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді