01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.11.2011 № 53/339
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів:
при секретарі Кулачок О. А.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 17917 від 03.11.2010
від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 23-09/1 від 23.09.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод дитячого харчування «Салюс»
на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2010 року
у справі № 53/339 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3
до Відкритого акціонерного товариства «Завод дитячого харчування «Салюс»
про стягнення 98 380 грн.
Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу за надані в період з 19.08.2009 року по 13.09.2009 року транспортні послуги в сумі 98380 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2010 року, повний текст якого підписаний 20.12.2010 року, у справі № 53/339 позов задоволено повністю.
Рішення суду ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено факт надання позивачем відповідачу спірних послуг та неоплати їх відповідачем.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерного товариства «Завод дитячого харчування «Салюс» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2011 року у справі № 59/65 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення не прийнято до уваги той факт що відповідно до приписів чинного законодавства договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі, при укладенні договору сторони повинні в будь - якому випадку погодити предмет, ціну та строку дії договору, в той час як в матеріалах відсутні докази укладення такого договору щодо спірних послуг, а отже з наданих позивачем товарно - транспортних накладних, виставлених рахунків та подорожніх листів не можливо з'ясувати факт погодження предмету, ціни та строків господарських зобов'язань щодо перевезення вантажу.
Ухвалою від 12.01.2011 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О.М., Пашкіна С.А, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод дитячого харчування «Салюс» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.
Розпорядженням Голови суду № 01-23/1/5 від 08.02.2011 справу № 53/339 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Калатай Н.Ф., суддів Пашкіної С.А., Синиці О.Ф.
Розпорядженням голови суду № 01-23/1/43 від 05.09.2011 року справу № 53/339 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Калатай Н. Ф., суддів Баранця О. М., Синиці О. Ф.
Під час розгляду справи представник відповідача надав пояснення, в яких апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник позивача проти її задоволення заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст.99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.
Позов заявлено про стягнення плати за надані позивачем відповідачу в період з 19.08.2009 року по 13.09.2009 року транспортні послуги на загальну суму 98 380 грн., які були оформлені відповідними товарно-транспортними накладними:
- ТТН № 673832 від 13.09.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Фолькваген НОМЕР_1 по маршруту Київ-Запоріжжя-Дніпропетровськ;
- ТТН № 673831 від 13.09.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Мерседес НОМЕР_2 по маршруту Київ-Одеса-Херсон-Симферопіль;
- ТТН № 673830 від 09.09. 2009 року вантаж був перевезений автомобілем Фолькваген НОМЕР_1 по маршруту Київ-Запоріжжя-Дніпропетровськ;
- ТТН № 673829 від 09.09.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Мерседес НОМЕР_3 по маршруту Київ-Одеса-Херсон-Симферопіль;
- ТТН № 673828 від 06.09. 2009 року вантаж був перевезений автомобілем Фолькваген НОМЕР_1 по маршруту Київ-Запоріжжя-Дніпропетровськ;
- ТТН № 673827 від 06.09.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Мерседес НОМЕР_3 по маршруту Київ-Одеса-Херсон-Симферопіль;
- ТТН № 673826 від 02.09.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Мерседес НОМЕР_3 по маршруту Київ-Одеса-Херсон-Симферопіль;
- ТТН № 673825 від 02.09.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Фолькваген НОМЕР_1 по маршруту Київ-Запоріжжя-Дніпропетровськ;
- ТТН № 673823 від 30.08.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Мерседес НОМЕР_3 по маршруту Київ-Одеса-Херсон-Симферопіль;
- ТТН № 673824 від 30.08.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Фолькваген НОМЕР_4 по маршруту Київ-Запоріжжя-Дніпропетровськ-Кривий Ріг;
- ТТН № 673821 від 26.08.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Мерседес НОМЕР_3 по маршруту Київ-Одеса-Херсон-Симферопіль;
- ТТН № 673822 від 26.08.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Фолькваген НОМЕР_1 по маршруту Київ-Запоріжжя- Дніпропетровськ;
- ТТН № 673820 від 23.08.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Мерседес НОМЕР_2 по маршруту Київ-Одеса-Херсон-Симферопіль;
- ТТН № 673819 від 23.08.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Фолькваген НОМЕР_1 по маршруту Київ-Запоріжжя-Дніпропетровськ;
- ТТН № 673818 від 19.08.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Мерседес НОМЕР_2 по маршруту Київ-Одеса-Херсон-Симферопіль;
- ТТН № 673817 від 19.08.2009 року вантаж був перевезений автомобілем Фолькваген НОМЕР_1 по маршруту Київ-Запоріжжя-Дніпропетровськ.
Зі змісту наданих позивачем для долучення до матеріалів справи примірників вказаних товарно-транспортних накладних не можна дійти однозначного висновку про обсяг наданих транспортних послуг через те, що вказані примірники не є першими примірниками та заповнені за допомогою копіювального паперу, проте, колегією суддів досліджено оригінали спірних накладних, які містяться у господарській справі № 8/99 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Завод дитячого харчування «Салюс» про стягнення 98 380 грн. Відомості, які містяться в зазначених накладених, підтверджують факт здійснення позивачем на замовлення відповідача перелічених вище перевезень.
Факт надання позивачем відповідачу зазначених послуг з перевезення вантажу підтверджується відповідними подорожніми листами: № 106569 від 01.06.2009 року, № 106570 від 28.06.2009 року, № 106572 від 11.06.2009 року, № 106573 від 29.07.2009 року, № 106575 від 01.07.2009 року, № 106576 від 12.08.2009 року, № 106578 від 19.07.2009 року, № 106580 від 23.08.2009 року, № 106581 від 02.08.2009 року, № 106583 від 30.08.2009 року, № 106584 від 12.08.2009 року, № 106586 від 02.09.2009 року, № 106589 від 02.09.2009 (копії долучені до матеріалів справи, оригінали знаходяться в матеріалах господарської справи №8/99 та досліджені колегією суддів).
Протоколом погодження цін № 2 від 10.08.2009 року сторони дійшли згоди про те, що провізна плата за перевезення вантажу за 1 км пробігу на 10.08.2009 року складає:
- Мереседес НОМЕР_5 10 т - 3,65 грн.;
- Мереседес НОМЕР_6 вантажопідйомністю 6 т - 3,15 грн.;
- Фольцваген НОМЕР_7 вантажопідйомністю 3 т - 2,75 грн.
На оплату вказаних послуг позивачем виставлено відповідачу рахунки на загальну суму 98 380 грн.: № 38 від 19.08.2009 року, № 39 від 19.08.2009 року, № 40 від 23.08.2009 року, № 41 від 23.08.2009 року, № 42 від 26.08.2009 року, № 43 від 26.08.2009 року, № 44 від 30.08.2009 року, № 46 від 02.09.2009 року, № 47 від 02.09.2009 року, № 48 від 06.09.2009 року, № 49 від 06.09.2009 року, № 50 від 09.09.2009 року, № 51 від 09.09.2009 року, № 52 від 13.09.2009 року, № 53 від 13.09.2009 (копії долучені до матеріалів справи, оригінали знаходяться в матеріалах вищезгаданої господарської справи № 8/99).
Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач має сплатити позивачу 98 380 грн. за надані послуги.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).
Враховуючи відсутність письмової згоди сторін щодо строку оплати наданих позивачем відповідачу транспортних послуг, при визначенні вказаного строку слід керуватись приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Як слідує з матеріалів справи, позивач надсилав на адресу відповідача претензії № 1 від 26.10.2009 року та № 2 з вимогою про оплатити послуги з перевезення в сумі 98 380,00 грн. На доказ направлення вказаних претензії та отримання їх відповідачем до матеріалів справи долучені копії повідомлень про вручення поштового відправлення з відмітками відповідача про отримання 29.10.2009 року та 07.07.2010 року.
Відповідач на вказані претензії не відповів, спірні транспортні послуги не оплатив, внаслідок чого позивач звернувся з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції вимоги позивача задовольнив в повному обсязі, з чим колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Факт наявності у відповідача заборгованості за надані в період з 19.08.2009 року по 13.09.2009 року за переліченими вище товарно - транспортними накладними транспортні послуги в сумі 98 380 грн. належним чином доведений і відповідачем не спростований.
Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Виходячи з принципу справедливості та добросовісності, відповідач, отримавши від позивача транспортні послуги, мав вжити заходів для виконання свого зобов'язання по їх оплаті, оскільки зазначені послуги не були позивачем відповідачу подаровані і останній мав певні обов'язки перед їх виконавцем.
Відповідач, заперечуючи проти позову посилається на те, що відповідно до приписів чинного законодавства договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі, при укладенні договору сторони повинні в будь - якому випадку погодити предмет, ціну та строку дії договору, в той час як в матеріалах відсутні докази укладення такого договору щодо спірних послуг, а отже, з наданих позивачем товарно - транспортних накладних, виставлених рахунків та подорожніх листів не можливо з'ясувати факт погодження предмету, ціни та строків господарських зобов'язань щодо перевезення вантажу.
Колегія суддів вважає таку правову позицію відповідача помилковою з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу (ч. 4 ст. 909 ЦК України).
Частиною 1 ст. 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 ЦК України).
Згідно ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Розділом 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.1997 року встановлено наступне:
- основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (ч. 1 п. 11.1);
- дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається (п. 11.3).
З досліджених обставин справи, з урахуванням викладених вище норм, слідує, що між сторонами існує договір на перевезення, укладений у встановленому законом порядку шляхом підписання Протоколу погодження цін № 2 від 10.08.2009 року, в якому визначено вартість послуг, які надаються, та підписання товарно-транспортних накладних, які фіксують обсяг наданих позивачем відповідачу послуг.
Посилання відповідача на відсутність укладеного між сторонами договору перевезення не відповідають дійсним обставинам справи.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Завод дитячого харчування «Салюс» задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2010 року у справі № 53/339 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Публічне акціонерне товариство «Завод дитячого харчування «Салюс».
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод дитячого харчування «Салюс» на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2010 року у справі №53/339 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду господарського суду міста Києва від 13.12.2010 року у справі № 53/339 залишити без змін.
3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 53/339.
Головуючий суддя
Судді