донецький апеляційний господарський суд
16.12.2011
Постанова
Іменем України
13.12.2011 р. справа №32/98пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Калантай М.В.
суддів:Дучал Н.М.
Стойки О.В.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 -дов. від 04.10.11.
від відповідача 1:ОСОБА_2 -дов. від 29.11.11
від відповідача 2:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелан Плюс" м. Горлівка
на рішення господарського суду Донецької області
від02.07.2010 року
у справі№32/98пд
за позовом:Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" м. Київ в особі "Центрального" відділення ПуАТ "СЕБ Банк" у м. Донецьку
до відповідача 1:Приватного підприємства "Дінікс Компані" м. Горлівка
до відповідача 2:Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелан Плюс" м . Горлівка
простягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.07.2010 року у справі №32/98пд (суддя Сковородіна О.М.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" в особі "Центрального" відділення ПуАТ "СЕБ Банк" до Приватного підприємства "Дінікс Компані" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелан Плюс" про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Стягнено на користь Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" в особі "Центрального" відділення ПуАТ "СЕБ Банк" м. Донецьк з Приватного підприємства "Дінікс Компані" м. Горлівка та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелан Плюс" м. Горлівка заборгованість за кредитним договором №04-Г від 24.05.2007 року в сумі 5285016,03 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно у такий спосіб:
1) в частині нерухомого майна:
Від імені ПуАТ "СЕБ Банк" зобов'язано продати будь-якій третій особі -покупцеві на підставі договору купівлі-продажу предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення-будинки, що розташовані за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, буд. 1ж/1 (реєстраційний номер 5253801):
літ. "Г-I" -будинок загальною площею 3130,6 кв.м, з прибудовами літ. "Г1-I, г,г1";
літ. "Д-III" -будинок загальною площею 748,3 кв.м, з тамбуром "д";
літ. "З-I"будинок загальною площею 67,5 кв.м, з прибудовою "з" з ганками "з1,з2";
літ. "Я-I" -будинок загально площею 47,4 кв.м;
споруди 1-4, I, II.
2) в частині рухомого майна:
Зобов'язано передати рухоме майно, а саме виробниче обладнання, що належить ПП "Дінікс Компані" у власність ПуАТ "СЕБ Банк" згідно переліку:
пристрій розвідний "Астра", РУ-1;
пристрій заточний СЗ-Астра;
станок Астра -1;
станок СТ-Астра -(2) 1;
пристосування для разводу (и контролю) ленточних пил "Астра";
станок денточно-пильний, подільний ламельний "Астра", ПЛП ДЛ;
станок форм.-отр. Altendorf_F92T (форматно-розкройний);
станок ЦРМ-180, (багатопильний станок);
кран мостовий, ВП-10 тн р. №К0332КР, h підйому 8м, проліт 28,5 м;
компресор КТ-6;
компресор;
зварювальний пристрій для зварювання ленточних пил АСП-1600;
рокла-тележка гідравлічна DF-V;
насос АК-50-160, 4 шт.;
насос АК-32-125;
насос ВК-2-26 АУ, ВКС 2/026АУ2;
сушильне обладнання (камери inComac ICD) -4шт.;
чотирьохсторонній станок Winner SPRINT-Series SP5-23U, CM 555(U);
станок торцовочний MJ 2415;
насосна станція HMC 304 EM -Витяжний шкаф 100;
фрезерний станок Т 800;
підмітальна машина-пилесосна-КУ-405 А;
бензопила SOLO;
вентилятор радіальний ВЦП 7-40;
автопогрузчик "Балканкар".
Зобов'язано передати рухоме майно, а саме виробниче обладнання, що належить ТОВ "Гелан Плюс" у власність ПуАТ "СЕБ Банк" згідно переліку:
заточний станок RONDOMAT-168;
чотирьохсторонній станок UNIMAT 23EL;
прес PROFI PRESS -2500 (для склеювання бруса -виробництво щитів), GreCon;
лінія зрощування ULTRA-2, Grecon;
аспіраційна установка Coral мес/6SP;
аспіраційна установка ACVIRO FT302CEC;
аспіраційна установка ACVIRO FT202CEC;
аспіраційна установка MF9030;
аспіраційна установка MF9030;
комплект суш. установок 2 шт.;
колібрувально-шліфовальний станок -233/В, "Viet Challenge";
кран мостовий ВП 10 т р. № К.0304, проліт 16,5м, двухбалочний, h підйому 10м;
прес для бруса (вертикальний, для зрощування бруса) Polzer HKBL60/20, Fin S.r.1.;
установка для нанесення тип SC2B 250;
станок Д-О Т-990 Omga (T-920NC);
котел ТГУ-600 (котельня AZSD): котел 600кW №53/US/02 з пристроями подання опилок AZSD -250 №497 и №498;
котел ТГУ-600 (котельня AZSD-600): котел 600кW №46/US/02 з пристроями подання опилок AZSD -250 №503 и №506.
Оскаржуване рішення господарського суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, другий відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гелан Плюс" м. Горлівка, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Заявник апеляційної скарги вказує на необґрунтованість висновків господарського суду про відповідальність другого відповідача, з посиланням на кредитний договір №04-Г від 24.05.2007 року, який був укладений між позивачем та першим відповідачем, без аналізу переукладання цього кредитного договору 08.10.2007 року, оскільки фактично були припинені зобов'язання сторін за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії №04-Г від 24.05.2007 року та виникли нові зобов'язання з укладеного договору про надання відновлюваної кредитної лінії №04-Г від 08.10.2007 року.
Другий відповідач наполягає на відсутності в матеріалах справи відомостей щодо розрахунку дійсної заборгованості першого відповідача, а із наявних в матеріалах справи довідок, на його думку, не вбачається дати виникнення та періоду існування заборгованості, суми, фактично сплаченої ПП "Дінікс компані", кредитних коштів за період користування кредитом, періоду та розміру нарахування поточних та прострочених процентів за кредитом.
Скаржник стверджує про недоведеність належного повідомлення позивачем ТОВ "Гелан Плюс" про порушення ПП "Дінікс Компані" умов кредитного договору, оскільки докази, якими підтверджується направлення претензії на адресу другого відповідача, не можуть вважатись належними та допустимими.
Другий відповідач наполягає на тому, що у відповідності до чинного законодавства реєстрація в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження є обов'язком обтяжувача (позивача) та не обмежується тільки позасудовою процедурою. На його думку, матеріали справи не містять доказів належного виконання позивачем своїх обов'язків щодо реєстрації в державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження.
ТОВ "Гелан Плюс" не погоджується також із висновком суду про те, що вимоги позивача, які стосуються способу звернення в частині рухомого майна, а саме -передати виробниче обладнання згідно переліку у його власність, повністю відповідають законодавству та не може обмежуватись домовленістю сторін, вираженою у договорах між ними, оскільки у відповідності до чинного законодавства звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Крім того другий відповідач стверджує, що оскаржуване рішення було прийняте за відсутності першого відповідача, який не був повідомлений належним чином.
Заявник апеляційної скарги просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду та прийняте нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач, Публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк" м. Київ в особі "Центрального" відділення ПуАТ "СЕБ Банк" у м. Донецьк, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач наполягає на необґрунтованості та безпідставності мотивів, з яких подана апеляційна скарга. Просить залишити рішення господарського суду -без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Представник першого відповідача, Приватного підприємство "Дінікс Компані" м. Горлівка в судовому засіданні зазначив про безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги, тому просив залишити її без задоволення, а рішення без змін.
У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, що прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Акціонерним банком "Факторіал-банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк" (кредитодавець) та Приватним підприємством "Дінікс Компані" (позичальник) 24.05.2007 року був укладений договір про надання невідновлюваної кредитної лінії №04-Г (кредитний договір), за умовами якого позичальнику були надані у тимчасове користування грошові кошти в сумі 6000000грн. за наявності вільних кредитних ресурсів на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання зі сплатою 20% річних. Кінцевий термін повернення кредиту було встановлювався на дату 24.12.12р.
Сторонами за цим договором 08.10.2007 року була прийнята Додаткова угода №1 до договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №04-Г від 24.05.2007 року, згідно з якою сторони домовились перевести договір про надання невідновлюваної кредитної лінії №04-Г від 24.05.2007 року в договір про надання відновлюваної кредитної лінії. Договір про надання невідновлюваної кредитної лінії №04-Г від 24.05.2007 року змінено та викладено в новій редакції: Договір про надання відновлюваної кредитної лінії №04-Г, за умовами якого кредитодавець, при наявності вільних кредитних ресурсів, зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 6000000грн. у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту здійснюється окремими частинами, зі сплатою 20% річних та комісій. Кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом встановлюється 24.05.2012 року.
З метою забезпечення належного виконання умов вказаного вище кредитного договору були укладені наступні договори:
1) договір іпотеки №81 від 24.05.2007 року, укладений між АБ "Факторіал-Банк" (іпотекодержатель) та майновим поручителем, ТОВ "Гелан Плюс" (іпотекодавець), предметом якого є нерухоме майно іпотекодавця, а саме: нежитлові приміщення-будинки, що розташовані за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, буд. 1ж/1 (реєстраційний номер 5253801). Вартість предмета іпотеки за домовленістю сторін склала 2910763грн.
Крім того, 24.05 2007 року сторони уклали договір №81з про задоволення вимог іпотекодержателя (з відкладною умовою).
2) Договір застави №84 від 24.05.2007року, укладений між АБ "Факторіал-Банк" (заставодержатель) та майновим поручителем, ТОВ "Гелан Плюс" (заставодавець), предметом якого є виробниче обладнання, розташоване за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, буд. 1ж/1 та його заставна вартість склала 3492783грн.
3) Договір застави №82 від 24.05.2007 року, укладений між АБ "Факторіал-Банк" (заставодержатель) та Приватним підприємством "Дінікс Компані" (заставодавець), предметом якого є виробниче обладнання, розташоване за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, буд. 1ж/1 та його заставна вартість склала 1073252грн.
Перший відповідач, Приватне підприємство "Дінікс Компані" свої зобов'язання за договорами кредиту належним чином не виконало, внаслідок чого станом на 29.03.2010р. утворилась заборгованість за кредитним договором №04-Г від 24.05.2007року в сумі 5285016,03 грн.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Як вказано вище, між позивачем та відповідачами були укладені договори іпотеки №81 від 24.05.07р., застави №84 від 24.05.07р. та №82 від 24.05.07р., предметами яких є нерухоме та рухоме майно (згідно переліку), розташоване за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, буд. 1ж/1.
Наданими до матеріалів справи документами підтверджується факт неналежного невиконання першим відповідачем зобов'язань за кредитним договором.
Вартість заставного майна підтверджена висновками спеціалістів.
Згідно з пунктом 2.1 договору №81з про задоволення вимог іпотекодержателя (з відкладною умовою) в разі невиконання або неналежного виконання боржником умов основного договору, звернення стягнення на передане в іпотеку майно буде здійснюватися шляхом продажу предмету іпотеки від імені іпотекодержателя.
Пунктом 2.4. договорів застави №82 та 84 від 24.05.2007 року встановлено, що. заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано частково (наприклад, в разі несвоєчасної або неповної сплати суми кредиту, або комісії, або процентів) або повністю.
Стаття 572 Цивільного кодексу України передбачає, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
У відповідності до частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Стаття 589 Цивільного кодексу України встановлює, що в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Як вбачається із матеріалів справи позивач надіслав на адресу відповідачів претензію на суму заборгованості, однак, вимога щодо сплати боргу, який виник за кредитним договорам, залишилась без задоволення.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявними в матеріалах справи доказами, а саме: дублікатом повідомлення про вручення поштової кореспонденції №8300400607608, фіскальним чеком від 17.03.10р., підтверджується факт повідомлення позивачем другого відповідача про порушення першим відповідачем зобов'язань за кредитним договором.
Крім того, як правомірно зазначено господарським судом Донецької області, юридичною адресою другого відповідача, згідно з Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є Донецька область, м. Горлівка, пр. Перемоги, буд. 134, кв. 36. Одночасно ця адреса є місцем мешкання одного з засновників товариства другого відповідача -гр. Величко Д.В., що підтверджується Статутом товариства. Поштове повідомлення було вручено за цією ж адресою матері Величко.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що не можна вважати, що позивачем не були виконані обов'язки щодо повідомлення заставодавця про наявність боргових зобов'язань першого відповідача.
Донецький апеляційний господарський суд вважає безпідставними посилання заявника апеляційної скарги на приписи статей 555, 559 Цивільного кодексу України, за якими, на його думку, припинились забезпечувальні заставні зобов'язання, з огляду на таке.
У відповідності до норм чинного законодавства як порука, так і застава, є способами забезпечення виконання зобов'язань. Проте, кожен з них є окремим за своєю правовою природою.
Так, зокрема, порука (на відміну від застави) не надає кредитору права першочергового задоволення своїх вимог за рахунок майна, яке є предметом застави.
Параграфом 3 глави 49 Цивільного кодексу України регулюються положення щодо поруки, а параграфом 6 цієї ж глави ЦК України -застава).
Згідно зі статтею 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.
Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
У відповідності до статті 593 Цивільного кодексу право застави припиняється у разі:
1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;
2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
3) реалізації предмета застави;
4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що до договору іпотеки не можуть бути застосовані положення діючого законодавства щодо поруки, оскільки таки договори є окремими засобами забезпечення зобов'язання, тому такі твердження заявника апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги.
Крім того не приймаються до уваги також посилання скаржника на те, що позивачем в порушення статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", не були зареєстровані відомості про звернення стягнення на предмет обтяження у відповідному державному реєстрі, з огляду на таке.
Згідно з вказаною статтею звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.
Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
У відповідності до статті 27 вказаного Закону якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Повідомлення повинно містити таку інформацію:
1) зміст порушення, вчиненого боржником;
2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги;
3) опис предмета забезпечувального обтяження;
4)посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу;
5)визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач;
6) вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Таким чином, зазначена дія обтяжувала є обов'язковою при застосуванні позасудових процедур звернення стягнення.
Щодо способу звернення стягнення на заставлене майно, то у відповідності до п. 3.3.4. іпотечного договору №81 у разі порушення боржником умов договору кредиту та/або іпотекодавцем цього договору, іпотекодержатель має право продати від свого імені будь-якій особі-покупцеві предмет іпотеки у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та розділу 4 цього договору.
Отже, вимога про звернення стягнення на заставлене майно шляхом його продажу позивачем будь-якій третій особі -покупцеві на підставі договору купівлі-продажу є правомірною та обґрунтованою.
Пункт 2.10. договорів застави № 82 та № 84 від 24.05.07р., визначає, що примусове звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення шляхом реалізації предмета застави органами державної виконавчої служби. У випадку, коли предмет застави не ліквідний, або суми, вирученої від продажу предмета застави недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право одержати суму, якої не вистачило для повного задоволення вимоги, з любого іншого ліквідного майна заставодавця.
Разом з тим, п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлює, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
Згідно з п. 1 частини 1 статті 26 цього Закону обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;
За наведених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги про порушення господарським судом приписів процесуального законодавства щодо неналежного повідомлення першого відповідача про судове засідання та прийняття рішення за його відсутності, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелан Плюс" м. Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2010 року у справі №32/98пд - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2010 року у справі №32/98пд- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.
Повний текст постанови підписаний 16.12.11.
Головуючий М.В.Калантай
Суддя Н.М.Дучал
Суддя О.В.Стойка
Надруковано 7 прим.:
1 прим. - у справу;
3 прим. - сторонам;
1 прим. -ГСДО;
2 прим. -ДАГС