Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" грудня 2011 р. Справа № 5023/8394/11
вх. № 8394/11
Суддя господарського суду Жигалкін І.П.
при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 22.03.2010 р.)
3-ї особи < Текст > відповідача - не з'явився 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тісо Аркітект Металл енд Гласс Констракшн", м. Київ 3-я особа < Текст >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс", м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення 52 712,74 грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тісо Аркітект Металл енд Гласс Констракшн", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" (надалі - Відповідач) суми основного боргу в розмірі 44 083,77 грн., пені - 5 646,48 грн., 3% річних - 928,19 грн., інфляційних збитків - 2 054,30 грн. та покладення на Відповідача судові витрати.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки уповноваженого представника суд не повідомив. Вимоги попередньої ухвали суду не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника Позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між Позивачем та Відповідачем 31.08.2009 року був укладений Договір на виконання робіт за № 1722/2 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язувалося виконати роботи по виготовленню систем сміттєвидалення за погодженими кресленнями та згідно специфікації та монтаж вищезазначених елементів за адресою; м. Харків, житловий будинок по пров. Отокара Яроша, а Відповідач зобов'язувалося в строки, порядку і розмірі, встановлені договором, прийняти та оплатити вказані роботи.
Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість робіт за Договором складає 76 335,07 грн. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оплата за цим Договором проводиться після підписання цього Договору, не пізніше 3-х банківських днів, шляхом перерахування на поточний рахунок Підрядника авансу в розмірі 132 251, 30 грн. Тобто, не пізніше 03.09.2009 року Відповідач зобов'язувався перерахувати на рахунок Позивача авансовий платіж в розмірі 132 251,30 грн.
Відповідно до п. 6.1. Договору за порушення сторонами строків виконаня зобов'язань за цим договором, винна сторона виплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,05% від суми Договору за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня. Облікова ставка НБУ за вказаний період складає 10,25%.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів с встановлений договором або законом.
25.09.2009 року Відповідачем на користь Позивача перераховано частину авансового платежу в розмірі 100 000, 00 грн. Такими чином, Відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань в частині здійснення авансового платежу в розмірі 132 251, 30 грн. та строк такого прострочення складає 21 день. Пеня за цей період: 132 251, 30 грн. х 0,05% х 21 = 1 388, 65 грн. 3% річних за цей період: 132 251, 30 грн. х 3% /365x21 = 228, 27 грн.
12.10.2009 року Відповідачем на користь Позивача перераховано залишок авансового платежу в розмірі 32 251,30 грн. Відповідно, Відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань в частині здійснення авансового платежу в розмірі 32 251, 30 грн. та строк такого прострочення складає 18 день. Пеня за цей період: 32 251, 30 х 0,05% х 18 = 290, 27 грн. 3% річних за цей період: 32 251, ЗО х 3% / 365 х 18 = 47, 72 грн. Позивач виконав роботи належним чином, що підтверджується Актом приймання передач виконаних робіт від 30.11.2009 року Всього Відповідач виконав робіт загальною вартістю 176 335, 07 грн.
Пунктом 3.2. визначено, що остаточний розрахунок за даним Договором проводиться не пізніше 3-х днів з моменту підписання Акту виконаних робіт в розмірах, вказаних у Акті виконаних робіт.
Таким чином, Відповідач зобов'язаний був не пізніше 03.12.2010 року здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи в розмірі 44 083, 77 грн.
Відповідач свої зобов'язання за укладеним Договором належним чином не виконав.
Відповідно до ст.. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
В силу зазначених приписів Позивач нараховує пеню за порушення строків проведення Відповідачем остаточного розрахунку за виконані роботи за 180 днів.
Пеня за зазначений період складає: 44 083, 77 грн. х 0,05 % х 180 = 3 967, 56 грн. 3% річних за зазначений період: 44 083, 77 грн. х 3% / 365 х 180 = 652, 20 грн.
Індекс інфляції за зазначений період:
Грудень 2009 p.-100,9%
Січень 2010 p.-101,8%
Лютий 2010 p.-101,9%
Березень 2010 р. - 100,9%
Квітень 2010 р. 0 99,7%
Травень 2010 р. 99,4%
Всього: 100,9%+101,8%+101,9%+100,9%+0 99,7%+99,4%=104,66%
44 083, 77 грн. х 104,66% - 44 083, 77 грн. = 2 054, 30 грн.
Відповідач не сплатив вартість виконаних робіт і тим самим не виконав своїх зобов'язань перед Позивачем, чим порушив охоронювані законом інтереси Позивача.
Заборгованість Відповідача перед Позивачем складається з суми основного боргу в розмірі 44 083, 77 грн., пені в розмірі 5 646, 48 грн., З % річних у розмірі 928, 19 грн. та інфляційних збитків в розмірі 2 054, 30 грн.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 ГПК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.
За договором підряду одна сторона (підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл (ст. 837 ЦК України).
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст. 843 ЦК України). Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Крім того, відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, а якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором -ст. 854 ЦК України.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ст. 882 ЦК України).
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Також у відповідності до п. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Станом на момент розгляду справи, Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу у розмірі 52 712,74 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, Відповідач визнається судом таким, що не виконав зобов'язання за договором від 31.08.2009 р. № 1722/2, оскільки не повністю виконав оплату робіт.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у розмірі 52 712,74 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.
На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16 525, 526, 530, 549, 598, 599, 610, 612, 624, 626, 629, 837, 843, 846, 849, 853, 854, 857, 882 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 193, 198, 218 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - < Текст >
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" (61045, м. Харків, вул. О. Яроша, 18, ЄДРПОУ 23461258, р/р 260003011046 в ВАТ «Ощадбанк» м. Київ, МФО 300465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тісо Аркітект Металл енд Гласс Констракшн" (03150, м. Київ, вул.. Ямська, 72, ЄДРПОУ 35577783, р/р 26008081736702 в AT «Сведбанк» (публічний) м. Київ, МФО 300164) суму основного боргу в розмірі 44 083,77 грн.; пеню в розмірі 5 646,48 грн.; три відсотки річних у розмір 928,19 грн.; інфляційни збитки у розмірі 2 054,30 грн.; 527,13 грн.- витрати зі сплати державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Жигалкін І.П.
Повний текст рішення підписаний “09” грудня 2011 року
по справі № 5023/8394/11.