01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
25.11.2011 № 16/223
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів:
секретар судового засідання: Марвано А.Т.,
в судове засідання з'явились представники:
від позивача: ОСОБА_1. довіреність №0908 від 09.08.2011 року,
від відповідача: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу українського науково-дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів,
на рішення господарського суду м. Києва від 26 травня 2011 року,
у справі № 16/223 (суддя Ярмак О.М.),
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудпромсервіс», м. Київ,
до українського науково-дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів, м. Київ,
про стягнення боргу 16 726 грн. 36 коп.,
ТОВ «Техбудпромсервіс» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до українського науково-дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів про стягнення заборгованості (а.с. 4-6).
Рішенням господарського суду м. Києва від 26 травня 2011 року по справі № 16/223 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з українського науково-дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів на користь ТОВ «Техбудпромсервіс» 16 358 грн. 00 коп. основного боргу, 163 грн. 58 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 50-51).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 26 травня 2011 року повністю (а.с. 65-66).
Скаржник вважає, що Акт № 4 приймання виконаних підрядних робіт не має відношення до Договору, а також посилається на те, що судом не враховано відсутності у матеріалах справи локального кошторису та договірної ціни по Договору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2011 року апеляційну скаргу українського науково-дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів на рішення господарського суду м. Києва від 26 травня 2011 року по справі № 16/223 прийнято до провадження (а.с. 64).
У зв'язку з перебуванням судді-доповідача Шипка В.В. на лікарняному, на підставі розпорядження № 01-24/636 від 10 жовтня 2011 року, проведено повторний автоматичний розподіл справи №16/223.
Справу № 16/223 для здійснення подальшого перегляду передано колегії суддів у складі: головуючого судді Чорногуза М.Г., суддів Агрикової О.В. та Сухового В.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2011 року розгляд справи призначено на 01 листопада 2011 року.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 01 листопада 2011 року розгляд справи № 16/223 відкладено на 25 листопада 2011 року.
23 листопада 2011 року до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла належним чином завірена копія акту № 4 приймання виконаних підрядних робіт.
Розпорядженням секретаря судової палати від 24 листопада 2011 року за № 01-23/3/19, у зв'язку з перебуванням судді Сухового В.Г. у відрядженні, розгляд справи було визначено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді - Чорногуза М.Г., суддів Агрикової О.В. та Корсакової Г.В.
Представник скаржника у судове засідання 25 листопада 2011 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної скарги не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2011 року.
Враховуючи, що ухвалами про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи сторін було попереджено, що в разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними матеріалами.
Колегія суддів виходить з того, що розгляд справи відкладався, представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, скаржнику була надана можливість подати суду додаткові докази, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка представника скаржника у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити спірне рішення господарського суду міста Києва без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. При цьому представник позивача послався на те, що акт виконаних підрядних робіт № 4 підписано у 2010 році, а перелік робіт за цим актом відповідає переліку робіт, що вказані у договорі № 12/10/09 від 15 жовтня 2009 року. Тому позивач вважає, що акт № 4 складено та підписано на виконання договору № 12/10/09 від 15 жовтня 2009 року.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 25 листопада 2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
15 жовтня 2009 року між Державною науковою установою «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів» та ТОВ «Техбудпромсервіс» було укладено договір №12/10/09 підряду на виконання ремонтних робіт (надалі-Договір) (а.с. 11-12).
Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами із забезпеченням належної якості, за договірною ціною та у терміни згідно п. 4.1 цього Договору виконати роботи по улаштуванню відмостки та укладення ФЕМів.
Вартість договору становить 30 602 грн. 40 коп. в т.ч. ПДВ 20% 5 100 грн. 40 коп. (п. 1.2 Договору з урахуванням додаткової угоди № 1 до Договору, а.с. 13).
Згідно з п. 2.2 Договору, взаєморозрахунки проводяться у безготівковій формі за договірною ціною, яка погоджена замовником та підрядником. Для погодження індексу подорожчання підрядник повинен надати замовнику всі необхідні документи в повному обсязі та в необхідній кількості, згідно ДБН Д. 1.1 -1 -2000.
На виконання умов Договору 09 березня 2010 року сторони підписали та скріпили печатками товариств Акт № 4 приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 на суму 21 858 грн. 00 коп. (а.с. 15, 93-95).
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що замовник проводить проміжні платежі підряднику поетапно на основі актів виконаних робіт (Ф № КБ-2в та Ф № КБ-3в), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконання робіт надається Підрядником уповноваженому представнику Замовника не пізніше 5 числа наступного за звітним місяцем. Уповноважений представник Замовника протягом трьох днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині реально виконаних робіт.
Оскільки в Договорі чітко не визначено строків оплати виконаних підрядних робіт, згадані строки слід визначати з моменту спливу семиденного строку після пред'явлення вимоги.
19 січня 2011 року позивачем передана відповідачеві претензія за №12/10 з вимогою погасити заборгованість у розмірі 21 858 грн. 00 коп. (а.с. 19). 01 лютого 2011 року позивач передав відповідачеві лист, в якому повторно вимагав сплатити існуючу заборгованість (а.с. 20).
Як зазначає позивач, 25 березня 2011 року відповідач провів часткову оплату боргу у розмірі 5 500 грн. 00 коп.
Таким чином, непогашеною відповідачем залишилась сума заборгованості у розмірі 16 358 грн. 00 коп., яка станом на момент прийняття спірного рішення не погашена.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 16 358 грн. 00 коп.
Твердження скаржника про те, що Акт № 4 приймання виконаних підрядних робіт не має відношення до Договору відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції, оскільки в Акті зазначено, що виконані роботи здані підрядником 01 березня 2010 року та прийняті замовником 09 березня 2010 року, тобто в період дії Договору. Також слід відзначити, що виконання робіт, які зазначені в Акті № 4, було передбачено умовами Договору № 12/10/09 від 15 жовтня 2009 року, а відтак, колегія суддів погоджується з твердженнями позивача, що при складанні Акту № 4 була допущена технічна помилка у даті складання цього Акту, оскільки насправді роботи були виконані у лютому 2010 року.
Слід наголосити, що сторони склали, підписали та скріпили печатками товариств Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого відповідачем визнано заборгованість за Договором № 12/10/09 від 15 жовтня 2009 року, у розмірі 21 858 грн. 00 коп. згідно Акту № 4 (а.с. 18). Тобто, відповідач сам визнав, що Акт № 4 складено на виконання умов Договору № 12/10/09.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом не враховано відсутності у матеріалах справи локального кошторису та договірної ціни по Договору також відхиляються колегією суддів апеляційного господарського суду, оскільки пунктом 1.2 Договору визначено вартість договору, яка з урахуванням додаткової угоди № 1 становить 30 602 грн. 40 коп.
Беручи до уваги те, що до фактичних обставин справи судом першої інстанції обґрунтовано і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні скарги апелянта необхідно відмовити.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Рішення господарського суду міста Києва від 26 травня 2011 року по справі № 16/223 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга українського науково-дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів на рішення господарського суду міста Києва від 26 травня 2011 року задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу українського науково-дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів на рішення господарського суду міста Києва від 26 травня 2011 року у справі № 16/223 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 26 травня 2011 року по справі № 16/223 залишити без змін.
3. Справу № 16/223 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя
Судді