Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" грудня 2011 р. Справа № 5023/8961/11
вх. № 8961/11
Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.
за участю представників сторін:
прокурора - не з"явився;
позивача - не з"явився;
3-й особи - < Текст > відповідача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 01.01.11 р.; 3-й особи - < Текст >
розглянувши справу за позовом Куп'янського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Куп"янськ в інтересах держави< Текст > в особі Куп'янської районної державної адміністрації, м. Куп'янськ 3-я особа < Текст >
до Фермерського господарства "ОСОБА_2", с. Гусинка 3-я особа < Текст >
про стягнення шкоди та звільнення земельної ділянки
Куп'янський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Куп'янської райдержадміністрації звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Фермерського господарства "ОСОБА_2" на користь позивача заподіяної шкоди внаслідок самовільного користування земельними ділянками в сумі 5 290,00 грн. та зобов"язати відповідача звільнити та повернути вказані земельні ділянки . Також прокурор просив зобов"язати відповідача передати позивачу вирощений на самовільно зайнятій земельній ділянці врожай зернових культур - пшениці загальною вагою 17560 кг та судові витрати покласти на відповідача.
Представник прокуратури у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.
Представник позивача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.
Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову поданого прокуратурою заперечував з підстав викладених ним у відзив на позов, який ним наданий на вимогу ухвали суду та долучений до матеріалів справи.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Прокурором в позовній заяві зазначено, що відповідач в порушення вимог ст.12,116,123,125 Земельного кодексу України та ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування самовільно зайняв земельні ділянки розташовані за межами Гусинської сільської рад загальною площею 5,5 га. Окрім того, в позові прокурор зазначив, що згідно розрахунку завідуючого сектору контролю за використанням та охороною земель міськрайонної управління Держкомзему в м. Куп'янську і Куп'янському районі сума збитків нанесені державі в результаті самовільного користування ФГ "ОСОБА_2" земельною ділянкою розташованою за межами Гусинської сільської ради становить 5290,00 грн.
Згідно приписів ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
У відповідності по п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно вимог ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 р. №963 (в редакції Закону України від 15.04.08р.), самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
З позовної заяви прокурора вбачається, що відповідач самовільно зайняв земельних ділянок 2,2 га та 3,3 га загальною площею 5,5 га, які знаходяться за межами населеного пункту на території Гусинської сільської ради. Таким чином, прокурор не чітко визначив розташування зайнятих відповідачем земельних ділянок на місцевості, а саме не надано плану - схеми, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.
У відповідності до статі 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Реальні збитки -це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Неодержаний прибуток (упущена вигода) -це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 р., передбачено, що саме підлягає відшкодуванню, до яких належить: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані).
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
У разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісій включаються також представники територіальних органів Держземінспекції, санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів. Результатами роботи комісій оформляються відповідними актами, що підтверджуються органами, які створили ці комісії.
Таким чином, Кабінетом Міністрів України затверджено єдиний Порядок за яким визначають та здійснюється відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Згідно розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, згідно постанови КМУ від 25 липня 2007р. №963 завідувачем сектору контролю за використанням та охороною земель міськрайонного управління Держкомзему у м. Куп'янськ і Куп'янському районі Кривда О.М. було здійснено розрахунки шкоди відносно відповідача щодо земельної ділянки площею 2,2 га (розмір шкоди 2 116,00 грн.) та 33 га (розмір шкоди 3 174,00 грн.), що разом складає 5,5 га загальний розмір заподіяної шкоди складає 5 290,00 грн.
Згідно ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право здійснювати зазначений контроль.
Відповідно до вимог ст.ст.6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" з метою здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачем, необхідно з безпосереднім виїздом на місце скласти акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. В разі виявлення порушень земельного законодавства складається протокол про адміністративне правопорушення та надається обов'язковий для виконання припис.
При здійсненні перевірки дотримання вимог земельного законодавства необхідно керуватись бланками встановленого зразку, які затверджено Міністерством юстиції України, та містять всі необхідні реквізити для відображення результатів перевірки.
Окрім того, не було завчасно повідомлено відповідача про проведення перевірки, при здійснені якої відповідач був відсутній, чим позбавлений своїх прав надати пояснення та документі щодо перевіряємої земельної ділянки.
В розрахунку шкоди значиться посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 р. "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використанням земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу".
Пунктом 7 зазначеної постанови передбачено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами
Держземінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619.
Постановою КМУ від 21 червня 2010 р. N 477 внесено зміни, а саме у пункті 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару, грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963, слова "або Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, -територіальними підрозділами Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Держкомзему" замінити словами "або Держземінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держземінспекції".
Для здійснення розрахунку розміру шкоди необхідно керуватись методичними рекомендаціями щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який затверджено наказом Держземінспекцією України 27.06.2008 за N 84, згідно п.3.1. підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є в сукупності складені матеріали перевірки: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; -протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Оскільки, зазначені документи не складались, а тому здійснення розрахунку розміру шкоди без попереднього складання вказаних документів є незаконним.
Таким чином, статтею 156 Земельного кодексу України, на відміну від п.5.1 наведеного вище Порядку, не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа.
Згідно п. 22 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України.
Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зокрема виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Згідно положень норм Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, твердження позивача, викладені у позові та на яких грунтуються позовні вимоги не підтверджуються належними доказами в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене та те, що зміст позову стосується використання декількох земельних ділянок, але прокурором не розмежовано, які саме земельні ділянки перевірені, якою площею, місце розташування кожної окремої земельної ділянки, а також розрахунок шкоди щодо кожної земельної ділянки. Прокурором лише зазначено загальна площа земельних ділянок без наявних документів - матеріалів перевірки, відповідно до цього, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову прокурора про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 5 290,00 грн. , заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, ії звільнення, повернення та зобов"язання відповідача передати позивачу вирощений на самовільно зайнятій земельній ділянці врожай зернових культур - пшениці вагою 17 560 кг.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.58, 92 Конституції України, ст.ст. 152, 156, 157 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 623, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 55, 56, 57, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
< Дата >
Суддя (підпис< Текст > Светлічний Ю.В.
Справа №5023/8961/11
Повне рішення складене 12 грудня 2011 року.