донецький апеляційний господарський суд
19.12.2011
Постанова
Іменем України
14.12.2011 р. справа №15/5009/4764/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Бойченка К.І.
суддівДіброви Г.І.,
Черноти Л.Ф.
за участю
представників сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:ОСОБА_1, довіреність б/н від 03.05.2011року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» м.Запоріжжя
на рішення
господарського суду Запорізької області
від03.10.2011року
у справі15/5009/4764/11 /суддя Горохов І.С./
за позовомДочірнього підприємства «р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія, ЛТД» м.Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» м.Запоріжжя
простягнення 534592,53грн.
Дочірне підприємство «р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія, ЛТД»м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» м.Запоріжжя заборгованості в розмірі 534592,53грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.10.2011року по справі №15/5009/4764/11 позов Дочірнього підприємства «р»Товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія, ЛТД» м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» м.Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 534592,53грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” на користь Дочірнього підприємства “р” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД” заборгованість в розмірі 493952,61грн., інфляційних нарахувань в сумі 22531,16грн., 3% річних в сумі 7957,37 грн., судові витрати з державного мита в розмірі 5244,41грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 231,52 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Дане рішення мотивовано наступним:
- положеннями ст.525, ч. 2 ст.530, ст.611, ст.625, ст.629, ст.655, 692, ч.2 ст.712, Цивільного кодексу України, ст173, 193, ч.1 ст.222 Господарського кодексу України;
- частковою обгрунтованістю позовних вимог;
- доведеністю поставки товару.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 03.10.2011р. у справі №15/5009/4764/11 Товариство з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» м.Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати згадане рішення, в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що:
- рішення господарського суду по справі №15/5009/4764/11 прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме: ст.ст.530, 625, 692, Цивільного кодексу України., ст.ст. 173, 222 Господарського кодексу України;
- висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, позивач, що належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Господарським судом Запорізької області встановлено, що між Дочірнім підприємством “р” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” виникли фактичні господарські правовідносини щодо поставки на адресу останнього продукції.
За твердженням позивача, на виконання умов домовленості на адресу відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 513952,61грн., що підтверджується видатковими накладними №669/П від 01.12.2010року, №670/П від 07.12.2010року, №672/П від 16.12.2010року, №738 від 17.12.2010року, №673/П від 22.12.2010року, №769 від 24.12.2010року, №773 від 28.12.2010року, №775 від 30.12.2010року та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії №4087, 4099, 4109.
Фактичне отримання відповідачем товару, зазначених у вищевказаних видаткових накладних підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на накладних та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, а отже прийнятий відповідачем без заперечень.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. (ч. 2 ст.205 Цивільного кодексу України).
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 29.04.2011року №29/04/11-1, яким останньому нагадано про факт поставки товару на суму 698492,75грн. та про залік зустрічної однорідної вимоги в сумі 37084,23грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.07.2011року по справі №17/5009/2374/11 встановлено, що між Дочірнім підприємством “р” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” існували договірні правовідносини за договором поставки №104 від 10.01.2011року, однак судом встановлено, що за видатковими накладними №669/П від 01.12.2010року, №670/П від 07.12.2010року, №672/П від 16.12.2010року, №738 від 17.12.2010року, №673/П від 22.12.2010року, №769 від 24.12.2010року, №773 від 28.12.2010року, №775 від 30.12.2010року поставка товару Товариством з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” здійснювалась поза межами договору поставки №104, оскільки товар був поставлений за період 01.12.2010року-30.12.2010року, тоді як договір був укладений -10.01.2011року.
Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати отриманого товару.
За твердженням позивача, вартість отриманого товару відповідач оплатив частково, перерахувавши на рахунок позивача 09.02.2011року та 11.02.2011року по 10 000,00 грн. у зв'язку з чим несплаченим залишився борг в розмірі 493952,61грн.
Як встановлено судом першої інстанції, сума заборгованості за вказаними накладними, враховуючи наявність часткової оплати, складає 493952,61грн .
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України: - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; - покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу; - у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами; - якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу; - якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати спірної продукції не виконав, у зв'язку з чим на момент подання позовної заяви до господарського суду у останнього виникла заборгованість у розмірі 493952,61грн.
Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар в розмірі 493952,61грн.
Відповідно до ч.6 ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.
У зв'язку з наявними обставинами по даній справі, існуванням спору за спірними видатковими накладними у межах справи №17/5009/2374/11, наявність у матеріалах справи листа, яким позивач повідомив відповідача про існування боргу, відповідач повинен був сплатити заборгованість за поставлений товар у повному обсязі.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості та доведеності належними доказами факту наявності заборгованості в сумі 493952,61грн. є вірними, а заборгованість є такою, що підлягає стягненню.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані до стягнення інфляційні нарахування за період з 01.01.2011року по 15.07.2011року в розмірі 32615,16грн. та 3% річних в розмірі 8024,76грн. за період з 01.01.2011року по 15.07.2011року, які задоволенню не підлягають, у зв'язку з недоведеністю обґрунтованості періоду нарахування та факту прострочення оплати спірної продукції саме з 01.01.2011року.
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2011року у справі №15/5009/4764/11 підлягає частковому скасуванню.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за позовом та апеляційною скаргою покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
1)Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2011р. по справі №15/5009/4764/11 задольнити частково.
2)Рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2011р. по справі №15/5009/4764/11 скасувати частково.
3)Позовні вимоги Дочірнього підприємства “Р” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД” м.Запоріжжя про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» м.Запоріжжя 493952,61грн. основного боргу за поставлений товар, 32615,16грн. інфляційних нарахувань та 8024,76грн. 3 % річних, задовольнити частково.
4)Відмовити у стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» м.Запоріжжя на користь Дочірнього підприємства “Р” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД” м.Запоріжжя 32615,16грн. інфляційних нарахувань та 8024,76грн. 3 % річних.
5) В решті рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2011р. по справі №15/5009/4764/11 залишити без змін.
6)Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ”69057 м.Запоріжжя пр.Леніна 158 кв.014 код ЄДРПОУ 35365973 на користь Дочірнього підприємства “Р” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД”69057 м.Запоріжжя пр.Леніна 158 код ЄДРПОУ 32372553 суму заборгованості в розмірі 493952,61 грн., витрати зі сплати державного мита за позовом в розмірі 4939,53грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 218,06грн. та витрати зі сплати державного мита в сумі 2422,00грн. за апеляційною скаргою.
7)Стягнути з Дочірнього підприємства “Р” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД”69057 м.Запоріжжя пр.Леніна 158 код ЄДРПОУ 32372553 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ”69057 м.Запоріжжя пр.Леніна 158 кв.014 код ЄДРПОУ 35365973 витрати зі сплати державного мита в сумі 200,20грн. за апеляційною скаргою.
8) Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Л.Ф.Чернота
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1.ГСДО